Завдання для самостійної роботи

Побудувати графік ходу середньомісячної температури повітря, використавши дані додатку 5. Для цього: на міліметровому папері накреслити дві взаємно перпендикулярні лінії (вертикальну – з лівого краю, горизонтальну – у нижній частині). Нанести на вертикальну вісь у певному масштабі шкалу температури, а на горизонтальній - місяці (у довільному масштабі). Позначити на графіку точки, які відповідають середньомісячній температурі повітря і середині місяця та з’єднати їх між собою.

Визначити за допомогою графіка середньорічне значення температури повітря та її річну амплітуду (різницю між максимальною та мінімальною середньомісячними температурами).

Питання для самоконтролю

1. За допомогою яких термометрів вимірюють температуру повітря?

2. Чому для вимірювання температури повітря на метеомайданчиках термометри встановлюють у психрометричну будку на висоті 2м? Підготовка, установка строкових (сухого і змоченого), мінімального та максимального термометрів.

3. Для чого використовують термограф?

4. Як визначити середньодобову, середньодекадну та середньомісячну температури повітря?

5. Що таке амплітуда коливання температури повітря?

Література

1. Моргунов, В. К. Основы метеорологии, климатологии. Метеорологические приборы и методы наблюдения / В. К. Моргунов. – М. : Феникс,2 005. – 331 с.

Лабораторна робота №5

Вимірювання вологості повітря

Мета роботи : ознайомитись з гігрометрами і методикою визначення характеристик вологості.

Задачі роботи :

1. ознайомисить з різними типами гігрометрів;

2. за допомогою аспіраційного психрометра визначити характеристики вологості;

3. навчитися користуватися психрометричними таблицями;

4. розв’язування задач із визначення основних характеристик вологості повітря.

Теоретичні відомості

Вологість повітря – це вміст у ньому води в газоподібному стані. Вона має важливе значення для життя рослин, оскільки впливає на інтенсивність випаровування з грунту і рослин та на зміни водного балансу в клітинах рослинних тканин.

В атмосфері завжди є певна кількість водяної пари. Абсолютно сухою вона не буває через те, що весь час поповнюється за рахунок випаровування з водних басейнів, ґрунту і рослинності.

Для кількісного виразу вмісту водяної пари в повітрі застосовують такі характеристики (величини):

1. Абсолютна вологість (а) – це кількість водяної пари (у грамах), яка міститься в одному кубічному метрі повітря (г/м³).

2. Пружність водяної пари (е) – це тиск водяної пари (в міліметрах, у мілібарах або гектопаскалях), яка перебуває в повітрі.

Між “а” і “е” існує співвідношення:

, (1) , (2)

В (1) “е” виражене в мм.рт.ст, а у (2) – в гПа або мбар.

Коли спостереження здійснюють за допомогою психрометрів (станційного або аспіраційного), то пружність водяної пари можна обчислити за формулою:

е=Е'-Ар(t-t') мбар, (3)

де Е' – пружність насичуючої водяної пари при температурі змоченого термометра, гПа або мбар. Знаходимо Е' за t' і додатком 4;

t і t' – температура сухого і змоченого термометрів, ºС;

р – атмосферний тиск, гПа, (мбар) (р = 1000 мбар або гПа);

А – коефіцієнт, рівний для станційного психрометра 0,0008, а для аспіраційного – 0,00066 (у закритих приміщеннях 0,0008).

3. Відносна вологість ()- відношення пружності водяної пари (е), яка є в повітрі, до максимально можливої пружності (Е) при даній температурі, визначена у відсотках. Вона обчислюється за формулою:

, %. (4)

Максимальну пружність водяної пари в повітрі (Е) знаходимо за додатком 4 і показами сухого термометра (t).

4. Дефіцит вологості або нестача насичення (d) – це різниця між максимальною і фактичною пружністю водяної пари при даній температурі:

d=E-e, гПа, мбар. (5)

5. Точка роси (t_d) – це температура, при якій водяна пара, що є в повітрі, при незмінному загальному атмосферному тиску досягає повного насичення. Як і всяка температура, вона вимірюється в градусах. Визначається точка роси (t_d) за пружністю водяної пари (е) з використанням додатку 5.