9.3. Оцінка кредитоспроможності позичальника-банку

Оцінка кредитоспроможності позичальника-банку здій­снюється із застосуванням методів, що використовуються у вітчизняній та світовій банківській практиці за такими напрямами (рис. 9.5).

Рис. 9.5. Напрями оцінки кредитоспроможності позичаль­ника-банку

З метою регулювання діяльності вітчизняних банків Національним банком України встановлено 13 обов'язко­вих економічних нормативів, які об'єднані у такі групи і обов'язковими для виконання:

1) нормативи капіталу:

— норматив мінімального розміру регулятивного капі­талу (НІ);

— норматив адекватності регулятивного капіталу/пла­тоспроможності (Н2);

— норматив адекватності основного капіталу (НЗ);

2) нормативи ліквідності:

— норматив миттєвої ліквідності (Н4);

— норматив поточної ліквідності (Н5);

— норматив короткострокової ліквідності (Н6);

3) нормативи кредитного ризику:

— норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

— норматив великих кредитних ризиків (Н8);

— норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9);

— норматив максимального сукупного розміру креди­тів, гарантій та поручительств, наданих інсайд ерам (Н10);

4) нормативи інвестування:

— норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11);

— норматив загальної суми інвестування (НІ2);

5) норматив ризику загальної відкритої (довгої/корот­кої) валютної позиції банку (Н13).

Базою для розрахунку економічних нормативів Н2, Н7, Н8, Н11, Н12, Н13 є регулятивний капітал банку, для еко­номічного нормативу Н3 — власний капітал, а для еконо­мічних нормативів Н9, Н10 — статутний капітал.

Порядок розрахунку і граничні значення нормативів визначені в Інструкції НБУ "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні", затвердженій постановою від 27 серпня 2001 р. № 368 (див. дод. 3).

Вимоги до формування обов'язкових резервів визна­чені Положенням НБУ "Про порядок визначення та фор­мування обов'язкових резервів для банків України", за­твердженим постановою від 21 квітня 2004 р. № 172^і. Обов'язковому резервуванню підлягають усі залучені бан­ком кошти юридичних і фізичних осіб як у національній, так і в іноземній валюті, що зберігаються на поточних і вкладних рахунках, а також залучені кошти, що належать юридичним і фізичним особам та відображені в балансі банку на інших рахунках бухгалтерського обліку. Розра­хунок суми резерву здійснюється відповідно до встановле­ного Національним банком нормативу обов'язкового ре­зервування до зобов'язань щодо залучених банком коштів. Норматив обов'язкових резервів установлюється єдиним для всіх банків і може бути диференційованим залежно:

1. від строку залучення коштів (короткострокові зобо­в'язання банку, довгострокові зобов'язання банку);

2. виду зобов'язань у розрізі валют (національна, іно­земна) (у тому числі в банківських металах).

Обов'язкові резерви формуються в національній валюті та зберігаються на кореспондентському рахунку банку в Національному банку в повній сумі на кінець звітного пе­ріоду резервування. Первинною функцією обов'язкових ре­зервів є забезпечення ліквідності банку. Крім того, це надій­ний показник гарантування вкладів клієнтів, завдяки яко­му забезпечуються надійність та фінансова стійкість банку.

При аналізі якості активів і пасивів банку необхідно приділити увагу:

1. співвідношенню між обсягами проблемних кредитів і сукупним розміром кредитного портфеля;

2. достатності сформованого резерву для покриття мож­ливих збитків за активними операціями;

3. концентрації активних операцій (з урахуванням га­лузей економіки, операцій з інсайд ерами, вкладень під за­ставу одного типу, ризику країни тощо);

4. достатності власного капіталу банку;

5. відповідності темпів зростання обсягів статутного, регулятивного капіталу темпам зростанню активів банку та ін.

При аналізі прибутків і збитків банку увага приді­ляється рівню прибутковості банку в цілому та за окреми­ми напрямами його діяльності. Рівень прибутковості бан­ку за окремими напрямами діяльності визначається шля­хом аналізу співвідношення окремих груп доходів і витрат у розрізі окремих видів операцій, послуг та ін.

У світовій та вітчизняній практиці як методика, що дає змогу визначити загальний стан банку на підставі єдиних критеріїв, які охоплюють діяльність банку за всіма напря­мами, використовується рейтингова система САМЕL.

Систему рейтингової оцінки банків САМЕL вперше було впроваджено в практику у 1978 р. у Сполучених Шта­тах Америки, коли три агентства з нагляду за діяльністю банків США (Федеральна резервна система, Федеральна корпорація страхування депозитів, Управління валютно­го контролера) дійшли згоди щодо стандартизації системи аналізу та оцінювання діяльності банків. У 1996 р. систе­му САМЕL доповнив показник, який відображає рівень залежності банківської установи від ринкового ризику, і система отримала назву САМЕLS. Можливості застосуван­ня вказаної методики Національним банком зумовлені пе­реходом вітчизняної банківської системи на міжнародні стандарту бухгалтерського обліку.

Система САМЕLS отримала назву за першими літерами своїх складових:

"С" — Саріtal аdeqиасу — адекватність капіталу; оцін­ка капіталу банку з погляду його достатності для захисту інтересів вкладників;

"А" —Аssеt qиalitу — якість активів; можливість забез­печення повернення активів, а також вплив проблемних кредитів на загальне фінансове становище банку;

"М" — Мапаgетепt — менеджмент; оцінка методів управління банківської установи з урахуванням ефектив ності її діяльності, порядку роботи, методів контролю та виконання встановлених законів і нормативних актів;

"Е" — Еаrnings — надходження або рентабельність; оцінка рентабельності банку з погляду достатності його доходів для перспектив розширення банківської діяль­ності;

"L" — Lіquidіtу — ліквідність; система визначає рівень ліквідності банку з погляду її достатності для виконання як наявних, так і непередбачених зобов'язань;

"S" — Sensitivitу — чутливість до ринкового ризику; враховується чутливість банку до зміни відсоткових ставок і здатність менеджменту управляти цим видом ризику.

У процесі визначення рейтингу САМЕLS кожний ком­понент аналізується за встановленими правилами, прин­ципами та показниками, що характеризують діяльність банку. Застосовуються методи коефіцієнтного аналізу, а отримані результати порівнюються з граничними величи­нами чи законодавчо встановленими нормативами. Далі кожен із зазначених компонентів оцінюється за п'яти­бальною шкалою, при цьому оцінка "1" є найвищою, а оцін­ка "5" — найнижчою. За системою САМЕLS деякі компонен­ти оцінюються за даними фінансової та статистичної звіт­ності, наданої банком Національному банку (адекватність капіталу, якість активів, рентабельність, ліквідність), а деякі вимагають проведення перевірок на місцях для більш точної оцінки (менеджмент, чутливість до ринкового ризику).

Комплексна рейтингова оцінка визначається за п'яти­бальною шкалою з урахуванням усіх основних факторів, відображених при отриманні рейтингових оцінок за всіма шістьма компонентами. Як правило, комплексна оцінка виставляється за рейтинговою оцінкою, що зустрічається найчастіше.

Банки, що отримали рейтинг "1" або "2", вважаються надійними, стабільними, здатними триматися на належ­ному рівні під час економічних криз. Нагляд за ними може бути мінімальним. Банки з рейтингом "З" мають недолі­ки, які за браком дій щодо їх усунення можуть призвести

до значних проблем з ліквідністю та платоспроможністю, тому в такій ситуації до банку вживаються заходи ад­міністративного впливу. Банки з оцінками "4" і "5" харак­теризуються як такі, що мають серйозні проблеми і потре­бують ретельного нагляду та спеціальних оздоровчих за­ходів.

В Україні система САМЕLS використовується Націо­нальним банком України для оцінки стану банків на під­ставі єдиних критеріїв із 1997 р. Методика, якою ко­ристується служба банківського нагляду Національного банку, відрізняється від класичного варіанта цієї рейтин­гової системи за такими ознаками:

1. використано дещо інший набір показників, що ха­рактеризують фінансовий стан банків і скориговано критеріальні рівні оціночних показників;

2. застосовано іншу класифікацію активів за ступенем ризику та скориговано коефіцієнти ризикованості активів;

3. уточнено склад елементів власного капіталу банків відповідно до особливостей вітчизняного законодавства;

4. встановлено підсумковий рівень надійності банку, що є дуже суб'єктивним процесом, оскільки значною мі­рою залежить від рівня кваліфікації та об'єктивності інс­пекторських перевірок.

Перевагами рейтингової системи САМЕLS є комплекс­ний підхід до оцінки всіх сфер банківської діяльності, можливість отримання єдиної оцінки (рейтингу), просто­та і гнучкість. До недоліків можна віднести те, що ре­зультати оцінювання фінансового стану банків за систе­мою САМЕLS є конфіденційними, тобто не публікуються у "засобах масової інформації. Тому, при видачі кредиту на міжбанківському ринку вітчизняні банки — кредитори не мають змоги використати результати рейтингової оцінки

фінансового стану банку для прийняття рішення про вида­чу кредиту позичальнику-банку.

За результатами оцінки кредитоспроможності на під­ставі отриманого значення комплексної рейтингової оцін­ки позичальник-банк відносять до певного класу — "А", "Б", "В", "Г" або "Д". Залежно від того, до якого класу від­несено позичальника, визначається ступінь його надійності та ймовірність погашення заборгованості за кредитом.

9.4. Оцінка кредитоспроможності позичальника — фізичної особи

Для оцінки кредитоспроможності позичальника — фі­зичної особи банки визначають перелік показників і вста­новлюють їх критеріальні значення залежно від виду кре­диту (на придбання або будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом.

Оцінка кредитоспроможності позичальника — фізич­ної особи проводиться з урахуванням кількісних показни­ків (економічна кредитоспроможність) та якісних харак­теристик (особиста кредитоспроможність) позичальника, що підтверджуються відповідними документами і розра­хунками.

До основних кількісних показників оцінки фінансового стану позичальника — фізичної особи, зокрема, належать:

1. сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукуп­ні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання) та прогноз на майбутнє;

2. нагромадження на рахунках у банку (інформація на­дається за бажанням позичальника);

3. коефіцієнти, що характеризують поточну платоспро­ можність позичальника та його фінансові можливості ви­конати зобов'язання за кредитною угодою;

4. забезпечення кредиту (застава рухомого і нерухомо­го майна, наявність страхового поліса, можливості пере­дачі права власності на об'єкт кредитування — житло, ав­тотранспорт тощо) та його ліквідність.

Оцінка поточної платоспроможності позичальника мо­же проводитися за такими показниками:

1. Коефіцієнт РТІ {Раутепt-tо-Іпсоте Ratіо) — платіж до доходу, який розраховується так:

РТІ = ПКщ / Дщ , ( 9.16)

де ПК_Щ — сума щомісячних платежів за кредитом, яка містить суму внеску за основним боргом, відсотки і ко­місію за кредитом та інші платежі відповідно до умов кре­дитного договору;

Д_щ — сума щомісячних доходів фізичної особи, яка ви-аначається на підставі розміру заробітної плати за вираху­ванням податків, розміру допомоги на дітей, розміру пен­сії та інших доходів. Підтвердженням доходів клієнта можуть бути податкові декларації попереднього періоду, довідка з місця роботи про отримані доходи або інші доку­менти.

Показники РТІ не мають перевищувати:

— для кредитів у національній валюті при доході в на­ціональній валюті 40 %;

— для кредитів у національній валюті при доході в іноземній вайфті 45 %;

— для кредитів в іноземній валюті при доході в інозем­ній валюті 40 %;

— для кредитів в іноземній валюті при доході в націо­нальній валюті 30 %.

2. Коефіцієнт ОТІ (Obligatiobs-to-Income Ratio) — зобов'язання до доходу, який розраховується так:

ОТІ = П_щ / Д_щ (9.17)

де П_щ — сума всіх щомісячних платежів позичальника, яка складається з поточних витрат фізичної особи, внесків за страхуванням, квартирної плати та інших витрат. Показники ОТІ не мають перевищувати:

— для кредитів у національній валюті при доході в на­ціональній валюті 50 %;

— для кредитів у національній валюті при доході в іно­земній валюті 55 %;

— для кредитів в іноземній валюті при доході в інозем­ній валюті 50 %;

— для кредитів в іноземній валюті при доході в націо­нальній валюті 40 %.

3. Коефіцієнт платоспроможності позичальника — фі­зичної особи (КП_ф0) визначається за формулою:

КП _ф0 = Д_щ / ПКщ + П_щ (9.18)

Значення коефіцієнта платоспроможності має бути більше за 1.

До якісних характеристик позичальника — фізичної особи зокрема належать:

1. загальне матеріальне становище клієнта (наявність майна та копій відповідних документів, які підтверджу­ють його право власності; вони мають бути засвідчені у встановленому порядку);

2. соціальна стабільність клієнта (тобто наявність по­стійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);

3. вік клієнта;

4. кредитна історія (інтенсивність користування бан­ківськими кредитами/гарантіями в минулому, своєчас­ність погашення заборгованості та відсотків за кредитом).

Приклад

Розрахувати показники оцінки кредитоспроможності по­зичальника — фізичної особи на підставі наведених даних:

— позичальник має намір отримати споживчий кредиту сумі 12 тис. грн строком на 10 міс. під 14 % річних;

— погашення кредиту відбувається рівними строкови­ми внесками наприкінці кожного місяця;

— розмір заробітної плати позичальника — 3,5 тис. грн;

— сума щомісячних платежів позичальника — 1,4 тис. грн. Зробити обґрунтований висновок щодо доцільності ви­дачі кредиту.

1. Сума заборгованості за кредитом:

FV = 12 тис. грн • (1 + 0,14 / 12 •10) = 13,4 тис. грн.

2. Сума строкових внесків за кредитом:

ТВ = 13,4 тис. грн. / 10 = 1,34 тис. грн.

3. Коефіцієнт РТІ (Раутепt-tо-Іпсоте Rаtіо):

РТІ = 1,34 тис. грн / 3,5 тис. грн. = 0,38

.

4. Коефіцієнт ОТІ (Оbligations-tо-Іпсоте Rаtіо):

ОТІ = 1,4 тис. грн. / 3,5 тис. грн. = 0,4.

5. Коефіцієнт платоспроможності позичальника — фізичної особи (КП_ф0):

КП_{ф0 =} 3,5 тис. грн. / 1,34 тис. грн +1,4 тис. грн. =1,277.

Таким чином, позичальник є платоспроможним (РТІ < 40 %, ОТІ < 50 %, КФ_ф0 > 1 ), тому банк може прий­няти позитивне рішення про видачу кредиту.

Під час оцінки кредитоспроможності позичальників — фізичних осіб, які отримують кредит як підприємці, мають ураховуватися також відповідні показники, що встановлюються для юридичних осіб, зокрема:

— менеджмент (рівень менеджменту, ділова репутація та зв'язки в діловому оточенні, готовність і спроможність позичальника нести особисту відповідальність за виконан­ня кредитних зобов'язань тощо);

— фактори ринку (вид галузі, оцінка привабливості то­варів/послуг, що виготовляються/надаються позичальни­ком; ринок таких товарів/послуг, рівень конкурентоспро­можності, тривалість діяльності на конкретному ринку тощо);

— прогноз руху грошових потоків (співвідношення влас­ного капіталу та розміру кредиту, співвідношення грошо­вих оборотів за місяць і суми кредиту тощо).

У процесі оцінки кредитоспроможності позичальника здійснюється розрахунок ліміту кредитування, який зі­ставляється із сумою кредиту, яку запитує позичальник. У разі, якщо розрахунковий ліміт кредитування менший за суму кредиту, яку запитує позичальник, йому пропо­нується змінити умови кредитування:

1. збільшити строк користування кредитом;

2. зменшити суму кредиту та ін.

За результатами оцінки кредитоспроможності залежно від значення комплексної рейтингової оцінки банк відно­сить позичальника — фізичну особу до певного класу — "А", "Б", "В", "Г" або "Д" і приймає рішення про видачу кредиту (табл. 9.3).

Одним із перспективних напрямів оцінки кредито­спроможності позичальника — фізичної особи є вико­ристання системи кредитного скорингу, яка базується на бальній оцінці факторів кредитного ризику.

Скоринг є математичною або статистичною моделлю, за допомогою якої на основі кредитної історії "минулих" клієнтів банк намагається визначити, яка ймовірність то­го, що конкретний потенційний позичальник поверне кре­дит у визначений строк.

Таблиця 9.3 Визнячення класу позичальника – фізичної особи за результатами оцінки його фінансового стану

Клас пози­чальника	Комплексна рейтингова оцінка, бали1	Характеристика
"А"	25—35	Фінансова діяльність дуже добра (кредити з мінімальним ризиком)
"Б"	19—24	Фінансова діяльність добра (кредити з невисоким ризиком)
"В"	15—18	Фінансова діяльність задовільна (кредити із середнім ризиком)
"Г"	11—14	Фінансова діяльність погана (кредити з високим ризиком)
"Д"	До 10	Фінансова діяльність збиткова (кредити з максимальним ризиком)

1 Наведена кількість балів не є нормативно встановленою. Банки самостійно визначають кількість балів, яку присвоюють певному компоненту, крім того, комплексна рейтингова оцінка може відрізнятися.

Скоринг використовується головним чином під час кре­дитування фізичних осіб, особливо при видачі споживчих кредитів, не забезпечених заставою.

Основне завдання скорингу полягає в тому, щоб з'ясу­вати не тільки, чи спроможний клієнт виплатити кредит, а й ступінь надійності та обов'язковості клієнта. -» У спрйїЦеному вигляді скорингова модель становить зважену суму визначених банком характеристик.

Перелік характеристик для оцінки рівня кредитного ри­зику позичальника — фізичної особи визначається банком самостійно. Найчастіше використовують такі характерис­тики, як вік, кількість дітей/утриманців, професія, чистий дохід, додатковий дохід на сім'ю, тривалість роботи на ос­танньому місці роботи, тривалість клієнтських відносин з банком, наявність вкладного рахунку та ін. Але перш за все кредитний скоринг враховує такі параметри, як погашення позичальником заборгованості в минулому, поточний рі­вень заборгованості, тривалість кредитної історії та ін.

Результатом скорингу є розрахований інтегральний по­казник (зсоге), що обчислюється як сума певних характе­ристик з різними ваговими коефіцієнтами. Чим вище зна­чення інтегрального показника, тим вища надійність клієнта. Відповідно до значення інтегрального показника банк може впорядкувати перелік своїх клієнтів за ступе­нем зростання кредитоспроможності.

Інтегральний показник кожного клієнта порівнюється з якимось числовим порогом або лінією поділу, що, власне кажучи, є лінією беззбитковості й розраховується виходя­чи з того, скільки в середньому необхідно клієнтів, що платять у строк, для того, аби компенсувати збитки від непогашення одного кредиту. Клієнтам з інтегральним по­казником вище від цієї лінії видається кредит, клієнтам з інтегральним показником нижче від цієї лінії — ні.

Впровадження кредитного скорингу в практичну діяль­ність вітчизняних банків дасть змогу:

— підвищити ефективність управління кредитним пор­тфелем банку на підставі прийняття зважених та обґрун­тованих рішень;

— знизити операційні витрати завдяки економії робо­чого часу працівників кредитного відділу, оскільки порів­няно з традиційним аналізом кредитної заявки знижуєть­ся кількість документації, що обробляється.

— використовувати якісно нові системи прийняття рі­шень щодо видачі кредиту і вдосконалення моделей кре­дитування.

Останнім часом скоринг стає дедалі більш популярним не тільки під час оцінки кредитного ризику, айв інших галузях: при маркетинговому дослідженні (для визначен­ня ймовірності, що саме ця група клієнтів користувати­меться цим видом продукції); роботі з боржниками (для визначення найбільш ефективного методу відшкодування збитків); виявленні шахрайства з кредитними картками; визначенні ймовірності, що клієнт може перейти до конкурента, та ін. Банки все частіше користуються техноло­гією "швидкої оцінки" не тільки при видачі споживчих ісредитів, а й при кредитуванні дрібного бізнесу. Для про­ведення скорингу в цьому випадку необхідний мінімаль­ний пакет документів, а рішення про видачу кредиту при­ймається після аналізу основних даних про бізнес-клієнта. Як правило, це відомості про обсяг доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), кількість торговельних місць, торговельну площу цих об'єктів, а також про особисте майно власника бізнесу.

Банки України надають кредити здебільшого позичаль­никам, які належать до класів "А", "Б" і "В". Позичальни­кам, які за результатами оцінки фінансового стану потра­пили до класів "Г" або "Д", кредити видають в окремих випадках, наприклад, для рефінансування вже виданого раніше кредиту, для реалізації програми санації підпри­ємства-позичальника або за умови наявності високоліквідного забезпечення тощо.

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте сутність і мету оцінки кредитоспро­можності позичальника.

2. Які фактори впливають на вибір системи показни­ків оцінки кредитоспроможності позичальника?

3. Які переваги мають рейтингові методики оцінки кредитоспроможності позичальника?

4. З якою періодичністю здійснюється оцінка креди­тоспроможності позичальників?

5. Які фінансові показники використовуються для оцін­ки фінансового стану позичальника — юридичної особи?

6. За якими показниками розраховують показники платоспроможності позичальника?

7. За якими показниками здійснюється оцінка фінан­сової стійкості позичальника?

10. Які показники дають змогу проаналізувати ділову активність позичальника?

11. Які вимоги встановлені до аналізу грошових пото­ків позичальника?

10. Які якісні показники використовуються для оцінки кредитоспроможності позичальника — юридичної особи?

11. За якими напрямами проводиться оцінка кредито­спроможності позичальника-банку?

12. У якому порядку здійснюється розрахунок економіч­них нормативів банку?

13. Назвіть особливості використання рейтингової си­стеми САМЕLS для оцінки фінансового стану банку.

14. Назвіть особливості оцінки кредитоспроможності позичальника — фізичної особи.

15. Які якісні показники використовуються для оцінки кредитоспроможності позичальника — фізичної особи?

16. Які кількісні показники використовуються для оцін­ки кредитоспроможності позичальника — фізичної особи?

17. Назвіть особливості оцінки кредитоспроможності позичальника — фізичної особи, яка отримує кредит як підприємець.

18. Визначте сутність і перспективи використання кредитного скорингу для оцінки кредитоспроможності позичальника — фізичної особи?

Практичні завдання

Задача 1

Для оцінки фінансового стану позичальника на підставі даних балансу (табл. 1) розрахувати коефіцієнти платоспроможності (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності) і фінансової стійкості (коефіцієнти маневреності власних коштів, фінансової незалежності й коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами) та визначити їхню відповідність оптимальним теоретичним значенням.

Таблиця 1. Показники балансу підприємства-позичальника, тис. грн

Показник	2005 р.	2006 р.
Грошові кошти та їх еквіваленти	25	35
Поточні фінансові інвестиції	7	10
Дебіторська заборгованість	80	60
Загальна сума оборотних активів	395	440
Короткострокові кредити	110	120
Кредиторська заборгованість	70	80
Власний капітал	175	210
Необоротні активи	80	90
Довгострокові і поточні зобов'язання	120	185

Задача 2

Для оцінки фінансового стану позичальника на підставі даних балансу (табл. 2) розрахувати коефіцієнти рента­бельності (рентабельність продажу, рентабельність капі­талу), ділової активності (коефіцієнт оборотності активів та оборотності власного капіталу) і визначити їхню від­повідність оптимальним теоретичним значенням.

Таблиця 2. Показники балансу підприємства-позичальни­ка, тис. грн.

Показник	2005р.	2006р.
Чистий дохід	205	255
Чистий прибуток	15	17
Власний капітал	175	210
Валюта балансу	495	545

Задача 3

До банку звернувся клієнт – ВАТ «Сигма» - з метою отримання кредиту на поповнення оборотних коштів у сумі 850 тис. грн. строком на 4 міс. Під 22 % річних. Розрахувати показники оцінки кредитоспроможності позичальника — юридичної особи на підставі наведених даних (табл. З, 4), а саме:

1. показники платоспроможності позичальника (ко­ефіцієнт миттєвої ліквідності, коефіцієнт поточної ліквід­ності, коефіцієнт загальної ліквідності);

2. показники фінансової стійкості позичальника (ко­ефіцієнт маневреності власних коштів, коефіцієнт фінан­сової незалежності, коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів, коефіцієнт забезпечення власними обо­ротними коштами);

3. показники ділової активності підприємства (коефі­цієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності власно­го капіталу, коефіцієнт оборотності дебіторської заборго­ваності, коефіцієнт оборотності поточної заборгованості);

4. показники рентабельності позичальника (рентабель­ність власного капіталу, рентабельність продажу, рента­бельність активів).

Таблиця 3. Баланс, тис. грн

Форма № 1

Показник	Код рядка			На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду
1	2			3		4
Актив
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:				—		—
залишкова вартість	010			12,6		945,2
первісна вартість	011			38,1		1056,8
накопичена амортизація	012			25,5		111,6
Незавершене будівництво	020			9 606,4		3 504,1
Основні засоби:
залишкова вартість	030			211679,1		234 403,7
первісна вартість	031			350 508,5		395 020,7
знос	032			138 829,4		160 617
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040			3 955		6 227
інші фінансові інвестиції	045			—		—
Довгострокова дебі­торська заборгованість	050			_
Відстрочені податкові активи	060			374,1		171,6
гудвіл	065			—		—
Інші необоротні активи	070			—		—
Усього за розділом І	080			225 627,2		245 251,6
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100			38 677,8		30 507,1
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
незавершене виробництво	120			2 941,4		2 810,1
готова продукція	130			9 297,5		6181,6
товари	140			363		1 710,8
Векселі одержані	150			300		—
Дебіторська заборгова­ність за товари, роботи та послуги
чиста реалізаційна вартість	160			49 051,8		33 341,9
первісна вартість	161			49 051,8		33 341,9
резерв сумнівніх боргів	162			—		—
Дебіторська заборго­ваність за розрахунками:
з бюджетом	170			3 898,2		565,4
за виданими авансами	180			13 303,7		12 282,9
з нарахованих доходів	190			—		—
Із внутрішніх розрахунків	200			7,9		3,9

Інша поточна дебіторська заборгованість	210	8 592,1		2 720,9
Поточні фінансові інвестиції	220			_
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	1165,7		4 524
в іноземній валюті	240	2 686,1		7 050,9
Інші оборотні активи	250	1515,8		7 273,7
Усього за розділом II	260	131801		108 973,2
III. Витрати майбутніх періодів	270	42,8		34,9
Баланс	280	357 471		354 259,7
Пасив
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	13,2		13,2
Пайовий капітал	310	—		—
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330	236 417,1		232 238,5
Резервний капітал	340	375,6		375,6
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	35 909,9		58 792,6
Неоплачений капітал	360	—		—
Вилучений капітал	370	65,5		5,4
Накопичена курсова різниця	375	—		—
Усього за розділом І	380	272 650,3		291414,5
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400		—	_
Інші забезпечення	410		—	—
	415		—	—
	416		—	—
Цільове фінансування	420		—	—

Усього за розділом II	430	—	—
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440	20 500	14 030,8
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові .юбов'язання	460	793,6
Інші довгострокові зобов'язання	470	262,1	_
Усього за розділом III	480	21555,7	14030,8
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500	8 479	12 400
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов' язаннями	510
Векселі видані	520	3 856,5	3 733,2
Кредиторська заборгова­ність за товари, роботи, послуги	530	31 267,6	22 936,2
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	5 508,6	990,6
8 бюджетом	550	1 660,5	1215,2
з позабюджетних платежів	560	5 262,3	—
зі страхування	570	1 793,5	2 248
з оплати праці	580	3 727,6	4712,1
з учасниками	590	253,5	72,4
із внутрішніх розрахунків	600	—	—
Інші поточні зобов'язання	610	1455,9	506,7
Усього за розділом IV	620	63 265	48 814,4
V. Доходи майбутніх періодів	630	_
Баланс	640	357 471	354 259,7

Закінчення табл. З

Таблиця 4. Звіт про фінансові результати, тис. грн Форма № 2

І. Фінансові результати

	Показник 1		Код ряд­ка		За звітний період		За поперед­ній період
	Дохід (виручка) від реаліза­ції (товарів, робіт, послуг)		010		732 446,3		4 617 310,7
	Податок на додану вартість		015		(53 181,4)		(44770,6)
	Акцизний збір		020		—		—
			025		—		_
	Інші вирахування з доходу		030		(272,6)		(277,6)
	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (това­рів, робіт, послуг)		035		678 992,3		572 262,5
	Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)		040		(548 846,1)		(469 597)
	Валовий: прибуток		050		130 146,2		102 665,5
	збиток		055		—		—
	Інші операційні доходи		060		277 814,7		170 013,3
	Адміністративні витрати		070		(44 326,5)		(27 427,4)
	Витрати на збут		080		(47 193)		(35 647,9)
	Інші операційні витрати		090		(28 7717,3)		(177 554,5)
	Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток		100		28 724,1		32 049
	збиток		105		—
	Дохід від участі в капіталі		110		—		_
	Інші фінансові доходи		120		17,6		65
	Інші доходи		130		6 905		7 488,5
	Фінансові витрати		140		(6590,6)		(2 615,3)
	Втрати від участі в капіталі		150		—
	Інші витрати		160		(2065)		(5035,5)
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток		170			26 991,1	31951,7
збиток		175			—	—
Податок на прибуток від звичайної діяльності		180			(2 783,9)	(2 040,6)
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток		190			24 207,2	29 911,1
збиток		195			—	—
Надзвичайні: доходи		200			—	—
витрати		205			—	—
Податки з надзвичайного прибутку		210			—	—
Чистий: прибуток		220			24 207,2	29 911,1
збиток		225			—	—
II. Елементи операційних витрат
Матеріальні затрати		230		435 471,3		365 295,8
Витрати на оплату праці		240		74173		63 568,6
Відрахування на соціальні заходи		250		28 969,6		24 039,8
Амортизація		260		25 564,4		25 095,4
Інші операційні витрати		270		92 920,1		65 978,7
Разом ° і		280		657 098,4		543 978,3
> III. Розрахунок показників
1		2		3		4
Середньорічна кількість простих акцій		300		1 323 240		1316095
Скоригована середньоріч­на кількість простих акцій		310		1 323 240		1316095
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію		320		18,294		22,727
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію		330		18,294		22,727
Дивіденди на одну просту акцію		340				1,001

Закінчення табл. 4

Обґрунтувати рішення банку про видачу кредиту або відмову у видачі кредиту (якісні показники діяльності під­приємства взяти на власний розсуд).

Задача 4

З метою оцінки кредитоспроможності позичальника-банку проаналізувати структуру і динаміку (абсолютний приріст, темпи зростання та приросту) активних операцій (табл. 5) і зробити обґрунтовані висновки щодо тенденцій зміни розрахованих показників.

Результати аналізу представити у вигляді аналітичної таблиці.

Таблиця 5. Активи банку, млн грн

Статті активу	2005 р.	2006 р.
Каса банку	340	545
Кореспондентський рахунок у Націо­нальному банку України	1602	2 335
Кошти в інших банках, кредити та аванси іншим банкам	6 363	5 412
Кредити, видані підприємствам	6 259	6156
Споживчі кредити	4 351	4 947
Цінні папери на продаж	58	774
Інвестиційні цінні папери	148	137
Основні засоби	3 309	3 630
Інші активи	208	399
Всього активів	22 638	24 335

Задача 5

З метою оцінки кредитоспроможності позичальника-банку проаналізувати пасивні операції (абсолютний при­ріст, темпи зростання та приросту), частку зобов'язань і власного капіталу в загальних пасивах банку (табл. 6) і зробити обґрунтовані висновки щодо тенденцій зміни роз­рахованих показників.

Результати аналізу представити у вигляді аналітичної таблиці.

Таблиця 6. Пасиви банку, млн грн

Статті пасиву	2005 р.	2006 р.
Зобов'язання
Кореспондентський рахунок Націо­нального банку України	593	620
Кореспондентські рахунки інших банків	1048	1258
Кредити Національного банку України	98	89
Кредити інших банків	1905	1560
Поточні рахунки клієнтів	4 520	4 560
Вкладні рахунки фізичних осіб	5 617	6 962
Вкладні рахунки юридичних осіб	2 264	3120
Інші зобов'язання	76	114
Всього зобов'язань	16121	18 283
Власний капітал
Статутний капітал	1242	1260
Резервні фонди	2 890	2 640
Нерозподілений прибуток минулих років	1105	482
Фінансовий результат поточного року	1280	1670
Всього власний капітал	6 517	6 052
Всього пасивів	22 638	24 335

Задача 6

З метою оцінки кредитоспроможності позичальника-банку проаналізувати структуру та динаміку (абсолютний приріст, темпи зростання та приросту) доходів (табл. 7) і зробити обґрунтовані висновки щодо тенденцій зміни розрахованих показників.

Результати аналізу представити у вигляді аналітичної таблиці.

Таблиця 7. Доходи банку, млн грн

Показник	2005 р.	2006 р.
Відсоткові доходи	2 066	2 717
Комісійні доходи	1072	983
Результат від торгівлі іноземною валютою	149	153
Торговельний дохід	-1,5	-2,4
Інші доходи	24	104
Всього доходів	3 309,5	3 954,6

Задача 7

З метою оцінки кредитоспроможності позичальника-банку проаналізувати структуру та динаміку (абсолютний приріст, темпи зростання та приросту) витрат (табл. 8) і зробити обґрунтовані висновки щодо тенденцій зміни роз­рахованих показників.

Результати аналізу представити у вигляді аналітичної таблиці.

Таблиця 8. Витрати банку, млн грн

Показник	2005 р.	2006 р.
1	2	3
Відсоткові витрати	814	990
Комісійні витрати	89	119
Витрати на приміщення, обладнання та засоби зв'язку	3,2	3,5
І пші операційні витрати	139	153
'Загальні адміністративні витрати	12	17
Резерв на знецінення позик	66	422
1 Іодаток на прибуток	532	279
1 нші витрати	70	30
15сього витрат	1 725,2	2 013,5

Закінчення табл. 8

Задача 8

З метою оцінки кредитоспроможності позичальника-банку на підставі даних табл. 9 розрахувати нормативи кредитного ризику та визначити їх відповідність норма­тивним значенням

Таблиця 9. Окремі дані щодо заборгованості позичальників :іа кредитами, млн грн

Показник	На 01.01.2005	На 01.01.2006
1	2	3
Сума заборгованості за всіма креди­тами, наданими позичальнику "А"	4 252	5 645
Сума резерву, сформованого за кре­дитною операцію позичальника "А"	215	282
Сума заборгованості за всіма креди­тами, наявними позичальнику "Б"	3 612	4 587
Сума резерву, сформованого за кре­дитною операцією позичальника "Б"	722	515
Заборгованість за "великими" кредитами банку	18 256	32 431
Сума резерву, сформованого за "иеликими" кредитами банку	3 612	4 875
Заборгованість за всіма кредитами, піщаними інсайдеру "А"	1212	1305
(!ума резерву, сформованого за кре­дитною операцією з інсайдером "А"	310	450

Закінчення табл. 9
1	2	3
Заборгованість за всіма кредитами, наданими інсайдерам	6 845	7 253
Сума резерву, сформованого за кре­дитними операціями з інсайдерами	273	290
Регулятивний капітал банку	20100	22 500

Задача 9

Розрахувати показники оцінки кредитоспроможності позичальника — фізичної особи на підставі наведених да­них:

1. позичальник має намір отримати споживчий кредит у сумі 5 тис. грн строком на 8 міс. під 17 % річних;

2. погашення кредиту відбувається рівними строкови­ми внесками наприкінці кожного місяця;

3. розмір заробітної плати позичальника — 2,2 тис. грн;

4. сума щомісячних платежів позичальника — 950 грн. Зробити обґрунтований висновок щодо доцільності ви­дачі кредиту.