Питання для самоконтролю

1. Якими термометрами вимірюють строкову, мінімальну і максимальну температури на поверхні ґрунту?

2. Які особливості підготовки, установки і проведення відліків за мінімальним і максимальним термометрами?

3. Якими термометрами вимірюють температуру ґрунту до глибини 20, 50 і 320 см у теплий і холодний періоди року? Як їх встановлюють?

4. Яке призначення мерзлотоміра Даниліна?

5. Якими методами визначають глибину промерзання ґрунту?

Лабораторна робота № 4

Вимірювання температури повітря

Мета роботи: ознайомитись з метеорологічними термометрами і методикою вимірювання температури повітря.

Задачі роботи:

1. Ознайомитись з термометрами для вимірювання температури повітря: психрометричні („сухий” і „змочений”), строковий, максимальний і мінімальний.

2. Вивчити особливості будови аспіраційного психрометра.

Прилади та устаткування: термометри для вимірювання температури: строковий, мінімальний, максимальний.

Прилади для вимірювання температури повітря

Для вимірювання температури повітря застосовують такі термометри і прилади:

1. Психрометричні (“сухий” і “змочений”) ТМ-4 або ТМ-6 – завжди використовують у парі і складають психрометр, за допомогою якого одночасно, крім температури, визначають характеристики вологості повітря.

2. Максимальний ТМ-1 - для вимірювання максимальної температури між строками спостереження.

3. Мінімальний ТМ-2 – для вимірювання мінімальної температури між строками спостереження.

4. Термограф – М-16 - для безперервної реєстрації температури повітря.

Строковий термометр (сухий і змочений) – рідинний. Рідина (ртуть) знаходиться в скляному резервуарі кулястої чи циліндричної форми, який міститься в нижній частині термометра і може рухатись вгору та вниз по вузькому капіляру, що є в припаяній до резервуара скляній трубочці. За капіляром розміщена шкала температур. Усі деталі вмонтовані в прозорий скляний корпус.

Мінімальний термометр – спиртовий. У капілярі є синій, чорний або червоний потовщений на кінцях скляний штифтик (див. лабораторну роботу №3). При підвищенні температури спирт вільно обтікає штифтик і піднімається вгору, а при зниженні – опускається і за рахунок меніскових сил (сил поверхневого натягу спирту) штовхає штифтик.

Максимальний термометр – ртутний, у дні резервуара якого впаяний нерухомий прозорий штифтик (див. лабораторну роботу №3). Верхній кінець останнього знаходиться в капілярі, але не торкається його стінок. При підвищенні температури ртуть піднімається по капіляру, а при зниженні – у місці звуження стовпчик ртуті розривається і верхній кінець його зупиняється, фіксуючи максимальне значення температури.

З метою позбавлення впливу опадів, вітру, прямої сонячної радіації і невидимих теплових променів на покази термометри розташовують у спеціальних будках, які називаються психрометричними (мал.4.1.).

Будки встановлюють на дерев’яну або металеву підставку з таким розрахунком, щоб резервуари термометрів розташувалися на висоті 2 м від земної поверхні. Таким чином на метеорологічних станціях температуру повітря вимірюють на висоті 2 м над землею. В середині будки є штатив (мал.4.1), на якому вертикально закріплюють два психрометричних термометри: ліво-руч “сухий” (ним визначають температуру повітря), праворуч – “змочений”. Останній обгорнутий батистом і під ним встановлюється психрометрична склянка з дистильованою водою. Максимальний і мінімальний термометри кладуть горизонтально на дугоподібні лапки резервуарами в бік сухого термометра, при чому мінімальний розміщують ближче до спостерігача (на нижніх лапках).

Перед встановленням максимальний термометр струшують до показань строкового термометра, а у мінімальному, піднявши резервуаром вверх, підводять штифт до меніска спирту.

На агрометеорологічних постах замість психрометричної часто використовують будку Селянинова. Її встановлюють так, щоб резервуари термометрів були на висоті 150 м.