- •Навчально-методична картка заняття №
- •5.01020101 „Фізичне виховання”.
- •Структура заняття
- •Навчання як вид пізнавальної діяльності людини. Компоненти процесу навчання.
- •Навчання як вид пізнавальної діяльності людини. Компоненти процесу навчання
- •Рушійні сили процесу навчання
- •Методологічна основа процесу навчання.
- •Функції процесу навчання
- •Виховна функція.
Рушійні сили процесу навчання
Рушійна сила – це певне психологічне відчуття утруднень у розв’язанні поставлених завдань.
Вона проявляється і спрямована на конкретні дії: оволодіння необхідною сумою знань, умінь і навичок, аби розв’язати поставлене завдання.
Т. ч. в результаті дії механізму рушійної сили створюються оптимальні умови для інтелектуального розвитку особистості, оволодіння нею методами пізнавальної діяльності, формування пізнавальних мотивів навчання, а отже забезпечення міцності знань.
Види рушійних сил (схема 1).
Зовнішні |
Внутрішні |
||
1. |
Виклад матеріалу / розуміння учнем. |
1. |
Завдання, які висуваються / рівень знань, умінь і навичок, які наявні. |
2. |
Колективне навчання / індивідуальний характер засвоєння. |
2. |
Індивідуальне пізнання / соціально-історичне пізнання. |
3. |
Явища / опис явищ. |
3. |
Структура мислення, що вимагається / звична для учнів система мислення. |
4. |
Реальні предмети / зображення предметів. |
4. |
Наука / навчальний предмет. |
|
|
5. |
Бажання учнів / почуття відповідальності. |
Найбільшої уваги до себе вимагають внутрішні протиріччя. Вони і збуджують внутрішні психологічні сили, які виступають рушієм навчальної діяльності учнів.
Ведучою рушійною процесу навчання є результат протиріч між пізнавальними і практичними завданнями з одного боку і наявним рівнем знань, умінь і навичок з іншого.
3.
Методологічна основа процесу навчання.
Методологічною засадою (основою) процесу навчання є наукова теорія процесу пізнання, яка вивчає природу наукового пізнання і його (пізнання) можливості, головні закономірності пізнавального процесу, форми і методи пізнання людиною навколишньої дійсності, умови істинного пізнання.
Спільне і відмінне між процесом навчання та науковим пізнанням.
Спільне процесу навчання та наукового пізнання |
Відмінне між процесом навчання та науковим пізнанням |
||
1. |
Вони спрямовані на пізнання істини, об’єктивної дійсності. |
1. |
На всіх рівнях навчання об’єктивно не відкриваються нові знання – учні засвоюють уже пізнані істини, хоч відбувається дослідження об’єкта пізнання. |
2. |
І процес навчання і процес пізнання здійснюються за схемою: спостереження (чи пізнання) – осмислення – застосування. |
2. |
На пізнання явищ, процесів людство витрачало десятки, сотні років, а учень засвоює ці знання протягом уроку. |
3. |
Спрямованість на пізнання законів та закономірностей об’єктивного світу. |
3. |
Якщо в процесі пізнання здобуваються тільки нові знання, то під час навчання, крім засвоєння знань, передбачає формування умінь і навичок. |
|
|
4. |
Практика у пізнанні є критерієм істини, а в навчанні перевіряти істину немає потреби – практика допомагає зрозуміти навчальний матеріал. |
4.