4. Психологічні засоби відновлення

Психологічні засоби відновлення – спрямовані на зменшення нервово-психічного навантаження, що в свою чергу сприяє швидшому відновленню організму. Ці засоби набувають в останні роки дедалі ширшого застосування. Психологічні чинники і функціональна музика поліпшу­ють загальний стан організму та перебіг відновних процесів, діючи через ЦНС. Усуваючи нервово-психологічне напруження, вони сприяють відновленню м'язової працездатності та фізіологічних функцій організму.

Виділяють 2 групи:

а) психолого-педагогічні (індивідуальний підхід тренера до спортсмена з урахуванням його особливостей і стану, організація відпочинку, створення хорошого морального мікроклімату в колективі, врахування психологічної сумісності при формуванні команд тощо);

б) психотерапевтичні засоби, спрямовані на регуляцію і корекцію психічних станів (аутогенне тренування, навіювання, гіпноз і т.п.).

5. Медико-біологічні засоби відновлення

Ці засоби спрямовані на швидке зняття загальної і локальної втоми, відновлення терморегуляції і кровопостачання, балансу вітамінів, мікроелементів, підвищення ферментної й імунної активності, захисних сил організму, його стійкості до різних несприятливих факторів зовнішнього й внутрішнього середовища. Механізм їх дії пов'язаний з поліпшенням обміну речовин та енергії у стомлених м'язах і нервових центрах, підвищенням адапта­ційних можливостей організму, а також із усуненням загальної і локаль­ної втоми. Вони не стимулюють організм як допінг, а навпаки допомагають поповнити запаси енергетичних, пластичних, нервових ресурсів, витрачених при великих фізичних навантаженнях.

Медико-біологічні засоби відновлення поділяють на 2 великі групи:

1) Природні гігієнічні;

2) допоміжні (їх умовно називають сильнодіючими).

До допоміжних засобів відновлення належить багато різних за своєю механізмом впливу засобів: фізичні чинники — ме­ханічні (масаж і негативний тиск), температурні (водні процедури, сауна), фізіотерапев­тичні; фармакологічні засоби, вітаміни і біологічно активні речовини.

Відновні процедури, що належать до різних груп, у свою чергу поділяють на за­соби загального або локального впливу. До засобів загального впливу відносять водні процедури (ванна, душ), аероіонізацію, ультрафіолетове опромінювання, масаж, гіпербаричну оксигенацію, вітаміни, фармаколо­гічні препарати, застосування біологічно активних речовин тощо. Засоба­ми локальної дії є сегментар­ний масаж і точковий масаж, негативний тиск, який застосовують на стомлені м'язи за допомогою спеціального апарату, деякі електропроцедури.

Гігієнічні засоби, повноцінне збалансоване харчування, раціональний спосіб і режим життя, використання природних сил природи, гідропроцедури, самомасаж та ін., поряд з педагогічними, повинні бути основними, однаково необхідними для всіх, які займаються, на всіх етапах підготовки. Допоміжні засоби застосовуються суворо індивідуально й призначаються тільки лікарем.

6. Загальні принципи використання засобів відновлення

1. Комплексність використання - сукупне використання всіх засобів з метою одночасного впливу на основні функціональні ланки організму – рухову сферу, нервові процеси, обмін речовин і енергії, ферментний і імунний статус і т.п.

2. Сумісність і раціональність застосовуваних засобів. Враховувати, підсилюють чи послаблюють вони дію одне одного; правильно поєднувати і призначати засоби локального і місцевого впливу.

Так, кількість одночасно призначених процедур не повинно бути більше 2-3 (але не більше однієї процедури кожного виду). Деякі засоби підсилюють дію один одного (наприклад, теплий душ і місцевий баровплив, гідромасаж і сауна, електрофорез і теплові процедури), а інші, навпаки, нівелюють (наприклад, прохолодний душ і електропроцедури).

3. Врахування індивідуальних особливостей організму спортсмена – швидкість відновлення, чутливість до фізіопроцедур, алергія тощо. З урахуванням гетерохронізму відновлення велику увагу слід звернути на ті органи і системи, які повільно відновлюються, для чого обов'язково попередньо вивчити природний перебіг відновних процесів при даному навантаженні у даного індивідуума.

4. Впевненість у повній нешкідливості застосовуваних засобів.

Для використання того або іншого препарату з метою відновлення працездатності в спорті необхідно також бути впевненим, що він не выдноситься до розряду допінгів відповідно до класифікації, прийнятою Медичною комісією Міжнародного олімпійського комітету та міжнародних федерацій за видами спорту.

5. Використання відновних засобів у повній відповідності до виду спорту, задач і етапів тренування.

При цьому особливе значення має вплив на той орган чи систему, яка піддається найбільшому навантаженню при заняттях певними видами спорту. Так, для видів спорту, що характеризуються переважним тренуванням витривалості, - такою ланкою буде кардіо-респіраторна система і біоенергетика, для складно-технічних видів спорту, що вимагають тонкої координації рухів – ЦНС і аналізатори, для швидкісно-рухових видів спорту – нервово-м’язовий апарат.

В спорті існує правило – з метою розширення функціональних можливостей організму і досягнення нового, більш високого рівня працездатності періодично допустимо проведення чергового тренування на фоні незавершеного відновлення. Однак, після таких періодів (“ударний мікроцикл”) необхідна компенсація у вигляді зменшення навантаження, збільшення інтервалів відпочинку, переключення на інший вид роботи, застосування додаткових засобів відновлення.

6. Недопустимим є тривале застосування з метою відновлення фармакологічних і деяких фізичних засобів. При цьому можливі негативні наслідки – звикання, кумуляція (накопичення) побічних дій, зниження треную чого ефекту навантаження.

Найкраще застосовувати педагогічні засоби відновлення. Медичні засоби доцільно використовувати на певних етапах підготовки – при багатоденних напружених змаганнях, кількох стартах в день, на етапах нарощування навантажень і засвоєння нових складних рухових навиків, після напруженого сезону тренувань і змагань. Найкращим є циклове застосування таких засобів тривалістю не більше 3-4 тижнів. Дуже обережно треба застосовувати деякі засоби відновлення у юних спортсменів.