Розділ 2

В Україні заготівельною діяльністю зайняті підприємства ви-робничо-торгівельного спрямування різних форм власності. Вони здійснюють заготівлю сільськогосподарської продукції за вільни­ми закупівельними цінами, а продають її за вільними гуртово-від­пускними цінами.

Продовжуючи приклад (рис. 2.10), розглянемо, яким чином формується заготівельна ціна (рис. 2.11).

Транспортно-заготівельні витрати (5% від закупівельної ціни без ПДВ) = 120 ∙ 0,05 = 6 грн

Собівартість придбаних товарів = 120 + 6 = 126 грн Операційні витрати (6% до собівартості) = 126 ∙ 0,06 = 7,2 грн Операційний прибуток (10% до собівартості) = 126 ∙ 0,1 = 12,6 грн Заготівельна маржа = 6 + 7,2 + 12,6 = 25,8 грн (20% до собівар­тості придбаних товарів)

Заготівельна надбавка = 25,8 ∙ 1,2 = 30,96 грн (24,6% до собі­вартості)

Як бачимо, алгоритм встановлення гуртово-відпускної ціни в заготівлях є таким самим, як і у розрахунку гуртової ціни у гурто­вій торгівлі.

Рис. 2.11. Склад і структура гуртово-відпускної ціни на сільськогосподарську продукцію в заготівлях

БУДІВНИЦТВО. У будівельній галузі встановлення цін від­різняється від ціноутворення в інших галузях, що зумовлене осо-

СИСТЕМА ЦІН І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕХАНІЗМУ ЦІНОУТВОРЕННЯ

бливостями будівельної продукції, яка виготовляється лише на замовлення інвесторів за індивідуальною проектно-кошторисною документацією. Тому найбільшою мірою на ціни впливають ви­трати виробництва (собівартість), а роль попиту вкрай незначна й опосередкована. Через це на більшій частині ринку будівельної продукції майже відсутня цінова конкуренція, адже в кожному окремому випадку фактичні ціни продажу визначаються індивіду­ально за згодою сторін – замовника та підрядника чи забудовника (будівельної організації). За послаблення цінової конкуренції «роз­мивається» взаємодія між попитом і пропозицією, а відтак не мож­на говорити про тяжіння ринкових цін до цін ринкової рівноваги.

Суб’єктами ціноутворення на будівельну продукцію є замов­ник, проектувальник і підрядник. Зазвичай найактивнішими з них є проектувальник і підрядник, а щодо замовника, то він або стоїть дещо осторонь процесу ціноутворення, переважно погоджу­ючись із запропонованою ціною, або висуває зустрічні розрахун­ки, намагаючись «збити ціну» на свою користь.

Ціни на будівельну продукцію використовують для розра­хунків замовників з підрядними будівельними організаціями за виконані будівельно-монтажні роботи. Ці ціни називають кошто­рисними (кошторис – це документ, в якому міститься інформація про витрати на виробництво певної продукції) і розділяють на два види:

• базисні кошторисні ціни – їх обчислюють проектні ор­ганізації для складних об’єктів високої вартості на основі встановлених Держбудом України державних будівельних норм, нормативів та цін на будівельні матеріально-технічні ресурси 1997 р. Ці ціни є порівняльними (постійними), бо вони виключають вплив на обсяг будівельної продукції ці­нового чинника. Базисні кошторисні ціни не є реальними, а мають суто статистично-порівняльне значення: їх вико­ристовують для виявлення реальних змін у фізичних обся­гах продукції будівництва та визначення темпів зростання чи спаду будівництва;

• вільні кошторисні ціни – це реальні ціни на будівель­ну продукцію, в яких відтворені реальні планові витрати і прибуток, скориговані з урахуванням змін бізнес-серед-овища та особливостей самого процесу будівництва пев­ного об’єкта. Вільні кошторисні ціни також розраховують проектні організації на основі базисних цін або без них, але

Ринкове ціноутворення 69