
- •«Теорія рекреалогії та бальнеології»
- •Тема 1. Вступ до курсу «Теорія рекреалогії та бальнеологія»
- •1.2. Рекреалогія як навчальна дисципліна.
- •1.3. Основні завдання та специфіка рекреаційних досліджень.
- •Тема 2. Загальне уявлення про рекреацію
- •Тема 3. Основи категоріального апарату рекреалогії
- •Тема 4. Рекреаційний потенціал та рекреаційні ресурси
- •Зм 2. Особливості рекреаційної діяльності. Рекреаційна система
- •Тема 5. Загальне уявлення про рекреаційну діяльність
- •Тема 6. Основні концепти рекреаційної діяльності
- •Тема 7. Концепції рекреаційних систем
- •Тема 8. Бальнеологія. Типи мінеральних вод
- •Тема 9. Основні принципи та методи внутрішнього застосування мінеральних вод.
- •Тема 10. Зовнішнє застосування мінеральних вод. Історія вололікування, основні принципи і методи застосування
- •Тема 11. Туризм як галузь рекреаційної діяльності
- •Тема 12. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційної сфери та туризму в Україні
бердянський державний педагогічний університет
факультет економіки та управління
кафедра менеджменту готельного, курортного та туристичного сервісу
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
з дисципліни
«Теорія рекреалогії та бальнеології»
напрям підготовки 0306 «Менеджмент і адміністрування»
спеціальність 6.030601 «Менеджмент»
спеціалізації «Менеджмент готельного, курортного та туристичного сервісу»
ЗМ 1. ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ РЕКРЕАЛОГІЇ
Тема 1. Вступ до курсу «Теорія рекреалогії та бальнеологія»
1.1. Предмет та завдання курсу.
1.2. Рекреалогія як навчальна дисципліна.
1.3. Основні завдання та специфіка рекреаційних досліджень.
1.1. Предмет та завдання вивчення дисципліни:
Навчальний курс «Теоря рекреалогії та бальнеології» покликаний сформувати у студентів уявлення щодо основних рекреаційних потреб людини, розуміння специфіки і видів рекреаційної діяльності, знання з організації і розвитку рекреаційних систем.
Предметом вивчення в рекреалогії є особливості й закономірності розвитку рекреаційних систем та їхніх підсистем, механізми та стратегії вдосконалення суспільної практики щодо відновлення здоров’я людини.
1.2. Рекреалогія як навчальна дисципліна.
Рекреалогія як наука сформувалася приблизно в 1960 році. Звичайно, вона існувала і до нашої ери, наприклад лазні в стародавньому Римі або ароматичні води. Але системно вона почала формуватися в 1950-х роках. Передумовами зародження науки рекреалогії виступили:
революційні процеси, які здійснювалися в останні 50 років, відбуваються у сфері людинознавства (тобто екології людини, фізіології, психології).
праця стала дуже інтенсивним не тільки фізично, але і психічно (це пов'язано з науково-технічним прогресом) отже, зросла потреба в науково-організованому відпочинку.
Фактори, що впливають на розвиток рекреалогії:
Збільшення тривалості вільного часу і розширення форм його використання.
Усвідомлення суспільством значущості рекреаційної діяльності:
У збереженні та поліпшенні здоров'я
В підвищення соціально-трудового потенціалу населення
У розвитку особистості.
Розуміння необхідності наукового осмислення феномену «рекреаційної діяльності», як сукупності безлічі нових для суспільства процесів.
Усвідомлення актуальності створення наукової бази для подальшого розвитку рекреаційної культури (тобто науково-обгрунтована методологія відновлення життєвих сил).
Різноманіття проблем, факторів, вирішення яких необхідне для виявлення закономірностей рекреаційної діяльності.
Вихідні постулати рекреалогії.
Серед безлічі потреб людини і суспільства виділяється група (рекреаційних потреб, реалізація яких пов'язана:
З наявністю вільного часу;
З особливими властивостями простору
Наявність цих потреб спонукає людину до рекреаційної діяльності, а суспільство до створення умов для рекреаційної діяльності.
Залучаючи у сферу діяльності природні об'єкти і культурні комплекси, створюючи технічні системи, людина знаходить і формує, а суспільство створює і підтримує особливі рекреаційні системи.
Для опису рекреаційної системи необхідно охарактеризувати:
Потреби людей
Елементи системи, а також зв'язки між цими елементами
Системоутворюючі зв'язки
Ефективність рекреаційної діяльності
Призначення систем визначається функціями рекреаційної діяльності.
Основним предметом дослідження загальної рекреалогії виступає рекреаційна система.
За своїм характером рекреаційні системи відносяться до групи соціоекологічної систем.
Основні поняття рекреалогії.
Рекреаційні потреби - потреби відновлення фізичних, психічних і духовних сил.
Рекреаційні потреби суспільства - це потреби в простому і розширеному відтворенні соціально - трудового та соціально - культурного потенціалу суспільства.
Рекреаційна діяльність людей - діяльність, спрямована на організацію та реалізацію рекреаційних потреб. Важливий не тільки кінцевий результат, але і сам процес цієї діяльності.
Рекреаційне заняття - найпростіший елемент рекреаційної діяльності відпочиваючих.
Рекреаційне час - частина соціального часу, спрямованого на задоволення рекреаційних потреб.
Рекреаційний простір - частина соціального простору, використовувана для рекреаційної діяльності (простір може бути як фізичним, так і віртуальним, наприклад інтернет).
Рекреаційна система - система, спрямована на рекреаційну діяльність, що складається з декількох елементів.
Рекреаційна діяльність організаторів відпочинку - організація рекреаційної діяльності на належному рівні, досягнення максимальної ефективності та наукової організації.
Функції рекреалогії.
З точки зору фахівців рекреація - відновлення сил, зміна діяльності, здійснення процесу відпочинку. У свою чергу, рекреаційна діяльність усвідомлено або неусвідомлено зіставляється з трудовою діяльністю і розглядається як особливий вид соціальної діяльності, невід'ємна частина способу життя, і саме рекреаційна діяльність забезпечує розширене відтворення робочої сили.
Функції рекреаційної діяльності:
Відтворювальна функція - спрямована на відновлення сил, витрачених у процесі виробництва і виконання побутових функцій.
Виховна функція - спрямована на виховання у людській свідомості гуманного ставлення до людини, природи і суспільства.
Гуманітарна функція - полягає у поданні можливостей для розвитку особистості, розширення пізнавального горизонту, творчого потенціалу особистості.