5 Філософія людини

Поняття філософської антропології.

Розуміння природи та сутності людини в історії філософії: від античності до сучасності.

Природне (біологічне) і суспільне (соціальне) у людині, їхня суперечлива єдність. Біологізаторські й соціологізаторські трактування людини в історії філософії.

Поняття “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”. Поняття соціалізації. Умови формування особистості.

Проблема свободи особистості в історії філософії.

Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства. Сенс життя людини. Уявлення про сенс людського життя в історії філософії.

6 Філософія суспільства

Поняття соціальної філософії. Визначення суспільства.

Соціокультурне буття суспільства (економічна, соціальна, політична, духовна підсистеми суспільства).

Розуміння суспільства в історії філософської думки.

Натуралістичне, ідеалістичне й матеріалістичне розуміння суспільного життя.

Поняття праці. Поняття способу виробництва, його структура. Продуктивні сили та виробничі відносини, їхній взаємозв’язок.

Сутність формаційної концепції розуміння розвитку суспільства. Категорія “суспільно-економічна формація”, її основні структурні елементи. Категорії “суспільне буття”, “суспільна свідомість”, “базис”, “надбудова”, їхній зв'язок. Суспільна та індивідуальна свідомість.

Сутність концепцій локальних культур і цивілізацій у порівнянні із формаційною концепцією.

Поняття суспільного прогресу. Головні критерії суспільного прогресу.

7 Філософія пізнання

Поняття гносеології. Визначення пізнання. Конкретно-історичний характер пізнання та чинники, що впливають на його розвиток. Особливості різних видів пізнавальної діяльності. Пізнавальний оптимізм та агностицизм, їхні корені, підстави. Поняття про скептицизм та конвенціоналізм.

Суб’єкт та об’єкт пізнання, їхній діалектичний взаємозв’язок.

Логіка процесу пізнання, його діалектичний характер. Чуттєве пізнання та його форми. Раціональне пізнання та його форми. Взаємозв’язок чуттєвого та раціонального пізнання.

Пізнання та інтуїція.

Поняття істини. Розвиток уявлень про істину в історії філософії. Поняття “об’єктивна істина”, “конкретна істина”, “абсолютна істина”, “відносна істина”, їхній взаємозв’язок. Діалектика абсолютного та відносного в об’єктивній істині.

Поняття критерію істини. Основні критерії істини, їхній взаємозв’язок.

Особливості наукового пізнання. Філософське та наукове пізнання: зв'язок та відмінність. Основні етапи у розвитку науки.

Методи і форми емпіричного рівня наукового пізнання (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент; науковий факт).

Методи і форми теоретичного рівня наукового пізнання (аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний методи, метод сходження від абстрактного до конкретного, ідеалізації, єдності історичного і логічного аналізу; наукова проблема, гіпотеза, теорія).

Загальнологічні методи: абстрагування та узагальнення, аналіз і синтез, індукція, дедукція, аналогія.

8 Філософія цінностей та глобальні проблеми суспільного розвитку

Поняття аксіології. Поняття цінності та ціннісного відношення. Конкретно-історичний характер оцінки. Проблема диференціації та ієрархії цінностей, її вирішення в історії філософії.

Поняття глобалізації та глобалістики. Філософська глобалістика. Поняття про глобальні проблеми людства: види, виникнення, сутність, прояви, шляхи вирішення. Концепція сталого розвитку як варіант вирішення глобальних проблем. Необхідність переглядання ціннісних критеріїв суспільного прогресу. Роль духовних цінностей у розвитку людини та суспільства.