
- •Вступ. Пояснювальна записка до
- •Мета та завдання курсу
- •1. 4. Структура курсу
- •1.5. Вимоги до зань і умінь студентів
- •1.6. Форми контролю, зміст поточного і
- •2.Тематика, завдання та теоретичні положення до лабораторних робіт Лабораторна робота №1
- •Перехідні коефіцієнти для взаємопереходів між одиницями вимірювання атмосферних забруднень
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №3
- •Хід роботи
- •1. Методика розрахунку. Теоретичні положення.
- •Лабораторна робота №4
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №5
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №6 Тема: Методика розрахунку викидів у атмосферне повітря основних речовин забруднювачів (nOx, sOx, золи, чадного газу)
- •Хід роботи Методика
- •Лабораторна робота №7
- •Методика
- •Лабораторна робота №8
- •Методика
- •Варіанти завдань до виконання лабораторних робіт
- •3. Питання для підготовки до іспиту з дисципліни “Охорона і раціональне використання атмосферного повітря”
- •Бібліографія
Лабораторна робота №5
Тема: Вивчення методів біоіндикації стану атмосферного повітря в містах (на прикладі ліхеноіндикації)
Завдання
Ознайомитись з методикою ліхеноіндикації атмосферного забруднення в місті.
Провести оцінку забруднення атмосферного повітря на основі даного методу у вибраному мікрорайоні.
Висновок: дати загальну оцінку стану атмосферного повітря в районі дослідження.
Хід роботи
Методика:
Ліхеноіндикація – це метод оцінки стану атмосферного повітря в місті, який базується на вивченні поширеності лишайників.
Лишайники – це симбіотичні організми, які утворюють вегетативне тіло (талом) за рахунок гриба й одноклітинних водоростей.
Розрізняють три види лишайників:
а) накипні, коркові чи плівкові;
б) листуваті – мають вигляд листуватих пластинок, прикріплених до поверхні основою із загнутою доверху частиною, яка нагадує листочки (поширені на деревах)
в) кущисті – талом має вигляд розгалужених кущиків, які звисають, можуть мати довжину 10–15 см.
Найпоширеніші види лишайників на території Волині:
накипні – графіс (світло-сірий), ксанторія (зелено-жовтий), леканора (зелений);
кущисті – уснея, кладонія, ісландський мох;
листуваті – гіпогімнія (попелясто-сірий кущик), паргелія (зелено-жовтий кущик).
Лишайники надзвичайно чутливі до pH атмосфери і наявності в ній аерозолів різного типу. Чутливість зростає: накипні листуваті кущисті.
Етапи визначення рівня забрудненості ліхеноіндикацією
У районі дослідження вибирають до десяти старих дерев, які розташовані на певній відстані.
На кожному дереві підраховують у процентах ступінь покриття стовбура лишайника (загальну і кожного виду окремо). Результати вносять в табл. 1. Використовуємо палетку 10х10 см з прозорого матеріалу і прикладають на висоту 150-180 см.
Користуючись табл. 2, оцінюють ступінь забрудненості атмосферного повітря на досліджуваній території.
Таблиця 1
Поширення лишайників у досліджуваному районі, в %
Ознака |
Дерева |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Загальний ступінь покриття лишайниками, % |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
У тому числі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
кущистих |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
листуватих |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
накипних |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2
Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря методом ліхеноіндикації
Зона №п/п |
Ступінь забруднення атмосферного повітря (якісна характеристика) |
Наявність (+) чи відсутність (–) лишайників |
||
Кущисті |
Листуваті |
Накипні |
||
1 |
Чиста зона. Забруднення відсутнє. |
+(>30%) |
+(>30%) |
+(>30%) |
2 |
Зона слабкого забруднення. |
– |
+(<30%) |
+(<30%) |
3 |
Зона середнього забруднення. |
– |
– |
+ |
4 |
Зона сильного забруднення. |
– |
– |
– |