- •Тема 4. Політика і влада як соціальні явища.
- •Поняття, суб’єкти і функції політики.
- •1.1. Походження політики.
- •Наукові підходи до походження політики.
- •1.2. Трактування політики.
- •Еволюція наукових підходів до інтерпретації поняття "політика":
- •1.3. Рівні функціонування політики.
- •1.4. Парадигми політики
- •Види парадигм політики:
- •1.5. Суб'єкти політики.
- •Типології суб’єктів політики:
- •1.6. Функції політики.
- •1.7. Засоби політики.
- •Основні концепції політики:
- •2. Елементи та види політики.
- •2.1. Елементи політики. Основні елементи політики:
- •2.2. Види політики.
- •3. Влада як соціальне явище.
- •3.1. Наукові підходи до аналізу природи влади:
- •Структура влади.
- •Структура влади:
- •Політична влада.
- •4.1. Види влади.
- •4.2. Основні особливості політичної влади:
- •Функції політичної влади.
- •Функції політичної влади:
- •4.4. Форми політичної влади.
- •Форми політичної влади:
- •Панування – такий механізм здійснення влади, який набуває форми соціальних інститутів і передбачає:
- •Легітимність політичної влади.
- •5.1. Поняття легітимності влади.
- •Легітимність та легальність влади.
- •5.3. Ознаки легітимності політичної влади.
- •Здатність володіти ситуацією в країні, підтримувати в суспільстві стабільність.
- •Основні причини делегітимізації влади:
- •5.4. Типи легітимності політичної влади.
- •Сучасні типи легітимності влади:
- •Ознаки етнічної легітимності:
Тема 4. Політика і влада як соціальні явища.
План.
Поняття, суб’єкти і функції політики.
Елементи та види політики.
Влада як соціальне явище.
Політична влада.
5. Легітимність політичної влади.
Поняття, суб’єкти і функції політики.
1.1. Походження політики.
Cлово «політика» як науковий термін відоме завдяки праці давньогрецького філософа Аристотеля «Політика» («Та politika»), що буквально означає «те, що стосується держави» - державні й суспільні справи, мистецтво управління. Сама ж політика як певний вид людської діяльності з'явилася значно раніше. Існує декілька підходів щодо її походження та сутності.
Наукові підходи до походження політики.
1. Консенсусний підхід - грунтується на тому, що політика виникає як засіб узгодження соціальних інтересів.
2. Марксистський підхід – стверджує, що політика і держава виникли як знаряддя класового панування, а не узгодження соціальних інтересів.
Таке розуміння сутності політики можна назвати конфліктологічним. Воно розкриває класовий аспект політики і має таке ж право на існування, як і консенсусне.
Щодо питання про час і умови виникнення політики у науці існують дві точки зору: немарксистська і марксистська.
1. Немарксистська позиція (Д.Піккклз, Р. Даль) - стверджує, що політика виникла одночасно з формуванням стійких груп людей, об’єднаних спільними інтересами та цілями. В таких групах виникають відносини панування та підпорядкування, поступово формуються відповідні органи політичної влади та політичні інститути.
2. Марксистська позиція – вважає, що політика виникає лише на етапі класового розшарування суспільства, а її основним суб’єктом виступає панівний клас.
1.2. Трактування політики.
Політика – одне з багатозначних понять у сучасному суспільствознавстві. Єдиного визначення цього поняття не існує. Наведемо позиції з цього приводу мислителів давнини та сучасної науки:
- політика – мистецтво, здатність жити в умовах полісу, що ставить людину у певні рамки (Платон);
- політика – це прагнення до влади, її завоювання та утримання (Макс Вебер, Н.Макіавеллі, М.Дюверже, Ж.Бюрдо, Р.Арон);
- політика – це реалізований владою розподіл цінностей (Д. Істон);
- політика – у кращих проявах – шляхетне прагнення до справедливості та розумного порядку, а у найгірших – корислива жадоба влади, слави, багатства (П.Меркл);
- політика – специфічний вид діяльності соціальних суб’єктів, пов’язаний з боротьбою за владу, розподілом цінностей, управлінням державними та суспільними справами (М.Ільїн, А.Мельвіль, Ю.Федоров);
- політика – засіб збереження цілісності та єдності суспільства;
- політика – засіб забезпечення та сполучення інтересів різних соціальних груп;
- політика – одна із сфер життєдіяльності суспільства;
- політика – це система суспільних відносин, взаємодія класів, націй, держав між собою і владою;
- політика – це сукупність дій, заходів, установ, за допомогою яких узгоджуються інтереси різних груп населення;
- політика – це участь у справах держави, визначення форм, завдань, змісту содержания ее деятельности;
- політика – це наміри, ціль та способи дій правлячої еліти та її оточення;
- політика – це вияви обережності, таємничості, ухилень тощо.
Названі способи інтерпретації політики не вичерпують всього розмаїття її визначень, а лише відображають найважливіші серед них.