
- •Практичне заняття №1 Тема: Побудова геометричних фігур в аксонометричних проекціях
- •Практичне заняття №2 Тема: Технічний рисунок геометричних тіл
- •Практичне заняття №3 Тема: Технічний рисунок композиції геометричних тіл
- •Практичне заняття №4 Тема: Передача об’єму в технічному рисуванні
- •Градація світла та тіні
- •Практичне заняття №5,6 Тема: Побудова рисунків деталей за кресленням
- •Методика побудови рисунка деталей
- •Побудова рисунків деталей за кресленням
- •Варіанти завдань
- •Практичне заняття №7,8 Тема: Побудова рисунків деталей з натури
- •Методика рисування корпусної деталі з натури
- •Практичне заняття №1 Побудова геометричних фігур в аксонометричних проекціях. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Практичне заняття №3 Тема: Технічний рисунок композиції геометричних тіл
Завдання:
Ознайомитись з теоретичними відомостями про рисунок композиції геометричних тіл та методикою його виконання.
Побудувати технічний рисунок композиції геометричних тіл за нижчеописаною методикою згідно з варіантом (табл. 1).
Теоретичні відомості
Успішному рисуванню композиції геометричних тіл сприяє надбання навичок рисування окремих геометричних тіл, досвід зображення яких сприяє більш швидкому і раціональному рисуванню технічних об’єктів, форма яких поступово ускладнюється.
Практично рисування композиції (ансамблю) геометричних тіл проводиться з натури, з креслення, за описом, за уявою.
Мета рисування композиції геометричних тіл полягає в навчанні зображення одночасно кількох предметів у просторі в їх взаємному розміщенні.
В ансамблі геометричних тіл може бути різне поєднання гранних і криволінійних повних, зрізаних, вирізаних тіл. Геометричні тіла відокремлені від оточуючого середовища різними поверхнями. Глибинно-просторове сприйняття величини і форми об’єктів є провідною функцією органу зору.
Геометричні тіла в групі розташовуються по-різному: вони можуть стояти або лежати на горизонтальній площині, стояти або лежати на інших геометричних тілах у визначених ракурсах відносно координатних площин. Грані або ребра, осі тіл обертання можуть бути паралельні або перпендикулярні аксонометричним осям. Цим обґрунтуванням технічний рисунок відрізняється від художнього.
Спочатку визначається форма тіл, їх взаємне розташування. При рисуванні з натури розміри визначаються на око за співвідношеннями. В рисуванні можливе застосування зорового способу визначення розмірів за олівцем. Його тримають перпендикулярно до кута зору у витягнутій руці. Особливо цей спосіб є корисним для перевірки пропорцій. Усі тіла в групі рисують одночасно за пропорціями одного з них.
Методика виконання технічного рисунку композиції
Коли задано склад групи геометричних тіл та їх розташування, то спочатку визначається композиція і просторовість зображення за кількома варіантами.
З розглянутих варіантів композиції вибирають більш цікавий для конкретного випадку. Заздалегідь обмірковується компонування рисунка на аркуші паперу. Рисунок має бути не великим і не малим, на 3/4 площі аркуша.
У таблиці 1 наведено варіанти завдань для рисування композиції геометричних тіл за кресленням. Розміри тіл і розміри взаємної координації їх можна задати або зняти з креслення заміром або збільшити.
Виконання рисунка починають з ескізного конструктивного рисунка і одночасно всіх заданих тіл у різних аксонометричних проекціях, наприклад, в ізометрії або диметрії з метою вибору кращої наочності.
Допоміжні побудови і контури геометричних тіл проводяться тонкими лініями. Лінії невидимого контуру найчастіше не зображуються. Спочатку будується каркасна схема взаєморозташування тіл, уточнюється їх геометрія і вводиться оформлення об’єму спеціальним штрихуванням.
Послідовність рисування композиції геометричних тіл можна виконувати кількома етапами (рис. 2).
1 етап (а) – графічно визначаються загальні розміри всього рисунка, тобто габарити зображення відповідно до розмірів тіл. Легкими лініями відмічаються загальні форми тіл на плані. Штрихами наносять габаритні розміри паралелепіпеда і шестикутної призми, відмічається проекція центру кулі – точка О1 і точка Е1 – проекція центру основи конуса на горизонтальній площині проекцій.
2 етап (б) – здійснюється аксонометрична побудова форм геометричних тіл, уточнюються пропорції, паралельність ребер. Потім будуються вертикальні ребра гранних тіл і верхньої основи тіл.
3 етап (в) – на вертикалі з точки відкладається розмір висоти конуса. За пропорціями прорисовують основу конуса і овали (еліпси) кулі на осях X, Y, Z. Для зручності лінії зображуються невидимим контуром.
4 етап (г) – проводиться уточнення всіх побудов і пропорцій, при необхідності зображується будь-який виріз кулі, в цьому випадку вирізана 1/8 частина.
5 етап (д) – наводиться контур рисунка більш товстими лініями, непотрібні лінії видаляються, штрихується виріз кулі і наводиться світлотінь поверхонь тіл без застосування падаючих тіней від предмета на предмет. На рисунку одночасно показано різні способи нанесення тіней на геометричних тілах: паралелепіпед – прямолінійне штрихування; конус і призма шрафірування; куля – точкове відтінення.
Рис. 2. Послідовність виконання композиції геометричних тіл
На рис. 3 наведено чотири різні композиції (ансамблі) геометричних тіл і різні способи відтінення поверхонь: а), в) – застосована прямокутна ізометрія; б), г) – прямокутна диметрія.
Прямолінійне штрихування тонкими лініями показано на рис. 3,а; товстими лініями – на рис. 3,г; шрафірування застосоване на рис. 3,б; точкове відтінення – на рис. 3,в.
Рис. 3. Способи відтінення поверхонь при виконанні
композиції геометричних тіл