Тема 3. Державне регулювання соціального страхування

1. Соціальне страхування співвідноситься із соціальною сферою суспільства таким чином:

а) соціальне страхування не входить до соціальної сфери;

б) соціальне страхування є складовим елементом соціальної сфери;

в) соціальне страхування та соціальна сфера суспільства - поняття ідентичні.

2. Методи державного регулювання соціального страхування за формами поділяються на:

а) прямі;

б) правові;

в) адміністративні;

г) непрямі.

3. Предметом правового регулювання соціального страхування є:

а) відносини між державою і суб'єктами соціального страхування;

б) відносини між суб'єктами соціального страхування;

в) відносини між роботодавцями і найманими працівниками з приводу встановлення тривалості робочого дня.

4. Характерними ознаками адміністративних методів державно­го регулювання соціального страхування є:

а) прямий вплив державного органу на дії суб'єктів господарю­вання;

б) відповідальність суб'єктів соціального страхування за ухиляння від виконання наказів;

в) надання суб'єктам господарювання вільного вибору своєї поведінки.

5. Цілі встановлення державних соціальних стандартів і норма­тивів:

а) визначення механізму реалізації соціальних прав та держав­них соціальних гарантій громадян, визначених Конституці­єю України;

б) визначення пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах та фінансових ресурсів для їх реалізації;

в) надання всім соціально незахищеним громадянам однакової за змістом і величиною соціальної допомоги.

6. В економічно розвинутих країнах у регулюванні соціального страхування перевага надається використанню таких методів:

а) правових;

б) адміністративних;

в) економічних;

г) пропагандистських.

7. До принципів формування державних соціальних стандартів і нормативів можна віднести:

а) законодавче встановлення найважливіших державних соціальних стандартів і нормативів;

б) установлення державних соціальних стандартів і нормативів без урахування соціально-демографічних факторів;

в) наукову обґрунтованість норм споживання та забезпечення.

8. За рівнем задоволення соціальних потреб соціальні нормати­ви поділяються на:

а) нормативи раціонального споживання;

б) нормативи максимальної тривалості робочого дня;

в) нормативи мінімального споживання.

9. Базовим державним соціальним стандартом є:

а) мінімальний розмір заробітної плати;

б) прожитковий мінімум;

в) мінімальний розмір пенсії за віком.

10. У системі соціального партнерства беруть участь:

а) держава та наймані працівники;

б) держава, роботодавці та Міжнародна організація праці;

в) держава, роботодавці та наймані працівники.

Тема 4. Управління коштами соціального страхування

1. Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з кожного його виду визначаються виходячи із:

а) фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхо­вих випадків;

б) покриття витрат страховика, пов'язаних із здійсненням загальнообов'язкового державного соціального страхування;

в) отримання страховиком економічно обґрунтованої величини прибутку від здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування.

2. Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлюються:

а) Міністерством праці та соціальної політики;

б) Міністерством фінансів;

в) Верховною Радою України.

3. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлюються на:

а) місяць;

б) рік;

в) квартал.

4. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлюються у:

а) відсотках;

б) гривнях;

в) натуральних одиницях.

5. Платниками страхових внесків можуть бути:

а) лише роботодавці;

б) лише наймані працівники;

в) і роботодавці, і наймані працівники.

6. Управління цільовими страховими фондами здійснюється:

а) виключно державою;

б) представниками суб'єктів господарювання та найманих працівників;

в) представниками держави, роботодавців та найманих праців­ників.

7. Управління коштами соціального страхування входить до компетенції:

а) Верховної Ради України;

б) Фондів соціального страхування;

в) Міністерства фінансів.

8. Управління фондами соціального страхування здійснюється:

а) наглядовою радою та правлінням;

б) наглядовою радою та виконавчою дирекцією;

в) правлінням та виконавчою дирекцією.

9. Загальний обсяг соціальних виплат у масштабах держави визначається:

а) кількістю видів соціальних ризиків, за якими забезпечується соціальний захист;

б) обсягом і рівнем страхових послуг, що надаються за кожним з видів соціальних ризиків;

в) динамікою ВВП;

г) прогнозним фондом заробітної плати.

10. Ресурсне забезпечення, необхідне для фінансування соціальних виплат в масштабах держави, визначається:

а) обсягом і рівнем страхових послуг, що надаються за кожним з видів соціальних ризиків;

б) динамікою ВВП та вартості робочої сили, а також часткою заробітної плати в структурі ВВП;

в) прогнозним фондом заробітної плати та середньою заробітною платою в країні.