
- •1. Логічні основи комп'ютерної схемотехніки
- •Логічні функції двох змінних
- •2. Аксіоми алгебри логіки:
- •Закони алгебри логіки, які використовуються при перетвореннях логічних функцій та їх мінімізації.
- •3. Мінімізація логічних елементів
- •4. Базові логічні елементи (комбінаційні схеми)
- •5. Реалізація логічних функцій із використанням комбінаційних схем
Лекція №3. Основи булевої алгебри
ПЛАН:
Логічні основи комп'ютерної схемотехніки.
Аксіоми алгебри логіки
Мінімізація логічних елементів
Базові логічні елементи (комбінаційні схеми)
Реалізація логічних функцій із використанням комбінаційних схем
Література:
Прикладная теория цифровых автоматов / Самофалов К.Г., Романкевич А.М. и др. – Київ: Вища школа, 1987. – 369 с.
Бабич М. П., Жуков І. А. Комп’ютерна схемотехніка: Навчальний посібник. – К.: “МП-Прес”, 2004. – 412 с., іл.
1. Логічні основи комп'ютерної схемотехніки
Теоретичною основою комп'ютерної схемотехніки є алгебра логіки — наука, яка використовує математичні методи для розв'язання логічних задач. Алгебру логіки називають булевою на честь англійського математика Дж. Буля, який вніс найбільший вклад у розвиток цієї науки.
Основним предметом булевої алгебри є висловлювання — просте твердження, про яке можна стверджувати: істинне воно (позначають символом 1) або хибне (позначають символом 0). Зазвичай прості висловлювання позначають буквами, наприклад, Х\, Х2, ..., Х,„ які у комп'ютерній схемотехніці називають змінними (аргументами). За допомогою логічних зв'язок НЕ, ЧИ, І, ЯКЩО... ТО... будують складні висловлювання, які називають мулевими (логічними) функціями і позначають буквами F, L, К, М, Р та ін.
Використання апарата алгебри логіки в комп'ютерній схемотехніці засноване на тому, що цифрові елементи характеризуються двома станами і через це можуть бути описані булевими функціями. Стандарт ДСТУ 2533-94 "Арифметичні і логічні операції. Терміни і визначення" конкретизував основні поняття булевої алгебри в системах оброблення інформації.
Змінну із скінченним числом значень (станів) називають перемикальною, а з двома значеннями — булевою. Функція, яка має як і кожна її змінна скінченне число значень, називається перемикальною (логічною). Логічна функція, число можливих значень якої і кожної її незалежної змінної дорівнює двом, є булевою. Таким чином, булева функція:— це окремий випадок перемикальної.
Операція — це чітко визначена дія над одним або декількома операндами, яка створює новий об'єкт (результат). У булевій операції операнди і результат набувають "булевого значення 1" (далі просто значення 1) і "булевого значення 0" (далі просто значення 0). Булеву операцію над одним операндом називають одномісною, над двома — двомісною і т.д.
Булеві
функції можуть залежати від однієї,
двох і в цілому від п
змінних.
Запис
означає,
що деяка булева функція F
залежить
від змінних Х1,Х2,
…,
Хn.
Основними
булевими операціями є заперечення
(операція НЕ, інверсія), диз'юнкція
(операція ЧИ, логічне додавання,
об'єднання) і кон'юнкція
(операція І, логічне множення).
Заперечення
—
це одномісна булева операція
(читається
«не
X»),
результатом
якої є значення, протилежне значенню
операнда.
Диз'юнкція
—
це булева операція
(читається
«X1
чи
Х2»),
результатом
якої є значення нуль тоді і тільки тоді,
коли обидва операнди мають значення
нуль.
Кон'юнкція
—
це булева операція
(читається
"Х1
і
Х2"),
результатом
якої
є значення одиниця тоді і тільки тоді,
коли значення кожного операнда дорівнює
одиниці.
У виразі
крапку
можна опускати; часто застосовують
записи
або
.
Операції заперечення, диз'юнкції і кон'юнкції можна задати за допомогою таблиць істинності, у яких зліва подані значення операндів, а справа — значення булевої функції.
Логічні функції двох змінних
Функція |
х1х2 |
Примітки |
|||
00 |
01 |
10 |
11 |
||
f1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
константа нуля |
f2 |
0 |
0 |
0 |
1 |
|
f3 |
0 |
0 |
1 |
0 |
|
f4 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
f5 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
f6 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
f7 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
f8 |
0 |
1 |
1 |
1 |
|
f9 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
f10 |
1 |
0 |
0 |
1 |
|
f11 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
f12 |
1 |
0 |
1 |
1 |
|
f13 |
1 |
1 |
0 |
0 |
|
f14 |
1 |
1 |
0 |
1 |
|
f15 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
f16 |
1 |
1 |
1 |
1 |
константа одиниці |