Завдання для самостійної роботи:

1. Підготуйте стисле висловлення на тему «Життя – це боротьба».

2. Визначте, якими частинами мови є слова у фразеологізмах. Доберіть до них синонімічні вирази. За одним із них складіть гумореску. Тертий калач. Як дві краплі води. Десята вода на киселі. У люди виходить. Взяти ноги в руки.

3. Зайдіть на сайт «Енциклопедія. Українська мова» цікавий матеріал про частини мови і зробіть повідомлення на занятті.

4. Знайдіть слова, які перейшли з однієї частини мови в іншу. Поясніть це явище. Ситий голодного не розуміє (Нар.тв.). Жив собі чоловік (Васильченко). Одне — в плуг, а інше — в луг (Нар.тв.). Весна ледачого не любить, вона проворного голубить (Нар. тв.). Сидить батько кінець стола, на руки схилився. У всякого своя доля і свій шлях широкий (Шевченко). Тільки "так " чи "ні", "за" чи "проти" мало сьогодні сенс (Загребельний). Далека нам путь, але ми не одні (Сосюра). Птиця спускалася усе нижче та нижче (Нечуй-Левицький).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2.

Іменник як частина мови

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Загальне значення іменника та його граматичні ознаки.

2. Семантико-граматичні категорії іменника:

- власні / загальні назви;

- іменники з конкретним і абстрактним значеннями;

- іменники на позначення істот / неістот;

- іменники з речовинним значення;

- збірні та одиничні іменники.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 3, 6, 8, 9]; додаткова [2, 3, 7, 10].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Яка частина мови називається іменником?

2. Чому слова зі спільною семантикою належать до різних частин мови (п’ять – п’ятірка, п’ятак; розумний – розум; ходити – хода)?

3. Які граматичні категорії властиві іменникові, який характер вони мають, як виявляються?

4. Які синтаксичні властивості і функції властиві іменникові?

5. Які лексико-граматичні групи вирізняються серед іменників?

6. Які іменники належать до назв істот, а які є назвами неістот? Чи завжди збігаються поняття живого / неживого у навколишньому світі й граматиці?

7. Які іменники є назвами власними, які – загальними? Навести приклади переходу іменників із власних назв у загальні й навпаки.

8. На основі чого іменники розрізняються як такі, що мають конкретне чи абстрактне значення? Чи спостерігається вживання однозвучних іменників то з конкретним, то з абстрактним значенням? Чим зумовлене таке явище?

9. Яке значення мають збірні іменники? Чи не є тотожними збірні іменники та іменники у формі множини на зразок колосся / колоски, діти / дітвора? Якими засобами виражається поняття збірності, які граматичні ознаки властиві збірним іменникам?

10. Які іменники належать до тих, що мають речовинне значення? Які граматичні властивості їх?

Завдання для самостійної роботи:

1. Дібрати по 5 іменників з абстрактним та конкретним значенням, визначити у цих словах число; скласти з ними речення.

2. Навести по 5 прикладів, в яких спостерігаютьсямвзаємопереходи між граматичними категоріями істот/неістот. Скласти з ними речення.

3. Дібрати по 5 іменників із речовинним, збірним та одиничним значенням іменників. Пояснити відмінність граматичного значення, можливі відхилення від норми. Ввести в речення.

4. У поданому тексті підкресліть 5 іменників, визначте їх предметне значення, морфологічні ознаки і синтаксичну роль. Поясніть розділові знаки. Пароплав ішов швидко, та Надії здавалося, що він посувається надто повільно. Дивне буває у збудженій жіночій душі: адже не вперше оце Надія після розлуки повертається у свою родину, — за роки навчання не раз їй доводилось поспішати на тривожний виклик, коли хтось занедужав, а зараз вона певна, що дома усе гаразд, і їде вже не у відпустку, а назавжди, їде сповнена радісних сподівань, їде щаслива з успішного закінчення інституту, — однак ще ніколи не здавався таким довгим цей шлях і ще ніколи з такою силою не тягло до своєї домівки. Свіжий вітерець приємно хлопав в обличчя, зривав з неї газовий шарфик — бавився з ним, летів з прапорцем. І коли б оце хтось збоку поглянув на неї, одразу б визначив, що це дівчина — її ще ніхто не вважав за одружену — лине назустріч щастю.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3.