4. Політична влада.

4.1. Види влади.

Залежно від засобів здійснення влади в науці розрізняють такі її види, як економічна, соціальна, політична, духовно-інформаційна, сімейна тощо.

Глибинним джерелом економічної влади є відмінності у відношенні людей до власності на засоби виробництва.

Економічна влада – це об’єктивно зумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підпорядковує своїй волі волю інших учасників процесу виробництва. Засобами такого підпорядкування можуть бути як безпосереднє володіння власністю, так і контроль над нею, а також кошти, цінні папери тощо.

Соціальна влада передбачає розподіл соціальних благ і пов’язана з визначенням статусу різних груп у структурі суспільства, посад, прав, наданням соціальних послуг у сфері освіти, охорони здоров’я, забезпечення житлом, а також розподілом доходів, пільг та привілеїв.

Духовно-інформаційна влада – це організація духовного виробництва в усіх його формах і здійснення інформаційного та ідеологічного впливу. Цей вид влади реалізується за допомогою таких засобів, як релігія, мораль, ідеологія, мистецтво, наукові знання, інформація про поточні події суспільного життя тощо.

Сімейна влада - це побудований на силі авторитету вплив одного або декількох членів сім’ї на її життєдіяльність.

Політична влада є найважливішим видом влади в суспільстві. Найважливішим засобом її здійснення є правові норми – встановлені або санкціоновані державою з метою регулювання суспільних відносин загальнообов’язкові правила поведінки.

Конкретизуючи характеристику політичної влади, можна виокремити декілька її основних особливостей.

4.2. Основні особливості політичної влади:

1. Верховенство політичної влади – полягає в обов’язковості її рішень для всіх інших видів влади, суспільства в цілому.

2. Публічність політичної влади означає її суспільний, безособовий і відкритий характер. На відміну від, наприклад, сімейної влади, політична влада реалізується від імені і в межах усього суспільства і звертається за допомогою права до всіх його членів.

3. Моноцентричність політичної влади виявляється в наявності єдиного центру прийняття рішень, які стосуються всього суспільства. Таким центром є держава, її вищі органи. Інші види влади є поліцентричними, вона здійснюється багатьма незалежними один від одного центрами (підприємствами, фондами, засобами масової інформації тощо).

4. Легальність політичної влади означає її законність, зокрема щодо існування самої влади та застосування нею примусу.

3. Функції політичної влади.

Багатоманітними є функції політичної влади. Різні джерела представляють різну їх кількість, зустрічаються розбіжності у їх назвах. Але в цілому функції політичної влади збігаються з функціями політики.

Функції політичної влади:

1. Керівництво та управління суспільством – реалізується у розробці відповідно до конкретних умов, економічного і політичного становища країни стратегії і тактики управління суспільством.

2. Інтеграція суспільства – реалізується шляхом конкретизації передбачуваних політичних рішень та дій щодо різних соціальних спільностей, ставлення до політичної опозиції, врахування та узгодження соціальних інтересів.

3. Оптимізація політичної системи – реалізується шляхом змін політичної системи новими політичними елітами, що отримали владу, відповідно до проголошених цілей і завдань. Однак при цьому вони мусять зважати на інтереси та потреби інших політичних сил.

4. Забезпечення політичної стабільності – реалізується шляхом врахування інтересів політичних сил різного спрямування, уникнення загострення політичного і соціального протистояння. Цю функцію намагається виконати будь-яка політична еліта, оскільки стабільність є основою існування політичної влади.