Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Erg prak got.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.54 Mб
Скачать

Варіанти завдань

Практичне заняття №7,8 Тема: Побудова рисунків деталей з натури

Завдання:

  1. Ознайомитись з загальною методикою виконання технічного рисунка деталей машин з натури.

  2. Виконати технічний рисунок корпусної деталі з натури згідно з індивідуальним завданням.

Методика рисування корпусної деталі з натури

На рис. 11 наведено перерізи корпуса двома координатними вертикальними площинами: ХOZ і YOZ (а). Форма перерізів (заштриховано) зображена з натури деталі. До складу загальної форми деталі входять плоскі й криві елементи. На рис. 11,б до перерізів дорисовуються циліндричні форми деталі на осі Z. Потім доповнюються зображення елементів А і Б, осі отворів яких паралельні відповідно осям X та Y (в). Ця деталь виготовлена литтям і на рис. 11,г показано скруглення кутів і точкове відтінення поверхні.

Рис. 11. Рисування корпусної деталі з натури за її перерізами

Послідовність рисування деталі типу “корпус” наведено в методичній карті (табл. 3). У ній розглянуто методику побудови рисунка за кресленням корпуса.

Спочатку за кресленням аналізується геометрична форма деталі в цілому, а також геометрія форм її елементів. Визначається розташування деталі до глядача (зверху, знизу тощо).

1. Основну корпусну частину деталі вписують у паралелепіпед габаритних розмірів, який зображено на кресленні, і рисують напівеліпси з центром О 1).

2. Доповнюють прямокутні охоплюючі форми для рисування колових елементів деталі і намічають точки еліпсів.

3. Рисують еліпси наскрізного циліндричного отвору корпусної частини і рисують контури інших еліпсів деталі.

4. На зовнішній поверхні деталі намічають лінії перерізів координатними площинами XOZ, YOZ (заштриховано).

5. Рисують виріз на зовнішніх і внутрішніх формах деталі і штрихують площини перерізів.

  1. Виконують відтінення поверхонь деталі. В таблиці застосовані різні методи штрихування поверхонь повної деталі – лінійне штрихування (а), шрафірування (б), точкове відтінення (в).

Залежно від призначення рисунка деталі можливо виконувати його тільки зовнішньою формою або зображенням внутрішніх конструктивних особливостей форми деталей.

Інколи треба нарисувати два вигляди деталі, щоб визначити геометричну форму в цілому, габаритні розміри або основну конструктивну особливість форми елементів та їх взаємне розташування.

Так, в наведених зображеннях (рис. 12) рисунки в кожному випадку містять визначену мету. Тут двома виглядами нарисовано корпус, виготовлений ливарним виробництвом: а – вигляд спереду; б – ззаду. Основна геометрична форма деталі – циліндр з вертикальною віссю. Елементи деталі мають плоско гранні і криволінійні форми. На зовнішній формі зображено багато ліній перетину поверхонь елементів з загальною формою корпусу, які підкреслено своєрідним штрихуванням.

Рисунок корпуса (рис. 13) виконано також у двох виглядах – справа (а) і зліва (б). Ймовірно, що в цьому випадку немає потреби у розрізі. Але коли виконувати лише вигляд з розрізом, то раціональнішим буде вигляд б.

Коли корпусні деталі не є симетричними за формою, то рекомендується краще виконувати рисунки у двох виглядах, ніж зображати виріз, який може зашкодити уявленню форми деталі.

У таблиці 4 наведено технічні рисунки корпусних деталей без вирізів. В таблиці 5 наведені приклади корпусних деталей з вирізом. У таблиці 6 наведено зображення різьбових деталей без розрізу і з розрізом.

Таблиця 3

Методична карта послідовності рисування

деталі типу “корпус”

Рис. 12. Двостороннє зображення корпуса (спереду і ззаду)

Рис.13. Двостороннє зображення корпуса (справа і зліва)

Таблиця 4

Технічні рисунки корпусних деталей без вирізів

Таблиця 5

Приклади рисунків корпусних деталей з вирізом

Таблиця 6

Приклади зображення різьбових деталей

ЛІТЕРАТУРА

  1. Анисимов Н.Н. Основы рисования. М., 1977.

  2. Гордеева Е.П. Технічний рисунок деталей машин: Навч. посібник. – Луцьк: Ред.-вид. від. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 169 с.

  3. Порсин Ю.Я. Аксонометрические изображения машиностроительных деталей. – Л., 1976.

  4. Фольта О.В., Смолинский Р.І. Основи художнього конструювання. – К., 1973.

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]