
- •Мале місто на 24 тисяч жителів у Новосанжарському районі
- •1. Висвітлення питань розселення адміністративного району, розташування і функціонального призначення міста
- •2. Розрахунки чисельності населення міста, сімейної та вікової структури населення
- •3. Архітектурно-планувальне рішення
- •3.1. Функціональне зонування міста в залежності від містобудівельної ситуації, інженерно-будівельного зонування, рельєфу
- •3.2. Житлова зона, зонування житла по поверховості
- •3.3 Громадський центр, система культурно-побутового обслуговування
- •3.5. Промислова зона та комунально-складська зона
- •3.6. Організація вулично-дорожньої мережі, транспортного обслуговування, зберігання транспортних засобів
- •4. Інженерне обладнання, інженерна підготовка та благоустрій території міста
- •4.1. Інженерні мережі
- •4.2. Вертикальне планування
- •4.3. Озеленення
- •4.4 Санітарне очищення міста
- •5. Заходи щодо збереження і використання пам’яток історії і культури, охорона навколишнього середовища
- •Список використаної літератури:
3.3 Громадський центр, система культурно-побутового обслуговування
Громадське
життя міста пов’язано з формуванням
системи закладів і центрів культурно
– побутового та адміністративного
обслуговування населення. Структура
громадського центру міста залежить від
його величини,
адміністративного
значення, місця у системі розселення,
народно – господарського профілю, і
навіть від національних традицій та
структури влади. Із збільшенням міста
просторово розвивається і ускладнюється
структура громадського центру.
Мале місто найчастіше має компактний центр, який виконує функції як повсякденного, так і періодичного обслуговування. Відповідно до норм проектування (ДБН 360 – 92*) в межах основних структурно – планувальних елементів міста треба передбачити території для розміщення об’єктів і установ культурно – побутового обслуговування населення. Місця їх концентрації формуються як громадські центри різних рівнів.
За нормативом передбачено створення системи громадських центрів міста, в тому числі загальноміський центр, центри великих планувальних районів, центри сельбищних або житлових районів.
Норми рекомендують розвивати загальноміський центр як полі функціональну систему з функціями: управління, громадської, ділової, культурно – освітньої та культурно – видовищної діяльності, торгівлі, громадського харчування, побутового і комунального обслуговування, зв’язок і транспорт, житло, відпочинок, туризм.
Міські громадські центри, в межах яких зосереджується адміністративні, громадські і торгові будинки, завжди є вузловими пунктами планувальної структури міста. Вони об’єднують план міста, визначаючи значною мірою характер його забудови. Без них місто розпадається на ряд ізольованих частин, не пов’язаних загальним планувальним задумом.
Формування громадського центру визначається перш за все його змістом і значенням у житті міста.
Деякі функції центру, в першу чергу – громадське обслуговування, не тільки активно проникає у систему озеленення міста, житлову забудову, але навіть досягає території промзони і розповсюджується вздовж усієї транспортно – комунікативної системи. Пункти зупинок транспорту або пересадки найактивніше використовується для розміщення крупних торгових та громадських споруд і це стимулює нарощування центральних функцій на цих територіях.
Розміри
центру обумовлені нормами, і 50% території
центру займають транспортні й пішохідні
шляхи, озеленені та обводнені території.
Для визначення площі громадських
територій загальноміського центру і
його ядра треба орієнтуватися на
показник 5 – 8 м2/люд
,
виходячи з перспективної кількості
населення.
Питома вага території загальноміського центру і його основних елементів становить:
Центр міста (від площі міста) – 6 – 8%
Ядро центру міста (від площі центру) – 30 – 35%
Громадські території в ядрі центру (від площі центру) – ≥70%
Інтенсивність освоєння території ядра центру |
|
Територія за функціональним призначенням |
Щільність, люд/га |
Сельбищна |
110 - 150 |
Житлова |
400 - 500 |
Виробнича |
450 - 500 |
Громадських установ |
150 - 200 |