84 Мазур о. Є.

СИСТЕМА ЦІН І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕХАНІЗМУ ЦІНОУТВОРЕННЯ

За цих умов визначимо ціни придбання товару з ПДВ на умовах франко-склад виробника, франко-автостанція і франко-роздрібне підприємство. Ціна франко-склад виробника = 400 ∙ 1,04 ∙ 1,12 ∙ 1,2 = 559,1 грн Ціна франко-автостанція = 400 ∙ 1,05 ∙ 1,045 ∙ 1,12 ∙ 1,2 = 589,88 грн Ціна франко-роздрібне підприємство = 400 ∙ 1,05 ∙ 1,063 ∙ 1,12 ∙ 1,15 ∙ 1,2 = 690 грн

Види цін залежно від базисних умов постачання на міжнародному ринку

У 30-х рр. ХХ ст. з розвитком та ускладненням зовнішньоекономічних відносин між торгівельними партнерами почали посилюватися непорозуміння та суперечки, пов’язані з тим, що сторони не завжди орієнтувалися в особливос­тях торгівельної практики країн своїх партнерів. Судові спори, що виникали внаслідок цього, найперше стосувалися тлумачення торгівельних термінів і розподілу тран­спортних, експедиційних, страхових та інших витрат між контр­агентами. Тому з метою подолання розбіжностей, які об’єктивно склалися в торгівельних відносинах суб’єктів різних країн, Міжна­родна торговельна палата у 1936 р. розробила та ввела в дію сис­тему міжнародних правил під назвою «ІНКОТЕРМС» (INCOTERMS - International Commercial Terms). Згодом у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 і 2000 рр. до неї були внесені виправлення та доповнення, і нині чинними є «ІНКОТЕРМС 2000»

Система ІНКОТЕРМС включає основні поняття, які найчасті­ше використовуються в сфері зовнішньої торгівлі, і є офіційною нормативною основою при арбітражному розгляді суперечок, що виникають з відповідних питань. Правову силу цей документ має лише тоді, коли його окремі умови включено до зовнішньоторго­вельного контракту.

Роль ІНКОТЕРМС у ціноутворенні полягає в тому, що ця систе­ма встановлює варіанти розподілу фінансових обов’язків продав­ця та покупця щодо покриття різних видів витрат на постачання товарів, а відтак формує різні види міжнародних цін, які назива­ють інвойсними (англ. Invoice - накладна, фактура). Інвойсні ціни вказують в рахунках-фактурах.

ІНКОТЕРМС містить 13 міжнародних термінів та інвойсних цін, які згруповані в чотири категорії за принципом послідов­ного збільшення обов’язків продавця від мінімального до мак­симального обсягу і відповідного збільшення його витрат на пе-

Ринкове ціноутворення 85

Розділ 2

реміщення товару, що враховується в контрактній ціні товару (табл. 2.4).

Що менший обсяг витрат бере на себе продавець, то менш структурно повною вважається ціна, і навпаки. Отже, в табл. 2.4 ціни розташовані зверху вниз у міру збільшення структурної повноти. Ціни, структурно менш повні (групи Е і F) використовують зазвичай при укладанні угод щодо товарів, виробництво яких сконцентровано в обмеженій кількості пунктів, а мережа споживання є дуже широкою (постачання нафтопродуктів в цистернах, вугілля, зерна та ін.). Адже в цьому разі продавцю невигідно включати в ціну витрати на доставляння продукції до кожного покупця, тому він сплачує витрати лише до тих базисних пунктів, які знаходяться ближче до виробництва чи добування. Ціни, структурно більш повні (групи С і D) застосовують в разі, якщо продавець прагне контролювати усі стадії товарного руху до споживачів. Це має сенс при постачанні:

• диференційованої продукції, якість якої залежить від якості транспортування і монтажу у споживача;

• стандартизованої продукції, яка постачається спеціаль­ним транспортом (нафта у трубопроводах);

• будь-якої продукції, якщо продавець зацікавлений у певних споживачах чи посередниках.

Ціна EXW означає, що продавець має мінімальні зобов’язання: він повинен лише надати товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому погодженому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі та ін.) за гуртовою відпускною ціною, до якої не входять будь-які інші витрати понад повну собівартість продукції. Отже, покупець несе всі витрати і ризики, пов›язані з постачанням товару від складу продавця до пункту призначення (завантаження продукції на транспортний засіб, транспортування, страхування, митне очищення товару для експорту тощо).

Ціна FCA означає, що в ціну товару продавцем включено витрати на транспортування товару, його навантаження і розван­таження, страхові, експедиторські та інші витрати лише до осно­вного перевізника, яким може бути будь-який вид транспорту. Наприклад, продавець сплачує провезення товару автомобільним транспортом (неосновним видом транспорту) до залізниці (осно­вного виду транспорту), очищує товар від експортного мита і в по­годженому місці передає його в розпорядження покупцеві