Займенник

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Своєрідність лексичногозначення займенника.

2. Співвіднесеність займенників з іншими частинами мови на основі

Лексичного значення, морфологічних ознак та синтаксичних функцій.

3. Розряди займенників за значенням та граматичними ознаками.

4. Відмінювання займенників різних розрядів.

5. Правопис складних займенників.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 3, 9]; додаткова [2 5, 8].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Яка частина мови називається займенником?

2. Які особливості лексичного значення займенників? Чим воно відрізняється від лексичного значення іменників, прикметників, числівників?

3. У чому виявляється абстрактний, узагальнюючий, характер лексичного значення займенників?

4. На які розряди за значенням, граматичними ознаками поділяються займенники? Які займенники належать до кожного розряду? Які розряди виявляють подібність у лексичному значенні, граматичних ознаках?

5. Зі словами яких частин мови співвідносні займенники на основі лексичного значення, граматичних ознак?

6. Чому саме займенники виявляють подібність з іменниками, прикметниками, числівниками, а не зі словами інших частин мови?

7. Як відмінюються узагальнено-предметні, узагальнено-якісні, узагальнено-кількісні займенники?

8. Які особливості відмінювання мають особові займенники? Як впливає на відмінкові форми особових займенників прийменник?

9. Які особливості відмінювання зворотного займенника себе?

10. Розповісти про наголошення відмінкових форм займенників.

11. Розповісти про правопис заперечних, неозначених займенників.

Завдання для самостійної роботи:

1. Написати самодиктант і виконати до нього завдання. Вправа № 268 стор. 100-101 [9].

2. Перекладіть подані займенники українською мовою, введіть їх у словосполучення: кому-то, некто, кем-либо, для чего-нибудь, нескольким, некоторые, чьему-то, на каком-либо, скольких-небудь, каким-то. Провідміняйте займенники: дехто, абичия, хто-небудь, будь-який.

3. Складіть діалог на тему «Українська писанка». Уведіть у діалог опис праці, розповідь про види писанок (інформацію можна знайти на сайті www.etno.us.org.ua). Діалог запишіть.

4. Перепишіть речення, виділіть займенники, укажіть, з якими частинами мови вони співвідносяться за значенням і морфологічними ознаками. Визначте розряд кожного займенника. 1. Падають тепло і глухо яблука в нашім саду (Сос). 2. Не всяка стежечка без спориша, не в кожної людини добра душа (Н.тв.). 3. Хороше думати, що колись тебе хто-небудь згадає (Гонч.). 4. Пісня у нас ні для кого не лишня (Мал.). 5. Хотів би я знати, про що той струмочок у мріях своїх гомонить між травою? (Тич.). Ніщо нам не коштує так дешево і ніщо не цінується нами так дорого, як ввічливість (Сервантес).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 10.

Дієслово – граматичні ознаки

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Дієслово як частина мови.

2. Значення, граматичні ознаки дієслова.

3. Граматичні категорії дієслова. Категорія виду.

4. Творення корелятивної видової пари.

5. Категорія перехідності / неперехідності.

6. Інфінітив.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [3, 4, 9]; додаткова [2, 5, 8].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Яка частина мови називається дієсловом? Яке лексичне значення дієслів, якими граматичними категоріями воно оформлюється?

2. Які граматичні форми об’єднує дієслово? Яке місце інфінітива у системі дієслівних форм? Які синтаксичні функції властиві дієслівним формам? Проілюструвати.

3. Яке значення виражає категорія виду? Які видові форми має дієслово?як утворюються співвідносні видові форми?

4. Які відношення дії виражає категорія перехідності/неперехідності? Що означають перехідні й неперехідні дієслова? Назвати дієслова, які залежно від контексту називають то перехідну дію, то неперехідну.