МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КАФЕДРА ФІЛОСОФСЬКИХ НАУК

Г.В. КОРОТІЧ

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

З КУРСУ “ФІЛОСОФІЯ” ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ТА ПРИСКОРЕНОЇ ЗАОЧНОЇ

ФОРМИ НАВЧАННЯ

Маріуполь 2012

УДК 1 (076.5)

Коротіч Г.В. Варіанти контрольних робіт з курсу “Філософія” та рекомендації щодо їх виконання для студентів заочної та прискореної заочної форми навчання / Г.В. Коротіч. – Маріуполь: ДВНЗ «ПДТУ», 2012. – 55 с.

Навчально-методичний посібник включає вступ, робочу навчальну програму курсу “Філософія”, рекомендації щодо виконання контрольних робіт, варіанти контрольних робіт, рекомендовану основну та додаткову літературу.

Рецензент: зав. кафедри філософських наук ДВНЗ «ПДТУ»,

канд. філос. наук А.П. Афонов

Відповідальний за випуск: зав. кафедри філософських наук ДВНЗ «ПДТУ»,

канд. філос. наук А.П. Афонов

Затверджено на засіданні кафедри філософських наук ДВНЗ «ПДТУ»,

протокол № 18 від 24.05.2012 р.

Затверджено на засіданні методичної комісії інженерно-педагогічного факультету, протокол № 9 від 08.06.2012 р.

ВСТУП

Метою викладання дисципліни «Філософія» є формування у студентів філософсько-діалектичного мислення, підвищення їх духовно-інтелектуального рівня, вивчення основних філософських понять і проблем у діалектичному взаємозв’язку, формування цілісного уявлення про світову філософську спадщину, про практичне значення філософії, а також про сутність основних етапів розвитку релігій світу.

Як результат вивчення дисципліни студент повинен знати:

• специфіку філософського світогляду та предмету філософії на відміну від інших типів світогляду;

• сутність основних філософських понять, проблем, напрямів і течій;

• особливості головних етапів у розвитку світової філософської думки;

• основні соціальні функції філософії, її роль у створенні наукової картини світу, у розвитку технічних та природничих наук;

• сутність основних ідей віровчення релігій – від первісних вірувань до світових та нетрадиційних релігій.

Студент повинен уміти:

• вільно оперувати основними поняттями курсу;

• орієнтуватися у проблемному полі філософії;

• схарактеризувати взаємозв’язок головних філософських понять та етапів у розвитку світової філософії;

• пояснити сутність основних етапів у розвитку релігій та показати зв'язок між ними;

• здійснити порівняльний аналіз основних типів світогляду;

• обґрунтувати власну відповідь, звертаючись до першоджерел і сучасної наукової та навчальної літератури;

• використати отримані знання у навчальній, науковій діяльності та взагалі у житті.

Вивчення дисципліни «Філософія» передбачає аудиторну та самостійну роботу студентів. Аудиторна робота включає лекції, семінарські заняття, консультації та підсумковий контроль у формі іспиту, диференційованого або недиференційованого заліку. Самостійна робота студентів звичайної заочної або прискореної заочної форми навчання включає виконання контрольної роботи, підготовку до семінарських занять та підсумкового контролю знань. Тематику контрольних робіт складено на основі робочої навчальної програми з філософії, затвердженої кафедрою філософських наук ДВНЗ «ПДТУ».

Виконання студентами контрольної роботи з філософії прилучає їх до світової філософської спадщини, допомагає з’ясувати логіку розвитку певних понять, проблем в історії філософської думки, розвиває здібність самостійно творчо мислити, логічно послідовно викладати матеріал, доводячи власну точку зору, вільно оперуючи основними поняттями курсу. Самостійний аналіз навчальної та наукової літератури при написанні контрольної роботи сприятиме більш глибокому вивченню курсу філософії.

Добре виконана контрольна робота є допуском до складання іспиту або заліку з філософії студентами заочної форми навчання.

Робоча програма навчальної дисципліни «Філософія»

1 Філософія, її виникнення, предмет і роль у суспільстві

Світогляд, його сутність, елементи, структура. Конкретно-історичний характер світогляду.

Дофілософські історичні типи світогляду: міф, релігія. Виникнення міфів. Особливості міфологічного світогляду. Види міфів. Основні соціальні функції міфу. Виникнення релігії. Особливості релігійного світогляду. Основні соціальні функції релігії.

Соціокультурні передумови виникнення філософії. Специфіка філософського світогляду. Предмет філософії як найзагальніше та суттєве в усьому різноманітті відносин людини до світу й до самої себе. Поняття про категорії філософії.

Основні розділи філософії (онтологія, гносеологія, філософська антропологія, аксіологія, соціальна філософія тощо) та основні філософські проблеми.

Проблема співвідношення матеріального та ідеального як основа вирішення філософських проблем. Матеріалізм та ідеалізм, їхні форми та види, корені та підстави.

Поняття філософського методу. Основні філософські методи.

Роль філософії у суспільстві, її основні функції.

2 Історія і логіка становлення та розвитку філософської думки

Соціокультурні умови та сутність основних етапів становлення та розвитку філософії від дофілософських вчень до сучасної філософії як теоретично узагальненої форми знання: антична філософія, філософія середньовіччя, філософія доби Відродження, філософія Нового часу, філософія Просвітництва, німецька класична філософія, філософія марксизму, основні філософські течії кінця ХІХ - ХХ століття (екзистенціалізм, “філософія життя”, психоаналітична філософія тощо).

Філософська думка в Україні. Головні етапи у розвитку української філософської думки.

3 Філософія буття

Поняття онтології. Сутність філософської категорії “буття”. Проблема буття в історії філософії. Основні форми буття.

Філософська категорія “субстанція”. Проблема субстанції в історії філософії.

Філософська категорія “матерія”. Розуміння матерії в історії філософії.

Сутність філософської категорії “рух”. Розуміння руху в історії філософії. Основні форми руху матерії, їхня специфіка та взаємозв’язок. Рух та спокій. Рух та розвиток.

Філософські категорії “простір” та “час”. Проблема просторово-часового континуума в історії філософії. Субстанціальна та реляційна концепції простору та часу. Якісне різноманіття форм простору та часу у неживій природі.

Становлення діалектики як метода та вчення. Основні історичні форми діалектики: від античності до сучасності.

Основні закони матеріалістичної діалектики: закон єдності і боротьби протилежностей, закон заперечення заперечення, закон взаємного переходу кількісних змін у якісні. Методологічне значення цих законів.

Основні категорії діалектики: одиничне, особливе, загальне і всезагальне; причина й наслідок; випадковість і необхідність; форма і зміст; явище і сутність; можливість і дійсність; частина і ціле; елементи і структура.

4. Філософія свідомості

Проблема свідомості та специфіка її розуміння в історії філософії.

Відображення як генетична передумова свідомості. Специфіка форм відображення у неживій та живій природі.

Визначення та структура свідомості, її суспільно-історична природа. Біологічні та соціальні чинники виникнення свідомості.

Ідеальність свідомості. Проблема ідеального. Активність та творча роль свідомості.

Проблема несвідомого у філософській думці (уявлення про цю сферу психіки у працях філософів періоду до ХХ ст., психоаналітична філософія З. Фройда, погляди К.-Г. Юнга, погляди Е. Фромма).