Зміст і методика проведення заняття

На початку заняття викладач на муляжах, або з використанням таблиці показує розміщення статей, їх анатомічну основу. Після цього студенти наносять на малюнку цифрові позначки і відповідно записують назву статей.

Вивчення назв та розміщення статей закріплююється при роботі з кіньми. Назва статей не завжди співпадає з анатомічною назвою частин тіла тварин. Ось чому спеціалісту потрібно знати не тільки правильну назву ста коня, але і морфологічну основу, форму і функцію, розвиток статей відповідності до віку, статі тварин, умов годівлі, індивідуального розвитку.

Вивчення статей супроводжується їх прощупуванням, підняттям та оглядом кінцівок, копит, хвоста.

Огляд статей дозволяє встановити породу, тип, статеву належність, і розміри, калібр, особливості тілобудови. За станом шкіри можна скласти думку про стан здоров'я коня, рівень його годівлі, утримання та використання.

Завдання 1. Ознайомитись і записати в зошит назви статей тіла коня.

Контрольні питання:

1. Назвіть статі тіла коня.

2. Назвіть межі кожної статі.

3. Назвіть статі тіла коня, які співпадають з анатомічними назвами основ статей.

Література: 1,2.

Тема лекційного заняття № 3 - 4: Конституція, екстер’єр та інтер’єр коня (частина 2). Верхові породи коней (заняття 4).

Тема лабораторного заняття: Вади та недоліки екстер’єру, їх характеристика.

Матеріали та посібники: таблиці, слайди, муляжі коня.

Мета заняття: За макетами, фотографіями та малюнками вивчити вади та недоліки екстер’єру. Необхідність вивчення цієї теми полягає в тому, що наявність тих чи інших вад чи недоліків може визначати доцільність або недоцільність використання коней для відтворення, в спорті, на роботах, для іншої мети, або вирішити про вибракування тварин, їх відгодівлі та забою.

Зміст і методика проведення заняття

Робота над вивченням вад та недоліків різних статей спочатку починається в умовах лабораторії, де студенти вивчають вади та недоліки коней на муляжах, за допомогою таблиць та навчальних посібників.

Студенти чітко повинні розрізняти вади і недоліки екстер'єру.

Недоліками вважаються відхилення в розвитку статей порівняно до модельних тварин, недоліки знижують оцінку екстер'єру та вартість коня, але не є перепоною по їх використанню в спорті або на сільськогосподарських роботах, вони можуть використовуватись для відтворення поголів'я. Прикладом недоліків коней може м'яка спина, приспущений круп у рисаків і верхових коней, розкид копит і ін.

У ваговозів - приспущений круп не буде недоліком, адже це є рисою їх екстер'єру.

Вади екстер'єру - різні паталого-анатомічні зміни в органах і тканинах, більшість з яких здатні в тій чи іншій мірі передаватись в спадок потомству. Ось чому використання коней з вадами екстер'єру обмежують, а то й зовсім не допускають до відтворення поголів'я, щоб зменшити вірогідність появи цих вад в нащадків.

Так, сучасною інструкцією по бонітуванню коней заводських порід акими вадами, як жабка, шпат, курба, рорер не можуть бути оцінені вище другого класу, а при виявленні у коней одностороннього крипторхізму (монорхід) - не вище першого класу, і то тільки в випадку високої роботоздатності.

Таблиця 5