Прислівник.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Значення, морфологічні ознаки і синтаксична роль прислівників.

2. Розряди прислівників за значенням.

3. Групи означальних прислівників.

4. Групи обставинних прислівників.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 2, 9]; додаткова [3, 5, 8].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Яка частина мови називається прислівником?

2. Які ознаки частини мови відображені у визначенні прислівника, яке значення він виражає, які морфологічні й синтаксичні ознаки властиві йому? Функції яких членів речення виконують прислівники?

3. Якими ознаками прислівник подібний до інших частин мови і якими відрізняється від них?

4. На які розряди за значенням поділяються прислівники?

5. Яке значення мають означальні прислівники? Які семантичні групи серед них виділяються?

6. Яке значення обставинних прислівників? На які групи вони поділяються?

7. У чому сутність предикативних прислівників? На основі яких частин мови вони формуються?

8. Які є морфологічні типи прислівників, чим вони зумовлені? Як творяться прислівники кожного типу?

Завдання для самостійної роботи:

1. Перекладіть прислівники: в концеконцов, поутру, излишне, издалека, без умолку, набекрень, наверняка, оземь, когда-либо, кое-где, к сожалению, наподобие, насильно, наспех, на смех, насмарку, недаром. Поясніть правопис.

2. Виконати вправу № 346 стор. 133 [9].

3. Від поданих прикметників утворіть прислівники на -о, -е і запишіть форми вищого й найвищого ступеня. Далекий гарячий, гожий, добрий завзятий, замислений, мрійний, сліпучий, високий, злий, колючий.

4. До поданих у дужках прислівників доберіть синонімічні заміни – фразеологічні одиниці. Слухати (неуважно, уривками); не турбуватися (зовсім), робить (дуже сильно); птахів (дуже багато); хто-небудь міркує (розумно, чітко); почувається (ніяково, несміливо, сором’язливо); жити (дружно, у злагоді).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 15.

Службові частини мови.

І. За матеріалами лекції та самостійної роботи підготуйтеся до висвітлення теоретичних питань:

1. Прийменник як службова частина мови.

2. Поділ прийменників на групи за походженням, за будовою.

3. Сполучник як службова частина мови.

4. Поділ сполучників за походженням та за будовою.

ЛІТЕРАТУРА:

основна [1, 2, 9]; додаткова [3, 5, 7].

ІІ. Дайте відповіді на запитання:

1. Які частини мови належать до службових?

2. Які основні ознаки службових частин мови?

3. Чому прийменник належить до службових частин мови?

4. З якими частинами мови вживається прийменник? Навести приклади.

5. На які розряди поділяються прийменники за морфологічним складом?

6. Які є прийменники за походженням?

7. Охарактеризувати прийменники з погляду походження і будови.

8. Що таке сполучник? Чому він належить до службових частин мови?

9. Яку службову функцію виконує сполучник?

10. Які бувають сполучники за походженням? Навести приклади.

11. Які є сполучники за способом уживання? Навести приклади.

12. Які бувають сполучники за смисловими відношеннями?

13. Назвати всі різновиди сурядних і підрядних сполучників.

14. Що таке сполучні слова?

15. Які частини мови вживаються у ролі сполучних слів?