
Планування;
Організації;
Мотивації;
консультування.
ПП 10.1.14.4 Яким є правильне визначення характеристик неформальної організації:
соціальний контроль;
протидії змінам;
неформальні лідери.
приналежність до групи;
допомога;
захист.
зниження ефективності;
розповсюдження слухів;
опір змінам.
розмір групи;
состав групи;
групові норми.
ПП 10.1.14.5 Розмір, состав та групові норми неформальної організації це:
характеристики неформальної організації;
фактори ефективності роботи неформальної організації;
проблеми, пов’язані з неформальною організацією;
фактори єдності неформальної організації.
ПП 10.1.14.6 Яка з ролей членів групи є цільовою:
виконавча;
проявлення відчуттів групи;
забезпечення участі;
ініціювання діяльності.
ПП 10.1.14.7 Яка з ролей членів групи є підтримуючою:
представлення інформації;
координація;
заохочення;
висловлювання думок.
ПП 10.1.14.8 Яким є правильне визначення влади:
влада – це поведінка однієї особи яка вносить зміни у поведінку, відносини другої особи;
влада – це присутнє конкретній посаді право розпорядження всіма видами ресурсів;
влада – це можливість впливу на поведінку інших;
влада – це номінальне право розпорядження всіма видами ресурсів.
ПП 10.1.14.9 Яким є правильне визначення впливу:
вплив – це можливість впливати на поведінку інших;
вплив – це реальне право розпорядження усіма видами ресурсів;
вплив – це поведінка однієї особи яка вносить зміни у поведінку, відношення другої особи;
вплив – це номінальне право розпорядження всіма видами ресурсів.
ПП 10.1.14.10 Яка форма влади є найбільш прогресивною на сучасному етапі:
заснована на примушенні;
заснована на винагороді;
експертна влада;
заснована на переконанні і участі.
ПП 10.1.14.11 Яким є правильне визначення лідерства:
лідерство – це можливість впливати на поведінку інших;
лідерство – це здібність впливу на осіб та групи для стимулювання їх до праці.
3) лідерство-– це здібність впливу на осіб та групи для напряму їх зусиль на досягнення цілей організації.
4)лідерство- це здібність впливати на поведінку інших;
ПП 10.1.14.12 Скільки підходів до лідерства існує відповідно сучасних теорій:
2;
3;
4;
1.
ПП 10.1.14.13 Визначте у повному складі ситуаційні фактори лідерства:
1. 1) потреби та особисті якості підлеглих;
2) характер завдання;
3) спрямованість на роботу;
4) психологічна сумісність.
2. 1) потреби та особисті якості підлеглих;
2) характер завдання;
3) вплив зовнішнього середовища;
4) інформація, яку має керівник.
3. 1) потреби та особисті якості підлеглих;
2) характер завдання;
3) невизначеність мотивації;
4) інформація, яку має керівник.
4. 1) потреби та особисті якості підлеглих;
2) характер завдання;
3) зворотній зв’язок;
4) інформація, яку має керівник.
ПП 10.1.14.14 Ситуаційний підхід до лідерства вміщує теорію:
Дугласа – Мак Грегора;
Ренсіса Лайкерта;
Блейка та Моутона;
Врума – Йетона.
ПП 10.1.14.15 Поведінський підхід до лідерства вміщує теорію:
Контінуума лідерської поведінки;
Фідлера;
Мітчела – Хауса;
Блейка – Моутона.
ПП 10.1.14.16 Яким є правильне визначення напряму у лідерстві поєднуючого поведінський та ситуаційний підходи:
партисипативне керівництво;
адаптивне керівництво;
патерналістське керівництво;
оптимальне керівництво.
ПП 10.1.16 Організаційні зміни та ефективність менеджменту
ПП 10.1.16.1 Яким є правильне визначення конфлікту взагалі:
конфлікт – це протиріччя між вимогами обставин і бажанням особистості;
конфлікт – це боротьба керівників, груп за розподіл ресурсів, робочої сили, фінансування та інше;
конфлікт – це такий стан відносин, коли відсутня або навіть неможлива згода між сторонами;
конфлікт – це виникнення несумісності, а також розподіл інтересів формальних та неформальних груп.
ПП 10.1.16.2 Визначте правильну послідовність елементів моделі управління конфліктом:
1. а) управлінська ситуація;
б) джерело конфлікту;
в) управління конфліктом;
г) конфлікт відбувається;
д) конфлікт не відбувається;
е) можливості розростання конфлікту;
ж) реакція на ситуацію;
з) функціональні та дисфункціональні наслідки конфлікту.
2. а),б),в),е),ж),з),г),д);
3. а),б),е),ж),д),г),в),з);
4. в),г),д),е),ж),з),а),б).
ПП 10.1.16.3 Структурні методи управління це:
ухилення;
компроміс;
ієрархія;
примушення.
ПП 10.1.16.4 До міжособистностних методів управління конфліктом належать:
роз’яснення вимог до роботи;
впровадження координаційних та інтеграційних механізмів;
вирішення проблем;
загальноорганізаційні, комплексні цілі.