1. Функція менеджменту;

2. Зв`язуючий процес;

3. комунікативний процес;

4. Інструмент менеджменту.

ПП 10.1.7 Організаційна діяльність як загальна функція менеджменту

ПП 10.1.7.1 Сутність невербальних бар’єрів полягає у:

1. неякісній передачі повідомлення;

2. специфіці зародження ідеї у людини;

3. специфіці сприйняття людиною інформації при спілкуванні;

4. відсутності кодування інформації.

ПП 10.1.7.2 У теоріях мотивації порядок слідування потреб чітко визначає необхідний порядок їх задовольняння. Чи це дійсно так?

1. так, вірно;

2. ні, невірно;

3. вірно, але у деяких випадках цей порядок може порушуватися;

4. невірно, бо це цілком не відповідає реальності.

ПП 10.1.7.3 Керівник може делегувати підлеглому:

1. повноваження та відповідальність;

2. тільки повноваження;

3. тільки відповідальність;

4. владу.

ПП 10.1.7.4 Реальна здібність діяти або впливати на ситуацію є:

1. делегуванням повноважень;

2. лідерством;

3. владою;

4. мотивацією.

ПП 10.1.7.5 Присутнє даній посаді право використання ресурсів організації є:

1. делегуванням;

2. повноваженнями;

3. владою;

4. лідерством.

ПП 10.1.7.6 Повноваження, які передаються безпосередньо від начальника до підлеглого є:

1. лінійними;

2. функціональними;

3. штабними;

4. паралельними.

ПП 10.1.7.7 Якщо у вашому виконавчому органі є палата представників та сенат, це означає, що в ній використовують:

1. рекомендаційні повноваження;

2. паралельні повноваження;

3. функціональні повноваження;

4. лінійні повноваження.

ПП 10.1.7.8 Ефективність принципу єдиноначальності зменшується коли:

1. ланцюг команд збільшується;

2. ланцюг команд скорочується;

3. норма управляємості не підтримується на оптимальному рівні;

4. діють інші чинники.

ПП 10.1.7.9 Ефективність делегування залежить:

1. тільки від керівника;

2. тільки від підлеглого;

3. як від керівника так і від підлеглого;

4. не від одного з чинників 1 – 3.

ПП 10.1.7.10 Норма управляємості – це:

1. довжина ланцюга команд;

2. число робітників, підлеглих конкретному керівнику;

3. межі використання ресурсів організації;

4. кількість рівнів управління.

ПП 10.1.7.11 Якщо функції апарату розповсюдженні на виконання окремих послуг, це апарат:

1. консультативний;

2. обслуговуючий;

3. особистий;

4. адміністративний.

ПП 10.1.7.12 Якою є правильна послідовність розробки організаційної структури:

1. а) встановлення співвідношення повноважень;

б) визначення посадових обов’язків;

в) розподіл організації на горизонтальні блоки.

2. в),б),а);

3. а),в),б);

4. в),а),б).

ПП 10.1.7.13 Функціональна організаційна структура це:

1. органістична структура;

2. адаптивна структура;

3. бюрократична структура;

4. проектна структура.

ПП 10.1.7.14 Яким є правильне визначення процесу розподілу організації на окремі блоки:

1. атрибуція;

2. адаптація;

3. департаменталізація;

4. децентралізація.

ПП 10.1.7.15 Дивізіональна організаційна структура це розподіл організації на окремі блоки:

1. за посадовими обов’язками;

2. за рівнями управління;

3. за видами товарів, покупців, регіонів;

4. згідно з стратегічним планом.

ПП 10.1.7.16 Структура організації орієнтованої на окрему географічну територію це:

1. продуктова структура;

2. глобальна структура;

3. регіональна;

4. діверсіфікована.

ПП 10.1.7.17 Яка з організаційних структур є механістичною:

1. проектна;

2. матрична;

3. функціональна;

4. конгломератна.

ПП 10.1.7.18 Якщо керівники середньої та нижчої ланки організації можуть приймати більшість управлінських рішень то така організація:

1. централізована;

2. ієрархічна;

3. етархічна;

4. децентралізована.

ПП 10.1.7.19 Централізована організація має переваги коли:

1. розмір організації та технології різко змінюється;

2. зовнішнє середовище визначається динамічними ринками та конкуренцією;

3. зміни в навколишньому середовищі відбуваються повільно;

4. ділова стратегія постійно змінюється.

ПП 10.1.7.20 Для організацій діючих в умовах сталого зовнішнього середовища та використовуючих технології масового виробництва переважними є методи пов’язані:

1. з розробкою та встановленням правил та процедур;

2. з роботою різних колективів та проведенням нарад;

3. з встановленням індивідуальних взаємодій;

4. з ієрархічними структурами управління.

ПП 10.1.8 Мотивування як загальна функція менеджменту

ПП 10.1.8.1 До змістовних теорій мотивації відносяться:

1. теорія очікування;

2. теорія справедливості;

3. теорія Портера – Лоулера;

4. теорія А.Маслоу.

ПП 10.1.8.2 До процесуальних теорій мотивації відносяться:

1. теорія Ф.Герцберга;

2. теорія А.Маслоу;

3. теорія Мак-Клеланда;

4. теорія партисипативного управління.

ПП 10.1.8.3 Другорядні проблеми людини відрізняються внаслідок:

1. генетичних наслідків;

2. народжених відмінностей;

3. придбаних навичок;

4. закладеної обдарованості.

ПП 10.1.8.4 Згідно з моделлю Портера – Лоулера:

1. задоволеність веде к досягненню високих результатів;

2. результативна праця веде до задоволення;

3. задоволення не пов’язано з результативною працею;

4. результат і задоволення ніяк не пов’язані між собою.

ПП 10.1.8.5 Яким є правильне визначення валентності:

1. валентність – це очікуємий результат;

2. валентність – це очікуєма нагорода;

3. валентність – це очікуєма цінність нагороди;

4. валентність – це витрачені на виконання роботи зусилля.

ПП 10.1.8.6 Згідно з двохфакторною теорією Ф.Герцберга “гігієнічні фактори”:

1. самі по собі призводять до задоволення працею;

2. можуть викликати незадоволення працею;

3. можуть викликати задоволення працею;

4. ніяк не пов’язані з цими чинниками.

ПП 10.1.8.7 Гігієнічні фактори Ф.Герцберга відповідають в піраміді А.Маслоу:

1. фізіологічним потребам;

2. потребам в повазі;

3. потребам в самовиразу;

4. соціальним потребам людини.

ПП 10.1.8.8 Згідно з мотиваційною теорієй постановки цілей рівень виконання роботи залежить від таких характеристик як:

1. складність, специфічність;

2. вагомість, напруженість;

3. визначеність, стохастичність;

4. підпорядкованість, оптимальність.

ПП 10.1.9 Контролювання як загальна функція менеджменту

ПП 10.1.9.1 Який вид контролю як функції управління не відповідає діючій класифікації:

1. заключний;

2. оперативний;

3. поточний;

4. попередній.

ПП 10.1.9.2 Який вид контролю використовується при прийомі на роботу:

1. безперервний;

2. попередній;

3. поточний;

4. заключний.

ПП 10.1.9.3 Найбільш важливим і витратним елементом процесу контролю є:

1. встановлення стандартів;

2. вимірювання стандартів;

3. оцінка інформації;

4. прийняття рішення.

ПП 10.1.9.4 Якщо досягнуті результати переважно перевершують встановлені цілі менеджер повинен:

1. винагородити робітників;

2. передивитися встановленні плани в бік їх підвищення;

3. нічого не здійснювати;

4. передивитися встановленні плани в бік їх зниження.

ПП 10.1.12 Управлінські рішення

ПП 10.1.12.1 Яка послідовність етапів пошуку оптимального рішення є правильною:

1. а) встановлення песимістичних оцінок;

б) встановлення оптимістичних оцінок;

в) нормалізація критеріїв;

г) визначення Парето – оптимального рішення.

2. б),а),г),в);

3. б),а),в),г);

4. г),в),а),б).

ПП 10.1.13 Інформація і комунікації в менеджменті

ПП 10.1.13.1 Скільки базових елементів містить метод принципових переговорів:

1. 2;

2. 3;

3. 4;

4. 5.

ПП 10.1.13.2 Якою є правильна послідовність стадій методу принципових переговорів:

1. а) планування;

б) дискусія;

в) аналіз.

2. в),а),б);

3. б),а),в);

4. в),б),а).

ПП 10.1.14 Керівництво та лідерство

ПП 10.1.14.1 Яка характеристика не підпадає під рису ефективного контролю:

1. своєчасність;

2. гнучкість;

3. простота;

4. раціональність.

ПП 10.1.14.2 До якого типу груп належить група керівника:

1. робоча група;

2. цільова група;

3. формальна група;

4. неформальна група.

ПП 10.1.14.3 Для виконання яких функцій створюються комітети: