1. Система національних рахунків (снр) як нормативна база макроекономічного рахівництва

Першість розробки й застосування системи макроекономічних показників належить колишньому Радянському Союзу. Ця система, яка мала назву Балансу народного господарства (БНГ), була опублікована в 1926 році і визнана світом в якості офіційних розрахунків макроекономічних показників. Характерною особливістю цієї системи був поділ суспільного виробництва на дві сфери – матеріальне виробництво і невиробничу сферу. Відповідно до цієї системи її основні макроекономічні показники – сукупний суспільний продукт (ССП) та національний дохід (НД) – створювались лише у виробничій сфері. Блага ж вироблені у невиробничій сфері (житлово-комунальному господарстві, побутовому обслуговуванні, охороні здоров'я тощо) не враховувались. В 40-50 роках з'явились розробки макроекономічних показників у таких країнах, як США, Англія та інших. Проте ці розрахунки були проведені вже у формі Системи національних рахунків (СНР), яка виникла на основі вдосконалення методології розробки БНГ. З 70-х років практично всі країни світу використовують СНР. З травня 1992 року на цю систему перейшла й Україна. СНР постійно вдосконалюється, залишаючи незмінними її фундаментальні концепції. Важливими особливостями цієї системи є її всеосяжний характер, тобто вона враховує всі сфери діяльності незалежно від того чи вона здійснюється у виробничій, чи невиробничій сфері, а також передбачає, що економіка, оцінена нею (СНР), функціонує на основі дії ринкових механізмів та інститутів. Детальніше про методологічні принципи побудови системи національних рахунків й її відмінності від системи балансу народного господарства, а також про основні категорії СНР див.: 3, с.230-233; 4, с.49-50; 5, с.29-36.

2. ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ВВП) ТА ВАЛОВИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ (ВНП) ЯК ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ

   А) ВВП І ВНП: СУТЬ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ОБЧИСЛЕННЯ

   Загальновизнаним показником стану економіки є річний обсяг її сумарного виробництва товарів і послуг або, що те саме, сукупний обсяг національного виробництва. Існують два вимірники сумарного обсягу виробництва товарів і послуг – валовий національний продукт (ВНП) та валовий внутрішній продукт (ВВП). Обидва ці показники вимірюють загальну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в економіці за один рік. Ці два показники тісно пов'язані між собою, але мають і певні відмінності. Ці відмінності обумовлені особливостями виробництва в сучасних умовах. Так, виробництво сукупної маси товарів і послуг у країні здійснюється перш за все її вітчизняними фірмами та підприємствами. Однак певну її частину виробляють філіали іноземних компаній. У свою чергу, вітчизняні компанії створюють за кордоном свої філіали, які також виробляють та реалізують там свою продукцію. Очевидно, що продукція й доходи, які одержують філіали іноземних компаній, є власністю країн, де діє "материнська" компанія. Відзначена структура економіки неминуче обумовлює рух товарів, послуг і доходів між країнами, в результаті чого виникає своєрідне сальдо (різниця) між платежами (доходами) за фактори виробництва, які сплачуються за кордон (решті світу) і надходженнями доходів за фактори виробництва, отриманих з-за кордону (від решти світу). Це сальдо доходів називається чистими іноземними факторними доходами, одержаними в країні (ЧІФД):

ЧІФД = Платежі, що сплачуються - Надходження (2.1.)

решті світу від решти світу