В) ввп та суспільний добробут

Поширеною є думка про існування прямої залежності між обсягом ВВП та рівнем добробуту. Проте в дійсності цей показник не дає повної картини добробуту країни. Розглянута вище загально прийнята методика обчислення ВВП спричиняє в деяких випадках, чи до заниження, чи до завищення реальних обсягів виробництва. Причин цьому є багато. Розглянемо ці причини.

По-перше, ВВП є вимірником річного обсягу орієнтованої на ринок людської діяльності. Він не враховує такі неринкові виробничі операції, як, наприклад, робота домогосподарки у власному домі, ремонт власного будинку чи машини своїми силами тощо, що занижує фактичний обсяг виробництва.

По-друге, величина ВВП є меншою від фактичної в силу існування в кожній країні тіньової економіки. За деякими розрахунками тіньова економіка становить, наприклад, в США 7-12% від обсягу офіційного ВВП, а в Україні – понад 50%.

По-третє, існуюча методика обчислення ВВП не враховує зовнішні ефекти. Коли виникають зовнішні ефекти, то ринкова інформація, на якій базується показник ВВП, не відображає суспільно оптимальні рішення. Іншими словами, існуючий розподіл ресурсів не максимізує суспільний добробут, і таким чином, ВВП є незадовільним вимірником добробуту. В більш широкому сенсі ВВП відображає тільки обсяг виготовленої продукції, проте не говорить наскільки вироблена структура товарів відповідає суспільним потребам. Так, якщо суспільство виробляє великий обсяг ВВП, в якому значну частину становить продукція військового призначення, то це значно зменшує потенційні можливості покращення добробуту суспільства.

По-четверте, ВВП не відображає розподілу вироблених благ між окремими домогосподарствами. Підвищенню добробуту в країні перешкоджає як надмірна зрівнялівка, так і надмірно нерівномірний, соціально несправедливий, розподіл.

По-п'яте, показник ВВП не відображає змін у запасах капіталу, які відбуваються протягом поточного року. Якщо валові інвестиції перевищують амортизацію, то виробничі потужності країни зростають, а отже, підвищуються можливості покращення добробуту. Якщо ж валові інвестиції є меншими за амортизацію, то добробут у країні знижується. Саме така ситуація зараз характерна для економіки України.

По-шосте, ВВП враховує лише фізичний капітал, вироблений людиною. Це означає, що зміни в інших важливих запасах, таких як запаси природних ресурсів, ресурсів довкілля та людського капіталу, не беруться до уваги. Так, ріст ВВП може оцінюватись як підвищення добробуту, в той час як про його зниження можуть свідчити зменшення запасів мінеральних ресурсів, зменшення та погіршення якості ресурсів довкілля. Виробництво й ріст ВВП супроводжуються забрудненням довкілля, витрати на зменшення якого несе уряд, і вони включаються у ВВП, тоді як втрати від забруднення не вираховуються, що спричиняє до завищення величини ВВП. Показник, що характеризує добробут у суспільстві, повинен враховувати й зміни в запасах знань, які є результатом навчання чи дослідницької діяльності.

По-сьоме, ВВП не враховує поліпшення якості товарів, хоча остання є вимірником добробуту.

По-восьме, ВВП не враховує зростання вільного часу, що позитивно впливає на добробут суспільства.

Подолання розглянутих «недоліків» показника ВВП як вимірника добробуту – важливий напрямок його вдосконалення.