
- •М. Івано-Франківськ
- •Тема 1. Виконавча влада, державне управління та адміністративне право
- •Тема 2. Предмет, метод, система і джерела адміністративного права
- •Тема 3. Адміністративно-правові норми і відносини
- •Тема 4. Суб’єкти адміністративного права
- •Тема 5. Державна служба та державні службовці
- •Тема 6. Форми і методи державного управління. Адміністративний примус Поняття і види форм державного управління.
- •Тема 7. Адміністративне правопорушення (проступок) і адміністративна відповідальність. Адміністративні стягнення
- •Тема 8. Провадження у справах про адміністративні правопорушення
- •Тема 9. Забезпечення законності в державному управлінні
- •Тема 10. Діяльність з надання адміністративних послуг
- •Тема 11. Адміністративні договори
- •Тема 12. Державне управління у сфері економічної, фінансової, банківської діяльності держави
- •Тема 13. Державне управління у сфері промисловості та господарювання
- •Тема 14. Управління соціально-культурним будівництвом
- •Тема 15. Управління адміністративно-політичною діяльністю
- •Тема 16. Державне управління внутрішніми справами
- •Тема 18. Організація управління юстицією
- •Література, рекомендована для опрацювання до всіх тем курсу
- •Інформаційні ресурси
Тема 16. Державне управління внутрішніми справами
Питання для обговорення на семінарському занятті
Напрями правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України.
Система органів внутрішніх справ України.
Кримінальна міліція.
Міліція громадської безпеки.
Державна автомобільна інспекція.
Міліція охорони.
Спеціальні підрозділи міліції.
Сутність державного управління внутрішніми справами полягає у здійсненні організаційно-правових заходів, що забезпечують безпосередньо охорону прав та свобод громадян, а також громадський порядок та громадську безпеку. Громадський порядок – певна система відносин, належний порядок, що склався у суспільстві, який відповідає інтересам держави і всіх її громадян, а громадська безпека – це система відносин, яка складається у процесі запобігання та усунення загрози життю, здоров’ю та їх майну.
Державно-управлінська діяльність в сфері забезпечення громадського порядку та громадської безпеки регулюється Конституцією України, Законом України "Про міліцію"; Законом України "Про оперативно розшукову діяльність "; Законом України "Про боротьбу з корупцією"; Законом України "Про пожежну безпеку" , Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», Законом України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду», Законом України «Про внутрішні війська міністерства внутрішніх справ України», указами Президента України і постановами Кабінету Міністрів тощо.
До органів, що здійснюють державне управління внутрішніми справами (охороною громадського порядку та безпеки) можна віднести:
Міністерство внутрішніх справ України та його підрозділи на місцях;
Державний департамент з питань виконання покарань;
Центральне місце серед органів внутрішніх справ займає Міністерство внутрішніх справ (далі - МВС), правовий статус якого закріплюється в Положенні про Міністерство внутрішніх справ України від 17 жовтня 2000 р. МВС виконує наступні завдання:
забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод,
законних інтересів;
запобігання правопорушенням та їх припинення;
охорона і забезпечення громадського порядку;
виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
забезпечення безпеки дорожнього руху;
захист власності від злочинних посягань;
виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам,
сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
В основі структури Міністерства внутрішніх справ – Державний департамент автомобільної інспекції, Департамент роботи з персоналом, Департамент медичного забезпечення та реабілітації, Департамент ресурсного забезпечення МВС України. До складу структурних підрозділів Центрального апарату МВС України належать: Національне Центральне Бюро Інтерполу в Україні, Головне управління внутрішніх військ МВС, Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю, Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр, Центр громадських зв'язків МВС України.
Особливу роль відіграє така складова Міністерства внутрішніх справ як міліція, яка є державним озброєним органом виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права, свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства та держави від противоправних посягань. Ії правовий статус визначається Законом України від 20 грудня 1990 р. «Про міліцію».
Основні завдання, що стоять перед міліцією, такі: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона й забезпечення громадського порядку; виявлення та розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам; сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Служби міліції: впроваджують у життя правила паспортної і дозвільної систем; забезпечують безпеку дорожнього руху в містах та інших населених пунктах, на автомобільних шляхах; здійснюють нагляд за технічним станом автомототранспорту; забезпечують порядок у період надзвичайних обставин (аваріях і катастрофах, стихійного лиха, епідеміях, епізоотіях), під час проведення різних масових заходів і заходів цивільної оборони.
Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
Адміністративну діяльність міліції регламентують норми адміністративного права, й полягає вона в організації і практичному провадженні заходів щодо охорони правопорядку. Здійснюють її служби й підрозділи міліції громадської безпеки, а саме: патрульно-постова служба, служба дільничних інспекторів, підрозділів, що організовують роботу спеціальних установ (приймальників-розподільників), Державтоінспекція, відділи дозвільної системи та ін.
Оперативно-розшукову діяльність міліції регулюють норми різних галузей права: адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального тощо. Цю діяльність здійснюють оперативні підрозділи органів внутрішніх справ: кримінальна та спеціальна міліція, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, підрозділами Державтоінспекції.
Кримінально-процесуальну діяльність міліції регулює кримінально-процесуальне законодавство, здійснюють її різні служби й підрозділи кримінальної міліції та міліції громадської безпеки. Предмет цієї діяльності - провадження дізнання в кримінальних справах.
Профілактичну діяльність міліції здійснюють всі служби міліції і регулюють закони та відомчі нормативні акти, що регламентують діяльність міліції і насамперед служб і підрозділів кримінальної міліції та міліції громадської безпеки.
Міліція України складається з підрозділів:
кримінальної міліції;
міліції громадської безпеки;
місцевої міліції;
транспортної міліції;
Державної автомобільної інспекції;
міліції охорони;
судової міліції;
спеціальної міліції.
Контрольні питання
Охарактеризуйте напрями правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України.
Перелічіть нормативно-правові акти, які регулюють державне управління у сфері внутрішніх справ.
Перелічіть основні повноваження Міністерство внутрішніх справ України.
Перелічіть напрями діяльності кримінальної міліції.
Перелічіть напрями діяльності міліції громадської безпеки.
Перелічіть напрями діяльності державної автомобільної інспекції.
Перелічіть напрями діяльності міліція охорони.
Перелічіть напрями діяльності спеціальних підрозділів міліції.
Практичні завдання
Зробіть анотацію статті Пилипчука В. Теоретичні та організаційно-правові засади реформування і розвитку правоохоронних органів та інших суб’єктів сектору безпеки // Право України.-2010.-№11.- С.24
Намалюйте розгорнуту схему «Система органів внутрішніх справ України».
Нормативно-правові акти
Звернення Міністра внутрішніх справ України А.В. Могильова до працівників органів внутрішніх справ // Іменем Закону. – 2011. – № 15 (565). – С. 2-3.
Основний постулат у роботі сучасної міліції: «Забезпечення прав і свобод громадян» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/535234
Положення про наставництво в ОВС України: Наказ МВС України від 25.11.2003 р. №1458
Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затв. Указом президента України від 6 квітня 2011р. [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/383/2011.
Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України : Закон України від 22 лют. 2006 року // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 29. — Ст. 245.
Про затвердження Програми професійно-виховної роботи серед особового складу органів і підрозділів внутрішніх справ України: наказ МВС України від 30.06.2008 р. №248. – К.: 2008.– МВС України. – 6 с.
Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=565-12.
Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону: Закон України від 22 червня 2000р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
Рекомендована література:
Алфьоров С. М. Правовий статус працівників ОВС як суб’єктів корупційних правопорушень./С.М. Алфьоров// Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Збірник наукових праць. – 2009. - №4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vzjui/2009_4/09asmscl.pdf
Взаємодія ОВС з громадськістю в охороні громадського порядку [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.pravo.vuzlib.net/book_z846_page_5.html
Денисюк С.Ф. Громадська експертиза діяльності правоохоронних органів України: правові засади та організація проведення/ С.Ф. Денисюк// Актуальні проблеми державного управління. Збірник наукових праць. – 2009. -№2(36). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Apdu/2009_2/doc/5/02.pdf
Джафарова О. В. Правові основи партнерства міліції і населення. Автореф. дис. канд. юрид. наук.: 12.00.07. / Національний університет внутрішніх справ. – Х., 2003. – 19 с.
Дубинський О. Ю. Відомчий контроль в ОВС як функція державного управління / О. Ю. Дубинський // Форум права. – 2011. – № 4. – С. 219–223 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-4/11dojfdu.pdf
Козицький В.І. Мета та принципи утворення і діяльності регіональних управлінь МВС України в областях [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2012_1/PB-1/PB-1_18.pdf
Коментар Закону України “Про міліцію”: Науково-практичний посібник. За ред. Моісеєва Є.М. – К.: КНТ, 2010. – 304 с.
Корнієнко В. Актуальні проблеми реформування правоохоронної системи України // Право України.-2010.-№11.- С.13-19
Медведєв А. Суть дисциплінарної відповідальності в органах внутрішніх справ України // Підприємництво, господарство і право.-2009.-№5.-С.123-130
Могильов А. Для українських міліціонерів віднині є лише один орієнтир – Закон. /А. Могильов// Міліція України. – 2010. – №11-12. – С. 3-5
Навчальний посібник «Основи управління в органах і підрозділах МНС України». Автори: Альбощій О.В., Болотських М.В, Кулєшов М.М., Калашников О.О., Попов В.М., Рашкевич С.А / За ред. канд. психол. наук, доцента В.П. Садкового. – Х.: УЦЗУ, КП "Міська друкарня", 2009. – 370 с.
Пашков С. Завдання і функції судової міліції: проблеми теорії та практики // Право України.-2010.-№11.- С.82-90
Пилипчук В. Теоретичні та організаційно-правові засади реформування і розвитку правоохоронних органів та інших суб’єктів сектору безпеки // Право України.-2010.-№11.- С.24-28
Столбова В.В. Сутність іміджу міліції/ В. Столбова// Вісник НАВСУ.–2009. – № 2.– С. 173-179