
- •2.1. Склад і структура ціни
- •Розділ 2
- •50 Мазур о. Є.
- •52 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •Розділ 2
- •2.2. Основи систематизації цін
- •Розділ 2
- •62 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •Розділ 2
- •66 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •Розділ 2
- •70 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •72 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •74 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •76 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •78 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •Розділ 2
- •82 Мазур о. Є.
- •84 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •86 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •88 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •92 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •96 Мазур о. Є.
- •98 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •100 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •102 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •104 Мазур о. Є.
- •2.3. Співвідношення цілей ціноутворення з цілями підприємства
- •Розділ 2
- •106 Мазур о. Є.
- •108 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •2.4. Класифікація факторів
- •110 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •112 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •114 Мазур о. Є. Розділ 2
- •Розділ 2
- •Розділ 2
- •144 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •Розділ 2
- •Розділ 2
- •Розділ 2
- •152 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
- •154 Мазур о. Є.
- •Розділ 2
Розділ 2
шляхом прямого обмеження зростання чи зниження цін, для чого держава використовує два способи. Перший в умовах ринкової економіки є найжорсткішим, бо передбачає регламентацію верхньої абсолютної межі ціни (цінової стелі) та/або нижньої межі (цінового порогу), недотримання яких забороняється законом. Якщо введення цінової стелі має за мету втримання інфляції, то встановлення цінового порогу є засобом поповнення державного бюджету, стимулюванням розвитку прогресивних галузей або важелем вирівнювання цін між країнами у міжнародній торгівлі. Так, нижня межа ціни, встановлена для товарів з високою часткою непрямих податків, значною мірою підвищує надходження до бюджету. Також нижня межа є запобіжником зниження цін монополіями з метою знищення конкурента – бо у галузях, що стрімко розвиваються і мають стратегічне значення для економіки країни, така поведінка монополій неприпустима, адже вона перешкоджає економічному зростанню галузі. Другий спосіб полягає у встановленні вихідної базової ціни та граничних надбавок чи коефіцієнтів її зростання;
шляхом регламентації нормативу рентабельності у відсотках до собівартості;
за допомогою встановлення граничних значень елементів ціни (собівартості, операційного прибутку, постачальницько-збутових чи торгівельних надбавок та ін.).
Фіксовані (державні) ціни прямо встановлюються державою в особі будь-яких органів влади і управління (наприклад, Міністерства економіки України або комітету з питань цінової політики регіонального органу влади й управління). Фіксована ціна є ціною однозначного рівня, тому продавець не має жодних можливостей цінового варіювання. Блокується також і варіювання складниками ціни, які теж фіксуються. Змінювання фіксованої ціни можливе лише за рішенням державного органу чи суб’єкта ринку, який її затвердив. Фіксовані ціни зазвичай є атрибутом планової економіки, проте і в умовах ринку їх використовують у двох випадках:
при ціноутворенні на товари громадського використання (природний газ, електро- і теплоенергію, перевезення вантажів залізничним транспортом);
в екстремальних умовах (у разі війни, стихійного лиха, кризи в економіці, гострого дефіциту товарів та ін.).
74 Мазур о. Є.
СИСТЕМА ЦІН І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МЕХАНІЗМУ ЦІНОУТВОРЕННЯ
Загалом регульовані і фіксовані ціни встановлюються на ресурси і товари, які мають вирішальне значення для суспільства і виробництво яких зосереджене на підприємствах-монополістах (нафта, газ, хліб, цукор, олія та ін.). Суб’єкт господарювання, який виробляє чи реалізує продукцію за регульованими чи фіксованими цінами, не має змоги здійснювати ціноутворювальну функцію, але він може варіювати різними елементами ціни, визначаючи для себе їхній оптимальний рівень.
Приклад
2.11
Товар А. Роздрібна ціна товару – 10 грн з ПДВ, заплановані транспортно-заготівельні витрати компанії – 8% від ціни закупівлі без ПДВ, прийнятна торгівельна націнка без ПДВ (операційні витрати та операційний прибуток) – 15% до собівартості закуплених товарів. Визначимо, за якою ціною компанія „Орфей” може закупити товар А, щоб отримати бажаний прибуток. Для цього позначимо ціну придбання без ПДВ за х.
((х ∙ 1,08) ∙1,15) ∙ 1,2 = 10
х = 6,7 грн – максимально прийнятна вартість закуплених товарів (без ПДВ).
Тоді:
транспортно-заготівельні витрати = 6,7 ∙ 0,08 = 0,53 грн
операційні витрати і прибуток = 0,53 ∙ 0,15 = 0,08 грн
–––––––––––––––––
Разом торгівельна маржа = 0,61 грн
Товар Б. Цей товар є підакцизним, до того ж держава встановлює ціну його продажу на рівні 841,50 грн. Визначимо вільну відпускну ціну виробництва, якщо ПДВ – 20%, а акциз – 80%. Застосуємо два способи.
Спосіб 1. Нехай х – відпускна ціна з акцизом, але без ПДВ, тоді х ∙ 1,2 = 841,5, звідки х = 701,25 грн. ПДВ в регульованій ціні = = 841,50 ∙ 0,1667 = 140,28 грн.
Відпускна ціна без ПДВ = 841,50 – 140,28 = 701,22 грн.
Акциз = 701,22 ∙ 0,8 = 560,98 грн.
Ринкове ціноутворення 75