Задачі-ситуації:

Задача №1. Петров був звільнений судом від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим (ст. 46 КК).

Яка функція кримінального права була здійснена в цьому випадку? Обґрунтуйте відповідь.

Задача №2. Петров разом з Івановим вчинили грабіж та були затримані. До цього, раніше, Іванов вчинив хуліганські дії. Дії Петрова були кваліфіковані як грабіж вчинений за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 186 КК), а дії Іванова – як хуліганство (ст. 296 КК) та грабіж вчинений за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 186 КК).

За яким принципом кримінального права винних осіб притягли до відповідальності? Обґрунтуйте відповідь.

Задача №3. Іванов був звільнений від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям.

Який принцип кримінального права знайшов реалізацію в даній ситуації? Обґрунтуйте відповідь.

Задача 4. За новим КК законодавець відмовився від криміналізації такої дії, як образа.

Яким принципом керувався законодавець при декриміналізації цього злочину. Обґрунтуйте відповідь.

Рекомендована тематика рефератів за темою № 1.

1. Принцип особистої відповідальності.

2. Принцип винності.

3. Принцип притягнення до кримінальної відповідальності лише за вчинення злочинів.

4. Принцип індивідуалізації кримінальної відповідальності та покарання.

5. Охоронна функція кримінального права.

6. Регулятивна функція кримінального права.

7. Предмет кримінального права.

8. Метод кримінального права.

Тема 2 Поняття, види, структура й тлумачення кримінального закону. Розвиток кримінального законодавства України.

Ціль: з’ясування поняття кримінального закону, його ознак, значення. Зазначивши задачі кримінального закону, варто пам’ятати, що необхідною умовою дотримання і поліпшення правопорядку є точне виконання кримінального законодавства співробітниками міліції. Курсанти повинні вивчити структуру Кримінального кодексу України, структуру класичної кримінально-правової норми, поняття її елементів, а також знати види тлумачення кримінального закону.

Простежити історію розвитку кримінального законодавства України починаючи з IX в., тобто з договорів Русі з Візантією (865, 907, 911, 945, 971 р.), збірника древніх законів Київської Русі, що називався “Російською правдою”. Варто засвоїти поетапний розвиток і формування кримінального законодавства України, звернути увагу на особливості формування кримінального законодавства після проголошення України незалежною державою, що завершилася прийняттям Кримінального кодексу 2001 року. Для з’ясування задач сучасної науки кримінального права необхідно вивчити основні школи (напрямки) її розвитку: класичну, антропологічну і соціологічну.

Питання до практичного заняття та самостійного вивчення:

1. Поняття кримінального закону, його ознаки й значення.

2. Структура (система) кримінального закону.

3. Структура кримінально-правової норми:

• диспозиція кримінально-правової норми й особливості її формування в законі, види диспозицій;

• санкція, види кримінально-правових санкцій.

4. Тлумачення кримінального закону, його значення. Види тлумачення кримінального закону:

• по суб’єктах;

• по його прийомах (способам);

• за обсягом.

5. Прецедент і аналогія в кримінальному праві.

6. Виникнення й розвиток Кримінального законодавства України.

7. Становлення радянського кримінального права в Україні.

8. Кримінальне право України після проголошення її незалежності.

9. Школи науки кримінального права:

• класичної школи кримінального права,

• антропологічної школи кримінального права,

• соціологічної школи кримінального права.

У першому питанні необхідно вивчити поняття закону про кримінальну відповідальність. Необхідно запам’ятати, що закон про кримінальну відповідальність це єдине джерело кримінального права. Визначити порядок прийняття цього закону та внесення змін та доповнень до нього.

У другому питанні необхідно визначити структуру кримінального закону. Запам’ятати з яких частин складається кримінальний закон (Загальна та Особлива), скільки розділів має кожна частина (Загальна частина складається з 15 розділів, Особлива з 20), що міститься у кожній частині. Законспектувати назви розділів. Визначити єдність та взаємозв’язок Загальної та Особливої частин.

У третьому питанні необхідно визначити структуру кримінально-правової норми, запам’ятати які є види диспозицій (проста, описова, бланкетна, відсилочна) та санкцій (відносно-визначені, альтернативні). З’ясувати та вивчити тлумачення різних видів диспозицій та санкцій та вміти розмежовувати їх при аналізуванні статей Особливої частини КК.

У четвертому питанні необхідно приділити увагу поняттю та значенню тлумачення кримінального закону. Необхідно вивчити та запам’ятати різні види тлумачення, а саме: за суб’єктом (легальне, судове та наукове); за прийомом або способом (граматичне, систематичне та історичне) та за обсягом (буквальне, обмежувальне та поширювальне).

При вивченні п’ятого питання необхідно дати визначення таким поняттям, як прецедент та аналогія. Запам’ятати, що аналогія ні в якому випадку не допускається у вітчизняному кримінальному праві. Прецедент також не може бути використаний у цій галузі права. Необхідно встановити, в яких країнах застосовуються ці поняття на практиці і навести особливості їх застосування.

У шостому питанні необхідно з’ясувати коли виникло кримінальне законодавство України, коли були прийняти перші кримінальні закони, їх зміст. Дослідити історичну ґенезу становлення кримінального законодавства України.

У сьомому питанні необхідно встановити, як розвивалося радянське кримінальне право в Україні. Знати характеристику кримінальних законів 1922, 1926 і 1960 років, їх суттєві відмінності.

У восьмому питанні необхідно дослідити розвиток кримінального законодавства України після проголошення незалежності, тобто які суттєві відмінності відбулися у кримінальному законодавстві порівняно з попередньо діючим кримінальним законом та дослідити які зміни були у кримінальному законодавстві з моменту вступу чинного кримінального закону у дію до теперішнього часу.

При вивченні дев’ятого питання необхідно запам’ятати які є школи науки кримінального права (класична, антропологічна, соціологічна), знати їх особливості, представників, основні напрямки та знати їх характеристику.