3. Особливості проведення репаративного (відновлювального) масажу

Репаративний (відновлювальний) масаж сприяє усуненню втоми та профілактиці виникнення травм і захворювань ОРА.

Завдання відновлювального (репаративного) масажу:

1) інактивація продуктів метаболізму,

2) нормалізація крово- і лімфообігу, м'язового тонусу, збудливості м'язів,

3) активація функціонального стану рухових нейронів спинного мозку,

4) нормалізація (усунення втоми) функції м'язів не тільки втомлених, але й синергістів (їх навіть більшою мірою), допоміжних м'язів і м'язів-антагоністів.

Масаж викликає збільшення амплітуди біопотенціалів м'язів, активізує нервові центри при виникненні втоми, стимулює всі ланки нервово-м'язового апарату.

При проведенні масажу необхідно враховувати гетерохронізм (різночасність) відновлення різних систем, органів і тканин організму спортсмена після фізичних навантажень. Тому, в першу чергу, потрібно впливати на ті органи і системи організму спортсмена, які обмежують та відстають.

Дихальна мускулатура поряд з іншими скелетними м'язами бере участь у здійсненні м’язової діяльності, тому її необхідно відновлювати цілеспрямовано. При цьому рекомендується масаж міжреберних м'язів, м'язів живота, діафрагми, грудино-ключично-соскоподібних м'язів у таких видах спорту, як біг на довгі дистанції, лижні перегони, плавання, веслування та ін.

Як правило, проводиться загальний масаж, рідше локальний (частковий), наприклад, у перервах між виступами борців, боксерів, гімнастів, а також між запливами плавців, між заїздами велосипедистів-трековиків та ін.

Масаж проводиться в такій послідовності: спина  задня поверхня ніг  грудна клітка  верхні кінцівки  живіт і передня поверхня ніг.

Особливу увагу варто приділяти масажу спини й паравертебральним ділянкам, тому що область спини – величезна рефлексогенна зона. Використовуються прийоми: погладжування, розтирання, розминання, розтягнення, вібрація. Масаж складається з підготовчої частини, в яку входить погладжування, розтирання й розминання м’язів спини протягом 2-3 хв, основної частини - масажу паравертебральних ділянок із застосуванням прийомів розтирання, струшування, розтягнення, тиску й точкової вібрації тривалістю 10-15 хв. У заключній частині масажу використовуються прийоми погладжування, струшування, розтирання - 3-5 хв.

Відновлювальний (репаративний) масаж виконується через 0,5 – 4 год (залежно від ступеня втоми) після змагань або тренувань. Тривалість процедури залежить від віку, статі, виду спорту, ступеня втоми, функціонального стану спортсмена й триває 15-25-35 хв (табл.3).

У юних спортсменів і жінок тривалість масажу менша. Якщо спортсмен надто втомлений, то проводиться короткочасний, щадний масаж, - в основному масажують спину, голову й шию. Наступного дня виконується більш глибокий масаж. Тривалий масаж викликає втому спортсмена й не створює відчуття легкості, бадьорості, він є додатковим навантаженням на кардіореспіраторну систему, нервово-м'язовий апарат.

Частота застосування відновлювального (репаративного) масажу в тижневому циклі тренувань залежить від етапу підготовки (змагальний або підготовчий), стадії втоми, функціонального стану й інших факторів.

У підготовчому періоді відновлювальний (репаративний) масаж проводиться 3-4 рази в тиждень після другого тренування (при двох тренуваннях у день).

У змагальному періоді - дві процедури щодня (після змагань проводиться щадний, короткочасний масаж, а ввечері або наступного дня - більш ретельний масаж).

Не слід застосовувати твердих прийомів, таких, як рублення, поколочування, тиснення й ін. Одні з них погіршують крово- і лімфообіг, підвищують венозний тиск, а інші викликають травматизацію м'язових волокон, біль та ін. Твердий масаж неприпустимий, тому що при цьому больові подразники рефлекторно викликають спазм дрібних судин і міофібрил. Відзначаються негативні вегетативні реакції, часто з підйомом артеріального тиску. Особливо протипоказаний твердий масаж після виконання спортсменом надмірних (інтенсивних) фізичних навантажень, тривалих тренувань на витривалість, а також тренувань, що виконуються в спекотному, вологому кліматі. Твердий масаж не призводить до релаксації м'язів, відновлювального ефекту. Особливо протипоказаний твердий масаж після тренувань (змагань), якщо він виконується у сауні (або лазні).

До відновлювального масажу наступає звикання після 10-15 процедур. Тому необхідним є індивідуальний підхід, урахування стадії втоми, стану м'язів, етапу підготовки та ін. У зв'язку з цим необхідно змінювати інтенсивність впливів на тканини, які масажують, їх тривалість і поєднання. Тривалий масаж, особливо якщо він проводиться щодня, призводить до більш швидкого звикання.