3. Наукове керівництво виконанням дипломної роботи магістра

Для керівництва дипломною роботою за студентом закріплюється науковий керівник. Керівниками дипломних робіт магістрів призначаються професори, доценти та висококваліфіковані спеціалісти-практики з банківської діяльності. Основними функціями наукового керівника є:

• допомога студенту у складанні плану дипломної роботи відповідно до обраної теми, розробці її концепції, структури;

• поради щодо вибору спеціальних літературних джерел, обробки та використання матеріалів, застосування сучасних методів досліджень та аналізу;

• консультації щодо змісту дипломної роботи;

• контроль виконання окремих етапів роботи;

• виділення недоліків і прогалин у роботі, рекомендування напрямів та можливостей їх подолання;

• написання відгуку на дипломну роботу та рекомендація її до захисту перед ДЕК.

4. Вибір і затвердження теми дипломної роботи

Студенти обирають теми дипломної роботи за тематикою, яка затверджена кафедрою. Приблизна тематика дипломних робіт для магістрів за фахом 8.030508 “Банківська справа” наведена у додатку 1. Якщо студент обрав тему, не передбачену зазначеною тематикою, він повинен написати заяву на ім’я завідувача кафедри, в якій вказується назва теми та обґрунтовується її вибір. Після розгляду цієї заяви на кафедрі, запропонована студентом тема дипломної роботи може бути додатково включена до затвердженої тематики. Підхід до вибору теми повинен бути творчим і охоплювати актуальну проблематику сьогодення, ґрунтуватися на раніше виконаних студентом дослідженнях, які знайшли відображення в курсових роботах, рефератах та доповідях на наукових студентських конференціях. Після обрання теми дипломної роботи студент повинен написати заяву на ім’я завідувача кафедри, в якій вказується назва теми та об’єкт дослідження, за матеріалами якого буде виконуватись дана дипломна робота (додаток 2). На підставі цієї заяви за кожним дипломником кафедрою закріплюється науковий керівник, з яким студент погоджує план роботи і представляє його на кафедру для затвердження (приклади планів дипломних робіт для магістрів наведені у додатку 3).

Слід зауважити, що план дипломної роботи повинен відповідати єдиним вимогам, а саме повинен містити вступ, три-чотири розділи і висновки. При цьому необхідно виділити:

• теоретичну частину (економічну природу, сутність, полемічний виклад матеріалу, формулювання власних думок та узагальнень автора) досліджуваної проблеми;

• аналітичну частину, в якій буде проведено фінансово-економічний аналіз показників об’єкта дослідження;

• рекомендаційну частину, в якій слід обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення організації діяльності досліджуваного об’єкта та покращання основних показників.

Обрані теми дипломних робіт, а також затверджені керівники, за погодженням кафедри остаточно затверджуються розпорядженням по університету.

5. Структура та зміст основних розділів дипломної роботи

Загальні умови. Дипломна робота подається до захисту у зброшурованому вигляді. До дипломної роботи додаються відгук керівника дипломної роботи і зовнішня рецензія.

Рекомендована структура дипломної роботи має такий вигляд:

• Титульний аркуш.

• Зміст (план роботи).

• Перелік умовних позначень (при необхідності).

• Вступ (обґрунтування актуальності обраної теми).

• Основна частина (Після кожного розділу основної частини виділяються висновки до розділу).

• Заключна частина (висновки).

• Список використаних джерел.

• Додатки (таблиці, схеми, графіки, діаграми, звітність банків тощо).

Обсяг дипломної роботи для магістрів має бути в межах 100-120 сторінок формату А4 (210х297), не враховуючи додатки.

Титульний аркуш є першою сторінкою дипломної роботи і повинен містити усі реквізити й підписи, передбачені формою. Зразок оформлення титульного аркуша подається в додатку 4.

Зміст містить перелік основних розділів і підрозділів дипломної роботи (вступ, основні та деталізовані розділи, висновки до розділів, висновки, перелік використаних інформаційних джерел, додатки) з посиланням на номер сторінки, з якої починається висвітлення матеріалу розділу чи підрозділу. Назви розділів і підрозділів повинні дослівно відповідати заголовкам тексту. Скорочувати чи подавати їх в іншому формулюванні, послідовності порівняно із заголовками в тексті не можна.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів наводиться, якщо в роботі використовується специфічна термінологія, маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше. Перелік подають у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Його слід друкувати двома колонками, в яких зліва за алфавітом наводять скорочення, а справа – їх детальну розшифровку. Якщо в дипломній роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, підстави і необхідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Обсяг вступу не повинен перевищувати 2-3 сторінки. Далі подають загальну характеристику дипломної роботи в рекомендованій нижче послідовності:

1. Актуальність теми. Тут необхідно шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими дослідженнями обґрунтувати актуальність обраної теми дипломної роботи, дати коротку характеристику проблеми дослідження і вказати на невирішених питаннях. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома абзацами (3-4) висловити головне – сутність проблеми дослідження.

2. Мета і завдання дипломної роботи. Формулюють мету і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Завдання дипломної роботи слід формулювати чітко, оскільки опис їх вирішення повинен сформувати зміст основних розділів наукової праці. Завдання повинні бути логічно і за змістом пов’язані із назвами розділів і підрозділів роботи.

3. Предмет та об’єкт дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта дослідження і визначає тему дипломної роботи. Наприклад, при виборі теми «Проблеми розвитку кредитування суб’єктів підприємницької діяльності та оцінка їх кредитоспроможності» предметом дослідження будуть кредитні відносини між банківськими установами та суб’єктами підприємницької діяльності, що виникають у процесі кредитування. Об’єктом дослідження у цьому випадку будуть кредитні операції конкретного банку.

4. Наукова новизна. Викладаються аргументовано, коротко та чітко наукові положення, які виносяться на захист, із зазначенням відмінностей одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни одержаних результатів (вперше одержано (якщо такі результати є), удосконалено, дістало подальший розвиток).

5. Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом у дані дипломній роботі. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

6. Практичне значення одержаних результатів. У роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання в банківських (парабанківських) установах. Бажано подати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких вже здійснено або може бути здійснено впровадження, форм їх реалізації та реквізитів відповідних документів.

7. Структура дипломної роботи. Подається інформація, з яких структурних елементів складається дипломна робота, і розкривається коротко їх зміст.

8. Використані інформаційні джерела. Дається коротка характеристика використаних джерел отримання інформації (офіційних, наукових, літературних, бібліографічних, статистичних, Інтернет-ресурсів тощо).

Вступ є найбільш відповідальною частиною дипломної роботи, так як містить всі необхідні її кваліфікаційні характеристики.

Основна частина, як правило, складається з трьох розділів, зміст яких повинен чітко відповідати темі наукової роботи та повністю її розкривати. Кожен розділ, або мінімум два з них, повинні бути поділені на 2-3 параграфи (підрозділи). Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів дослідження. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У першому розділі викладаються основні теоретичні і методичні положення теми. Цей розділ повинен бути розроблений і представлений у проблемному, дискусійному плані. Студенту слід показати глибокі систематизовані знання сучасного стану економіки, виявити дискусійні та невирішені аспекти теми, відобразити своє ставлення до них, накреслити шляхи їх вирішення. Теоретичні положення повинні визначати методику та засоби аналізу в наступних розділах роботи.

У другому розділі подається окремо детальна фінансово-економічна характеристика об’єкта дослідження, на базі якого виконується дипломна робота. Аналізуються статистичні та аналітичні матеріали, які характеризують рівень вирішення проблеми обраного об’єкта (банківської системи, конкретного банку, небанківської фінансово-кредитної установи) згідно з темою дипломної роботи. З цієї метою, крім даних обліку та звітності, слід використовувати матеріали монографічних досліджень, періодичної літератури, досвід роботи галузей, підприємств, банків, організацій, дані спеціальних економічних та соціологічних досліджень, матеріали особистих спостережень та узагальнень. Для повноти характеристики та наочності студенти повинні навести в тексті таблиці з основними економічними і фінансовими показниками за попередні періоди (3-5 років) та за період, що досліджується, і виконати їх порівняльну оцінку, при необхідності розшифрувати чи деталізувати окремі дані. Характеризуючи фінансово-економічні показники банку, фінансово-кредитної установи чи підприємства, слід охопити кілька звітних періодів, включаючи останній рік, але не менше 3-5 років. Для визначення величини показників об’єкта, що аналізується, доцільно навести порівняльні дані інших банків, підприємств, банківської системи у цілому. Результати аналізу конкретного явища чи групи однорідних показників доцільно узагальнювати у вигляді факторно-аналітичних таблиць, підкріпивши свої висновки прикладами, посиланнями на регламентуючі документи й думки фахівців.

На основі вивчення та узагальнення аналітичних матеріалів студент-дипломник повинен виявити позитивні моменти діяльності, встановити причини недоліків, оцінити можливості підвищення ефективності діяльності досліджуваного об’єкта.

У структурі і змісті дипломної роботи третій розділ є основним. В ньому студент повинен дати конкретні економічно обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених недоліків, реалізації резервів підвищення ефективності діяльності банків та більш ефективного використання фінансово-кредитних ресурсів. В кожному параграфі третього розділу слід робити самостійні висновки, органічно пов’язувати їх між собою, підпорядковуючи основному спрямуванню теми. У цьому розділ повинно бути здійснено обґрунтування висновків і пропозицій, спрямованих на поліпшення організації процесів кредитування, розширення спектру банківських послуг, зростання обсягів залучення банківських ресурсів тощо. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватись на аналізі, виконаному відповідно до другого розділу дипломної роботи. У цьому розділі магістрант повинен також дати оцінку повноти вирішення поставлених задач, обґрунтувати потребу додаткових досліджень чи навести негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

У заключній частині (висновках) у стислій формі викладаються висновки, обґрунтовані розрахунками аналізу фактичних даних об’єкта дослідження, вказуються конкретні пропозиції і рекомендації дипломника щодо напрямів подальшого вдосконалення функціонування господарюючої одиниці (підприємств, комерційних банків) чи напрямів удосконалення фінансово-кредитної, банківської системи, ринку фінансових послуг в Україні тощо. Висновки при цьому повинні містити як узагальнення теоретичного характеру досліджуваної теми, так і практичних розділів роботи. Формулювання висновків повинно будуватись відповідно до поставлених завдань.

Список використаних джерел охоплює перелік літературних джерел (книг, монографій, статей, брошур, Інтернет-ресурсів, статистичних джерел, банківської звітності і т.п.), на які зроблені посилання у тексті, а також інших матеріалів, що використані при написанні дипломної роботи. На кожне літературне джерело, включене до такого списку, повинне бути посилання в основній частині дослідження. Якщо автор робить посилання на будь-які залучені факти або цитує праці інших авторів, то він повинен обов’язково вказати, звідки наведені ці матеріали. Не слід включати до бібліографічного списку ті праці, які фактично не були використані. Приблизна кількість використаних літературних та інших друкованих й електронних джерел інформації повинна бути не менше 100-120. Список використаних джерел містить бібліографічні описи всіх використаних джерел. Бібліографічні описи складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Джерела у списку можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Додатки оформляються при занадто великих обсягах теоретичного або експериментального матеріалу або при бажанні автора навести допоміжний матеріал великого обсягу. У додатки зазвичай виносять різноманітні таблиці, графіки, копії оригіналів документів, витяги з установчих документів, звітність, виробничі плани, тобто другорядні або додаткові матеріали, які можуть загромадити текст основної частини. Додатки розміщують після списку використаних джерел у порядку їх згадування в тексті. Вони оформляються як продовження основної частини текстового документу. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки із зазначенням у правому кутку слова “Додаток” і мати тематичний заголовок. До основного обсягу роботи додатки не включаються. При наявності більше одного додатку вони позначаються великими літерами української абетки, за винятком літер. Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (без знаку №), наприклад “Додаток А” і т.д. Нумерація сторінок, на яких подаються додатки, повинна бути наскрізною і продовжувати загальну нумерацію сторінок основного тексту.