Тема 7. Формування колективу організації

123. Стійке об’єднання людей, що прагнуть до загальної мети, яке характеризується груповою згуртованістю – це:

група;

команда;

колектив;

комітет.

124. Соціальна спільність людей, об’єднаних спільною трудовою діяльністю в рамках певної організації для досягнення спільної мети та пов’язаних між собою відносинами власності – це:

комітет;

робоча група;

соціальна група;

трудовий колектив.

125. Що з представленого не є ознакою колективу?

наявність загальної мети у членів колективу;

відсутність практичної взаємодії в процесі досягнення їх спільної мети;

психологічне визнання членами групи один одного та ототожнення себе з групою;

сталість взаємодії впродовж усього часу існування групи.

126. Сталі види поведінки, які колектив з моральної точки зору високо оцінює і примушує своїх членів їх визнавати і дотримуватись – це:

норми;

звички;

звичаї;

санкції.

127. За статусом колективи поділяються на:

офіційні та неофіційні;

формальні та неформальні;

тимчасові та постійні;

малі та великі.

128. Стадіями розвитку трудового колективу є:

зародження, зрілість, активність, старіння;

становлення, зрілість, занепад, старіння;

формування, стабільність, зрілість, занепад;

формування, становлення, зрілість, старіння.

129. На якій стадії розвитку трудового колективу формується актив, що поєднує більшість його членів, починають складатися традиції, громадська думка?

становлення;

зрілість;

стабілізація;

зростання.

130. До формальних груп не відносяться:

команди;

цільові групи;

дружні групи;

комітети.

131. Спеціальні і постійні групи, яким делеговані окремі повноваження щодо управління, координації діяльності:

команди;

цільові групи;

дружні групи;

комітети.

132. Для неформальних груп не властиве:

величина групи не перевищує 7-8 осіб;

відносини в межах групи побудовані на єдності інтересів і відносній стабільності зв’язків у групі і поза нею;

індивіди в групі спілкуються один з одним безпосередньо;

однорідність складу.

133. На ефективне функціонування групи вливають такі чинники:

групові норми;

конфліктність;

соціальний контроль;

всі перелічені.

134. Добре сформована система керівних переконань, принципів і технологій у життєдіяльності підприємства – це:

організаційна культура;

групові норми;

корпоративна культура;

згуртованість групи.

135. Відповідність засобів, способів і норм поведінки, властивих певній групі людей, зайнятих певною трудовою діяльністю, рівню розвитку суспільства – це:

сутність корпоративної культури;

рівень культури праці;

рівень культури управління діяльністю;

рівень культури організації діяльності.

136. Характеристика рівня прогресивності техніки і технології, що застосовується в ході її здійснення, а також його відповідності рівню розвитку суспільства – це:

сутність корпоративної культури;

рівень культури управління діяльністю;

рівень культури праці;

рівень культури організації діяльності.

137. Здатність виконавчого органу підприємства ефективно, легітимно і стратегічно впливати на всі сторони діяльності підприємства за допомогою використання прогресивних техніки і технології, високої якості людських ресурсів, а також на основі наукової організації праці – це:

сутність корпоративної культури;

рівень культури управління діяльністю;

рівень культури праці;

рівень культури організації діяльності.

138. До основних форм втілення корпоративної культури не належать:

звички;

ритуали;

церемонії;

мова.

139. Яка з представлених типів корпоративних культур об’єднує індивідуальних «зірок», що складають тісне коло?

клубна;

храмова;

екзистенціальна;

цільова.

140. Яка з представлених типів корпоративних культур є централізованою:

клубна;

храмова;

екзистенціальна;

цільова.