12.3. Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

Розмір резерву під кредитні ризики визначається шляхом зважування чистого кредитного ризику на встановле­ний коефіцієнт резервування за відповідною категорією кредитної операції:

п

Р = ∑ Зі • Кі , (12.1)

і=1

де Р — розрахункова сума резерву;

Зі — сума чистого кредитного ризику за кожною кате­горією кредитної операції;

К_і — коефіцієнт резервування.

Коефіцієнти резервування за кредитними операціями наведено у табл. 12.5.

Таблиця 12.5. Коефіцієнти резервування за кредитними операціями, %

Категорія кредитної операції	Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику)	Коефіцієнт резервування за кредитними операціями в іноземній валюті з позичаль­никами, в яких немає джерел надходження валютної виручки
"Стандартні"	1	2
"Під контролем"	5	7
"Субстандартні"	20	25
"Сумнівні"	50	60
"Безнадійні"	100	100

Приклад

Банк видав кредит у сумі 120 тис. грн під заставу авто­транспорту в сумі 100 тис. грн. Банком кредит класифіко­ваний як "під контролем".

Сума резерву становитиме

(120 тис. грн - 100 тис. грн • 0,4) • 0,05 = 4 тис. грн.

Таким чином, надавши кредит позичальнику, банк має сформувати резерв у сумі 4 тис. грн.

Резерв кредитних ризиків за операціями в іноземній ва­люті, що проводяться на міжбанківському ринку, формуєть­ся за коефіцієнтами резервування 1, 5, 20, 50, 100 % від­повідно до категорії кожної окремої операції без додаткової оцінки надходжень позичальника в іноземній валюті.

Під час розрахунку резерву за кредитними операціями в іноземній валюті достатніми вважаються надходження валютної виручки, які перевищують суму заборгованості та відсотків за кредитом. Розрахунок достатності надхо­джень валютної виручки здійснюється за період, що від­повідає строку дії укладеного кредитного договору на під­ставі договорів купівлі-продажу, укладених у тій самій іноземній валюті, що і виданий кредит.

Під час формування резервів за кредитними операція­ми, що здійснюються на міжнародному ринку, банки ма­ють враховувати ризик країни, який виникає у зв'язку з кредитуванням позичальників інших країн і залежить від нестабільної політичної ситуації, економічної кризи, об­межувальної політики уряду щодо іноземних кредитів, інвестицій, переказів тощо.

Під час розрахунку резерву з урахуванням ризику країни чистий кредитний ризик зважується на один із двох ко­ефіцієнтів резервування, що є більшим:

1. або коефіцієнт резервування за ступенем ризику за­лежно від категорії кредитної операції;

2. або коефіцієнт резервування за ризиком країни по­зичальника.

Якщо гарантом погашення заборгованості за кредитом резидент країни, ризик якої належить до вищої групи, між ризик країни позичальника, то для порівняння бе­реться коефіцієнт, установлений для країни-гаранта.

Якщо за результатами оцінки фінансового стану і стану обслуговування боргу кредитна операція за ступенем ризику віднесена до категорії "стандартна", а країна позичальника за ризиком — до третьої групи ризику і нижче, то така кредитна операція вважається "нестандартною".

Якщо кредитна операція в іноземній валюті здійснюєть­ся з нерезидентом, що не є банківською установою або фізичною особою, яка оформила дозвіл на працевлаштування н Україні, або яка є працівником розташованих на території України іноземних дипломатичних, консульських, торго­вельних та інших офіційних представництв, міжнародних організацій та їх філій, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, то така операція не може бути піднесена до вищої категорії, ніж "субстандартна". Ця норма не поширюється на кредитні операції, що здійснюються і поземними філіями українських банків.

Для врахування ризику країни при розрахунку резерву і») коштами на кореспондентських рахунках, які відкриті її інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за ними використовується "становлений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній ("Fitch ІВСА", "Мооdу's", "Standard & Рооrs" тощо). Рейтинг фінансових установ, який встановлюється рейтинговим агентством "Standard & Рооrs" наведено у дод. 7. При цьому має також врахову­ватися прогноз зміни рейтингу, який може бути:

1. "позитивним" — свідчить про те, що рейтинг може підвищитися;

2. "негативним" — свідчить про те, що рейтинг може знизитися;

3. "стабільним" — свідчить про малу ймовірність змін;

4. "таким, що розвивається" — свідчить про можливе підвищення або зниження;

5. "NN1" — нейтральний.

Банки, в яких відкрито кореспондентські рахунки, по­діляються за групами відповідно до рейтингу країни, що визначається міжнародними рейтинговими агентствами (дод. 8).

Розмір резерву за кредитними операціями, що здійс­нюються на міжнародному ринку, визначається шляхом зважування суми грошових коштів на кореспондентсько­му рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт ре­зервування (табл. 12.6).

Таблиця 12.6. Коефіцієнти резервування за групами банків, у яких розміщені грошові кошти на кореспондентських рахунках або депозитних рахунках до запитання

Групи банків, у яких відкрито кореспондентський рахунок	Коефіцієнт резервування, %
1	0
2	2
3	10
4	20
5	ЗО
6	40
7	50
8	100

Банки та інші позичальники, що розташовані в краї­нах, рейтинг яких не підтве - рджений жодною з провідних світових рейтингових компаній, належать до групи 7. Банки — резиденти і нерезиденти та інші позичальники, що визнані банкрутами або ліквідуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, зареєстровані в офшорних зонах, належать до групи 8.

Під час встановлення розміру резерву за врахованими векселями сума, що підлягає резервуванню, визначається відповідно до врахованої вартості векселя та амортизації

дисконту.

Резерв під кредитні ризики розраховується та фор­мується головним банком і його філіями. За повноту фор­мування резервів відповідальність несе головний банк. Сума резервів під стандартну та нестандартну заборгова­ність за кредитом обліковується на контрактивних рахун­ках банку.

Контрактивні рахунки — це контрарні рахунки, які ви­користовуються для регулювання показників активних ра­хунків. Операції за цими рахунками відображаються за ме­тодами відображення операцій за пасивними рахунками.

Критерії, що використовуються банками при класифі­кації кредитного портфеля, а також у процедурах прий­няття і виконання рішень щодо формування та викорис­тання резерву під кредитні ризики, мають відображатися у відповідних документах банку, що визначають його кре­дитну політику.

Для щомісячного розрахунку резервів банки здійсню­ють класифікацію кредитних операцій шляхом проведення інвентаризації та аналізу їх якості. Результати аналізу якості кредитного портфеля мають фіксуватися докумен­тально за формою, встановленою банком.

Контроль за повнотою сформованого резерву здійсню­ється за даними місячного балансу банку.

Банки зобов'язані щомісяця здійснювати інвентариза­цію прострочених і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів за кредитами та в разі погашення позичальни­ком заборгованості за нарахованими доходами скоригувати суму резерву на суму отриманого платежу.

Нараховані доходи, визнані згідно з чинним законо­давством безнадійними щодо отримання, списуються за рішенням правління банку за рахунок резерву для відшко­дування можливих втрат за кредитними операціями.

12.4. Порядок використання резервів для покриття можливих втрат від кредитних операцій

Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за безнадійною кредитною заборгованіс­тю банку.

Безнадійною визнається заборгованість за креди­том, яка відповідає таким вимогам:

1. заборгованість за зобов'язаннями, за якою минув строк позовної давності;

2. заборгованість, яка не була погашена внаслідок не­достатності майна фізичної чи юридичної особи, оголоше­ної банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується;

3. заборгованість, яка не була погашена внаслідок не­ достатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, пере­ даного в заставу як забезпечення заборгованості за креди­том, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо при­мусового стягнення іншого майна позичальника не при­вели до повного покриття заборгованості;

4. заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного ли­ха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбачено­му законодавством;

5. прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена за­боргованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі, заборгованість за зобов'язаннями, за якою минув строк позовної давності, та ін.

Рішення про визнання заборгованості за кредитом без­надійною приймається відповідним кредитним органом банку на підставі висновків, наданих кредитним відділом ;»а погодженням з іншими профільними підрозділами. Ви­сновки мають містити інформацію про результати претензійно-позовної роботи з позичальником, суми отриманих грошових коштів від реалізації застави та суми непогаше­ної заборгованості за кредитом, а також мають бути зазна­чені всі об'єктивні причини, які свідчать про неможливість будь-якими доступними засобами погасити заборгованість за кредитом.

Рішення про списання безнадійної заборгованості за кредитом за рахунок резерву під нестандартну заборгованість приймається правлінням банку. Порядок відшко­дування безнадійної кредитної заборгованості банку за ра­хунок резерву під нестандартну заборгованість регламен­тується ст. 12 Закону України "Про оподаткування при­бутку підприємств".

Банк має право списати безнадійну заборгованість за кредитом за рахунок резерву під нестандартну заборго­ваність у разі:

а) звернення до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з боржника або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) вчинення нотаріусом за поданням банку виконавчого напису про стягнення заборгованості з боржника або за­ставленого майна.

Якщо банк не звертається до суду щодо примусового стягнення безнадійної заборгованості з боржника до за­кінчення строків позовної давності, то така заборгованість не підлягає відшкодуванню за рахунок резерву під нестан­дартну заборгованість.

Якщо банк надає кредит позичальнику, проти якого по­рушено справу про банкрутство до моменту укладання кредитної угоди, і інформація була оприлюднена (за винятком випадків надання кредитів у межах процедури са­нації боржника під заставу його корпоративних прав), то безнадійна заборгованість за кредитом погашається за ра­хунок власних коштів банку.

Заборгованість, забезпечена заставою, погашається у порядку, передбаченому нормами Закону України "Про заставу".

Заставодержатель має право відшкодувати за рахунок резерву під нестандартну заборгованість частину заборго­ваності, що залишилася непогашеною внаслідок недостат­ності коштів, одержаних банком від продажу заставленого майна, та за умови, що інші юридичні дії щодо примусово­го стягнення іншого майна позичальника не привели до повного покриття заборгованості. Продаж майна, переда­ного у заставу, здійснюється лише через аукціони.

Прострочена заборгованість підприємств, установ і ор­ганізацій, на майно яких не може бути звернено стягнення (або тих, що не підлягають приватизації) згідно із законо­давством України, відшкодовується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість у разі, якщо протягом 30 календарних днів з моменту її виникнення зазначена заборгованість не була відшкодована коштами Державно­го бюджету України чи відповідних місцевих бюджетів або компенсована в будь-який інший спосіб.

Безнадійна заборгованість за угодами, що передбача­ють виставлення векселя на користь банку як забезпечен­ня заборгованості за кредитом, відшкодовується за раху­нок резерву під нестандартну заборгованість за умови, що опротестований у неплатежі вексель залишається непога­шеним протягом ЗО календарних днів з моменту його опро-тестування, а векселеотримувач порушив справу про бан­крутство векселедавця у суді.

Безнадійна заборгованість, яка виникла внаслідок не­спроможності боржника погасити заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажору), відшкодовується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови наявності одного з таких документів:

1. підтвердження Торгово-промислової палати Украї­ни про настання обставин непереборної сили чи стихійно­го лиха на території України або підтвердження уповнова­жених органів іншої держави, легалізованих консульсь­кими установами України, у разі настання обставин не­переборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

2. рішення Президента України про запровадження і надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затверджене Верховною Радою України, або рі­шення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, по­жежі та інших видів стихійного лиха, включаючи рішен­ня щодо визнання окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, які пе­ревищують 30 % від середнього врожаю за попередні п'ять календарних років.

Прострочена заборгованість фізичних осіб, визна­них у судовому порядку безвісно відсутніми або померли­ми, відшкодовується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови, якщо рішення суду про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми або померлими було прийнято пізніше від дати укладання кредитної угоди.

Прострочена заборгованість за договорами, визна­ними у судовому порядку повністю або частково недій­сними з вини позичальника, відшкодовується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість у разі, якщо пози­чальник не погашає заборгованості за такими договорами , протягом 30 календарних днів з дня ухвалення судом рі­шення про визнання їх повністю або частково недійсними.

Прострочена заборгованість фізичних осіб, стосов­но яких оголошено розшук у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, відшко­довується за рахунок резерву під нестандартну заборго­ваність у разі, якщо протягом 180 календарних днів з дня оголошення розшуку місцеперебування такої фізичної особи не встановлено.

Прострочена заборгованість юридичних осіб, сто­совно керівників яких оголошено розшук у порядку, пе­редбаченому Кримінально-процесуальним кодексом Укра­їни, відшкодовується за рахунок резерву під нестандарт­ну заборгованість у разі, якщо протягом 180 календарних днів з дня оголошення розшуку місцеперебування цих осіб не встановлено.

Банки зобов'язані продовжувати претензійну роботу з клієнтами щодо повернення ними боргу, списаного за ра­хунок резерву під нестандартну заборгованість за креди­том, протягом усього строку позовної давності.

Контрольні запитання і завдання

1. З якою метою формується резерв для відшкодуван­ня можливих втрат від кредитних операцій банку?

2. Що є об'єктом резервування для покриття можли­вих втрат від кредитних операцій банку?

3. Що таке валовий кредитний ризик?

4. Як визначається чистий кредитний ризик?

5. Охарактеризуйте види резервів для відшкодування можливих втрат від кредитних операцій банку.

6. Назвіть види безумовних гарантій та коефіцієнти, за якими вони приймаються для розрахунку резерву під кредитні ризики банку?

7. Назвіть види предметів застави та коефіцієнти, за якими вони приймаються для розрахунку резерву під кредитні операції банку?

8. За якими коефіцієнтами об'єкти фінансового лізин­гу приймаються для розрахунку чистого кредитного ри­зику?

9. Як визначається розмір резерву під кредитні ризи­ки банку?

10. Який порядок формування резерву за кредитними операціями з урахуванням ризику країни-позичальника?

11. Розкрийте порядок формування і використання резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання на­раховані доходи за кредитними операціями банків.

12. Який порядок використання резерву під нестан­дартну заборгованість за кредитом?

13. За яких умов безнадійна заборгованість, яка ви­никла внаслідок неспроможності боржника її погасити у зв'язку з дією форс-мажорних обставин, відшкодовується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість закредитом?

14. Який порядок погашення простроченої заборгова­ності фізичних осіб за кредитними операціями?

Практичні завдання

Задача 1

Визначити суму резерву для покриття можливих втрат за кредитними операціями банку станом на 1 квітня 2006 р., на основі таких даних:

1. кредит у сумі 125 тис. грн виданий без забезпечення. Банком кредит класифікований як "стандартний";

2. кредит у сумі 500 тис. грн виданий під гарантію Кабі­нету Міністрів України на суму 500 тис. грн. Банком кре­дит класифікований як "субстандартний";

3. кредит у сумі 550 тис. грн виданий під заставу неру­хомості в сумі 500 тис. грн і банківських металів у сумі 200 тис. грн. Банком кредит класифікований як "стандарт-

ний";

4. кредит у сумі 350 тис. грн виданий під заставу дер­жавних цінних паперів у сумі 235 тис. грн і недержавних цінних паперів у сумі 125 тис. грн. Кредит класифікований банком як "під контролем".

Задача 2

Визначити суму резерву для покриття можливих втрат за кредитними операціями банку станом на 1 липня 2006 р., на основі таких даних:

1. кредит у сумі 100 тис. грн виданий під гарантію Кабінету Міністрів України на суму 100 тис. грн. Банком кредит класифікований як "стандартний";

2. кредит у сумі 250 тис. грн виданий під заставу майнових прав на грошові депозити в сумі 250 тис. грн. Банком кредит класифікований як "субстандартний";

3. кредит у сумі 400 тис. грн виданий під заставу неру­хомості в сумі 600 тис. грн. Банком кредит класифікова­ний як "стандартний";

4. кредит у сумі 50 тис. грн виданий під заставу автотранспорту в сумі 100 тис. грн. Банком кредит класифікований як "субстандартний".