Хмельницький кооперативний коледж

Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту

Лекція

з дисципліни: “Основи менеджменту”

Спеціальність: 5.14010102 «Організація обслуговування в закладах ресторанного господарства і торгівлі»

Тема: Основні засади керівництва

Підготувала: Попович А.І.

Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії технологій та менеджменту Протокол №___від__________

Голова__________Н.І.Франків

Тема: Основні засади керівництва План

1. Сутність трудового колективу та його структура

2. Особливості управлінської праці.

3. Вплив та влада.

Література

1. Осовська Г.В., Осовський О.А. основи менеджменту – К.: Кондор. 2008. – С. – 554-567

2. Хміль Ф.І. – Менеджмент. – К.: Альмаматер, 2003. – С.

Самостійна робота

1. Чинники що впливають на ефективність роботи групи.

2. Вимоги до керівника.

3. 3. Навички. Необхідні керівнику: технічні, комунікативні та аналітичні

Семінарське заняття

1. Сутність трудового колективу та його структура

2.Особливості управлінської праці

3. Вплив та влада.

4. Чинники що впливають на ефективність роботи групи.

5. Вимоги до керівника.

6. Навички. Необхідні керівнику: технічні, комунікативні та аналітичні

1. Сутність трудового колективу та його структура

Люди, як правило, працюють у соціальних групах.

Група – мале соціальне об’єднання людей, які безпосередньо контактують між собою на основі спільних дій, норм поведінки, поєднання індивідуальних і групових інтересів. Надалі вважатимемо, що в групу входять робітники одного підрозділу.

Колектив – середня соціальна група, що об’єднує людей, зайнятих вирішенням конкретних завдань, ґрунтується на спільності цілей, принципів співробітництва, сполученні індивідуальних і групових інтересів та працює на одному підприємстві або в одній організації.

Загальні характеристики колективів:

1. Наявність спільної мети у всіх членів групи. Мета може формуватися як поєднання індивідуальних цілей або задаватися ззовні відповідно до місії організації;

2. Ототожнювання членів групи з колективом і психологічне визначення колег на підставі спільних інтересів, принципів, ідеалів, схожості та взаємній доповнюваності характерів, темпераментів, тощо;

3. Усвідомлення учасниками належності до групи і відмінності (тимчасової) від інших людей, представників інших колективів;

4. Постійна взаємодія членів колективу, яка має характер безпосередніх контактів, особистих розмов, взаємодопомоги. У групі працівники безпосередньо спілкуються між собою, надаючи формальній взаємодії «людської форми». Взаємодія учасників колективу дає змогу: компенсувати обмеженість фізичних чи інтелектуальних можливостей кожного окремого працівника; виконати набагато більший обсяг роботи завдяки розподілу і спеціалізації праці, духу змагання, згуртованості колективу;

5. Структурованість колективу. Кожен колектив має певну структуру:

• Соціально – демографічну (відповідно до віку, статі, освіти, професійної підготовки тощо);

• Соціально – психологічну (згідно з симпатіями та антипатіями);

• Поведінкову (відповідно до активності, мотивів поведінки працівників);

• Політичну (згідно з політичними переконаннями)

• Функціональну (згідно з виробничими завданнями)

6. Розподіл серед учасників колективу виробничих (функціональних) та міжособистісних ролей.

7. Наявність певної культури, вираженої у спільних цінностях, традиціях, правилах і нормах поведінки працівників колективу;

8. Керівництво, яке забезпечує раціональну організацію спільної діяльності людей, розподіляє між ними завдання, здійснює продумані заходи щодо згуртування колективу.

Важливим характеристиками колективу є рівень згуртованості, психологічні сумісності, психологічний клімат, психологічний стан людей.

Згуртованість – психологічна єдність працівників щодо найважливіших питань життєдіяльності колективу. Основою психологічної і соціально – психологічної сумісності є відповідність темпераментів, професійних і моральних якостей працівників, однорідність їх мотивів діяльності.

Психологічний стан характеризується рівнем задоволеності працівників своїм статусом у колективі. На нього впливають характер, сутність і престижність роботи, обсяг винагороди, перспективи зростання, умови праці, психологічний клімат.

Етапи формування трудового колективу

З метою створення найбільш ефективного, згуртованого, продуктивного трудового колективу керівник повинен враховувати такі рекомендації:

1. Відбирати в групу людей із подібними точками зору, перевагами, смаками, тому що працівники з однаковими характеристиками мають більше шансів встановити дружні відносини.

2. Розташовувати робочі місця учасників груп поруч, для того, що вони могли спілкуватися між собою.

3. Частіше збирати групу разом, розвивати почуття належності до групи, активно залучати працівників до участі у загальних заходах.

4. Широко практикуйте участь усіх членів групи у прийнятті рішень, оскільки можливість впливати на спільні процеси розвивають у працівників позитивне сприйняття колективу.

5. Визначайте перед групою спільні цілі, які реальні для досягнення, конкретні, збігаються з особистими інтересами кожного.

6. Посилюйте довіру між учасниками, подбайте про те, щоб належність до колективу приносила радість, давала можливість досягти успіху. Для цього достатньо поставити перед групою достатньо складну проблему, організувати її вирішення і заохотити на це працівників.

7. Розвивайте колективізм, взаємну довіру і солідарність, доброзичливість, прагнення до пошуку компромісу. Не допускайте емоційного напруження у відносинах, при виникненні конфліктних ситуацій конструктивно їх вирішуйте.

8. Захищайте і підтримуйте працівників з недостатньо високою самооцінкою, стримуйте прагнення надто активних співпрацівників до домінування і пригноблення скромніших колег.

Типи колективів

Ознака класифікації	Типи колективів	Характеристика
За характером внутрішніх зв’язків	Формальні;	Виділяються як структурні підрозділи в організації, мають керівника, чітко визначену структуру людей, посад усередині груп, формально закріплені за ними функції та завдання.
	Неформальні	Створюються вільно, спонтанно у складі формальної організації на підставі спільних цілей, інтересів, поглядів звичок, симпатій та антипатій.
За способами комплектування	Постійні	Зафіксовані у штатній структурі організацій, їх прикладами є бригади, відділи тощо
	Тимчасові	Створюються із представників різних підрозділів для роботи над конкретними завданнями (проектами, програми), після вирішення завдань припиняють існування.
За завданнями	Групи керівництва	Складається із керівника організації і його підлеглих, які, в свою чергу, також можуть бути керівниками наприклад: президент і віцепрезидент заступник директора і керівники підпорядкованих йому підрозділів
	Функціональні групи	Поєднує керівника і фахівців функціональних підрозділів, які виконують спільну функцію управління (відділ планування, маркетингу, контролю якості)
	Виробничі	Функціонують у лінійних підрозділах організацій і складаються із менеджера підрозділу та підлеглих йому працівників. Працюють разом над одним завданням
	Комітети	(комісія, рада) – постійна або тимчасова група всередині організації, якій делеговано повноваження для виконання певних завдань (профспілковий комітет, рада директорів тощо), головна відмінність від формальних груп та, що рішення приймаються колективно)
За ефективністю використання потенціалу груп	Робочі групи	Група фахівців, які працюють переважно самостійно і перебувають у соціальній взаємодії для обміну інформацією та досвідом. Ґрунтуються на спільному результаті окремих зусиль її членів.
	Псевдокоманди	Це групи, члени яких не зуміли скористатися перевагами спільної діяльності.(не бачили сенсу, не захотіли)
	Потенційні команди	Це колективи, члени яких відчувають потребу ефективної діяльності і прагнуть досягнення високих результатів праці. Вони усвідомлюють важливість спільної мети для підвищення продуктивності праці, мають конкретні завдання, але поки що не змогли напрацювати ефективні методи співробітництва.
	Справжні команди	Невеличкі групи, члени яких мають взаємодоповнюючі уміння і навички, спільні цілі, завдання, напрацювали ефективні методи спільної діяльності.
	Високоефективні команди	Групи, які відповідають усім вимогам до справжніх команд і сприяють індивідуальному розвитку їх учасників. Результати діяльності таких команд дуже високі.
За рівнем мотивації на роботу	Групи «Х»	Не мотивовані на роботу. Склад групи різнорідний за віком, статтю, національністю. Мають мінімальну віддачу і результативність. Мотивувати роботу такої групи можна за допомогою жорсткого контролю і використання методів покарання.
	Групи «У»	Частково мотивована. Склад різнорідний, велика кількість працівників, які не є професіоналами. У групі є достатня кількість працьовитих людей, але за відсутності чіткого планування роботи, всі члени групи отримують однакову заробітну плату, що сприяє виникненню конфліктів.
	Групи «Z»	Цілковито мотивовані на роботу. Мають високий рівень кваліфікації, однорідний склад за віком, освітою, інтересами і мотивами діяльності. Складається із сумлінних працівників, які прагнуть самореалізації.
За терміном функціонування	Довгострокові (більше 3р)
	Середньострокові (більше 1р)
	Короткострокові
За складом учасників	Гомогенні (однорідні)	Вирішують прості завдання. Чим більша схожість між членами групи, тим значніший їх взаємний вплив, але гостріша внутрішня конкуренція, тому вони більш конфліктні.
	Гетерогенні(різнорідні)	Ефективніші при виконанні складних проблем та інтенсивній творчій роботі.
За типом організаційних зв’язків	Первинні	Колективи первинних підрозділів (служб, бригад, відділів, дільниць) які об’єднують працівників на основі окремих технологічних процесів, операцій.
	Вторинні (проміжні)	Діють у масштабах організації (фірма, підприємство) або їх великих (вторинних) підрозділів наприклад відділень, філій, цехів.
За статусом	Офіційні	Оформляються офіційно в межах правового простору.
	Неофіційні	Створюються на основі співпраці людей, яку ніде не зафіксовано.
За стадією розвитку	Колективи, що формуються
	Колективи, що вже склалися
	Колективи на стадії реорганізації
За розмірами	Малі	Містять не більше 20 чоловік. Підтримують тісні особисті відносини.
	Великі	Більше 20 чоловік.
За свободою входження	Обов’язкові	Наприклад армійські.
	Добровільні