Методичні рекомендації до заняття
При підготовці до цього заняття слід пригадати визначення, які були запропоновані соціологами і психологами і стосуються соціалізації. Одними з найгрунтовніших є такі. Відомий американський соціолог Нейл Смелзер визначає соціалізацію як «процес формування умінь і соціальних установок індивідів, що відповідають їх соціальним ролям». Відомий польський соціолог академік Ян Щепанский визначив соціалізацію як «вплив середовища в цілому, що прилучають індивіда до участі в суспільному житті, навчають його розумінню культури, поведінці в колективах, твердженню себе і виконанню різних соціальних ролей».
Соціалізація молоді не є лише пасивним відображенням дійсності, своєрідним дзеркалом соціальних умов і суспільних впливів. Таке розуміння ролі молоді було б примітивним, тому що завдання виховання зводилося б до вироблення механізму адаптації, конформізму, виконавської слухняності, повторення в кожному новому поколінні тих самих властивостей. А це виключало б прогрес, рух уперед. Саме тому настільки важливо розвивати в молодій людині почуття нового, ініціативу, творчість. Це своєрідний процес суспільного омолодження, що протидіє відсталості, інерції, застоєві.
Відомий болгарський соціолог П. Митев назвав його «ювентизацією». Це поняття «описує зміни, внесені молоддю в суспільні відносини. За своїм змістом ювентизация є специфічним видом творчості, породженого новим доступом молоді до соціально-політичної і ціннісної системи суспільства».
У другому питанні зверніть особливу увагу на те, що соціалізація молоді здійснюється під загальним впливом соціальних (насамперед загальномолодіжних) економічних, культурно-освітніх і демографічних процесів, що відбуваються в суспільстві.
У житті доводиться зіштовхуватися не тільки з внутрішньорольовими, але і міжрольовими конфліктами. Ролі визначаються не тільки соціально заданими зразками поведінки й діяльності, але і рольовими очікуваннями інших людей. Нерідко ці очікування суперечать один одному. Наприклад, педагоги вимагають виконання ролі старанного учня, однокласники ж навпаки — ролі веселуна, баляндрасника, що заважає вести урок. У результаті, якщо для школяра важливі думки і вчителів, і однокласників, виникає міжрольовий конфлікт. Для вирішення рольових конфліктів особистості необхідно мати стійку систему цінностей, життєву мету і вміти робити вибір, робити вчинки.
Становлення особистості обов'язково припускає оволодіння широким спектром ролей у професійній сфері, у побуті, у сфері дозвілля, у міжособистісних відносинах. Однак ролі не розкривають повною мірою внутрішню, інтимну психологічну структуру особистості. Справді, роль — це узагальнений шаблон, що наповнює змістом конкретну людину зі своїми думками, почуттями, планами.
У процесі підготовки третього питання зауважте, що зміна сформованих соціалізаційних механізмів є джерелом формування цілого ряду ситуацій ризику для молодого покоління: стрімке соціальне розшарування, руйнування виробничих зв'язків, явне і латентне безробіття, що стали результатом макрозмін, і виникнення нових видів економічної діяльності в першу чергу впливають на положення сім’ї та на внутрісімейні відносини. Проаналізуйте, якою мірою торкнулися вас особисто перераховані проблеми.