4.11 Контроль розрахунків з оплати праці

Для здійснення контролю розрахунків з оплати праці ревізору потрібно керуватися законодавчою базою України: законами України про оплату праці, про відпустки, про бухгалтерський облік та фінансову звітність, про оподаткування прибутку підприємств, Кодексом законів про працю та іншими нормативними актами.

Контроль розрахунків ведеться в такій послідовності: першим і обов'язковим є проведення перевірки наявності та стану заборгованості з оплати праці, яка передбачає аналітичний огляд рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» за даними Головної книги, регістрів аналітичного обліку та статистичної звітності про стан заборгованості по заробітній платі. Спочатку необхідно впевнитися в тотожності сальдо за рахунком 66 „Розрахунки з оплати праці” і його субрахунками: 661 «Розрахунки за заробітною платою» і 662 «Розрахунки за депонентами», 663 „Розрахунки за іншими виплатами”, а після цього досліджуються сальдо субрахунків кожного зокрема щодо його відповідності даним аналітичного обліку. Сальдо рахунку повинно відповідати підсумковим даним розрахунково-платіжних відомостей у графі «Сума до видачі». Ревізор повинен з'ясувати причини несвоєчасних виплат, пов'язавши це в першу чергу з наявністю та надходженням грошей, заходами зі скорочення заборгованості. Наступним кроком є перевірка правомірності та достовірності нарахування заробітної плати згідно з відпрацьованим часом та трудовим вкладом працюючих. Для цього використовуються дані обліку відпрацьованого часу в табелях, нарядах та інших документах, які потрібно перевірити на правильність оформлення, достовірність даних про обсяги роботи, правомірність застосування тарифних ставок, розцінок, умов трудових контрактів, достовірність та законність доплат за робот) в нічний час, понаднормові роботи.

Оплата за час непрацездатності перевіряється на підставі документів, виданих лікарняними установами. При цьому треба також перевірити табель обліку робочого часу на відповідність даних про відсутність працівника на роботі через непрацездатність.

Нарахування за час відпусток слід перевіряти відповідно до вимог Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504 з тим, щоб не було допущено обрахунку чи завищення нарахувань шляхом виправлення кількості днів фактичної відпустки, сум заробітку, взятих для обчислення відпускних тощо.

Третім кроком є перевірка розрахунку та законності відрахувань з нарахованої заробітної плати (податку на доходи,єдиного соціального внеску, сум відшкодувань та на користь третіх осіб тощо). Вибірково перевіряються окремі аналітичні рахунки із застосуванням методу перерахунку сум відрахувань на основі чинного законодавства та зіставленням отриманих результатів з даними бухгалтерії. Далі проводиться контроль достовірності та правильності ведення первинного і бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці, який передбачає цілий ряд контрольно-ревізійних процедур з перевірки достовірності первинних документів, правильності та своєчасності їхнього оформлення, арифметичної точності підсумків, дотримання порядку узагальнення підсумкової облікової інформації, правильності відображення інформації на рахунках та у звітності. Ревізор повинен звернути увагу на правильність проведення розрахунків із працівниками, які були звільнені в ревізованому періоді; перевірку розрахунків з депонентами по заробітній платі для з'ясування правомірності та достовірності даних, виявлення простроченої заборгованості за терміном позовної давності.

В умовах використання ПЕОМ ревізор повинен перевірити організацію та технологію обліку з тим, щоб упевнитися, що нормативна база своєчасно й правильно оновлюється, вносяться уточнення в програмне забезпечення, архівна інформація надійно зберігається, що інформація вводиться в комп'ютери тільки особами, які мають право доступу до інформаційної системи тощо.

В умовах ринкової економіки підприємства самостійно визначають форми та системи оплати праці. Тому ревізор повинен спочатку добре вивчити існуючий порядок на підприємстві, а під час перевірки постійно мати на увазі можливість порушення підприємством вимог чинних загальнодержавних нормативних актів.

Особливо уважно треба перевіряти достовірність виконання робіт за цивільно-правовими угодами (такі роботи мають прийматися за відповідним актом).