Лабораторне завдання №3 : Маніпулятивні пр-технології

1. Стратегії роботи з масовою свідомістю. Роль стереотипів у масовій свідомості.

Комунікаційна політика підприємства базується на певних закономірностях, при цьому, як було зазначено вище, вони не лежать тільки в сфері економіки. Підприємству при розробці комунікаційних повідомлень варто враховувати і закономірності неекономічного характеру.

Актуальність досліджуваної теми випливає з того що, ця сфера залишається на сьогоднішній день найменш формализуемой, так як аудиторія масової комунікації досі багато в чому являє собою "чорний ящик".

Словосполучення «масову свідомість» зараз знайоме всім. В останні роки воно отримало досить широке ходіння в газетній та журнальній публіцистиці, де вживається на рівні звичної, повсякденному, не вимагає строгих визначень фразеології.

Предметом даної розділу контрольної роботи є масова свідомість.

Мети - дати поняття масової свідомості, описати установки і стереотипи в масовій свідомості, особливості роботи з масовою аудиторією.

Робота з масовою свідомістю

Масова свідомість - один з видів суспільної свідомості, найбільш реальна форма його практичного існування та втілення. Це особливий, специфічний вид суспільної свідомості, властивий значним неструктурованим множинам людей («масам») [5]. Масова свідомість визначається як збіг у якийсь момент основних і найбільш значущих компонентів свідомості великої кількості дуже різноманітних «класичних» груп суспільства (великих і малих), однак воно несводимо до них. Це нова якість, що виникає з збігів окремих фрагментів в психології, деструктурірованних з якихось причин «класичних» груп. В силу недостатньої специфічності джерел своєї появи і невизначеності самого свого носія масову свідомість в основному носить повсякденний характер.

За структурою, масова свідомість включає основний (первинний), емоційно-діючий, і вторинний, раціональний рівні. В основі масової свідомості зазвичай лежить яскраве емоційне переживання якоїсь соціальної проблеми, що викликає загальну заклопотаність [9].

Дієвим проявом масової свідомості є масова поведінка, однак не всяка, а в основному стихійне неорганізоване, але однакове і щодо незвичайне внегруппового поведінку великих мас людей, ситуативне і тимчасове, пов'язане з особливими обставинами.

Основні характеристики масової свідомості: емоційність, заразливість, мозаїчність, рухливість і мінливість. Масова свідомість завжди конкретно. Як правило, воно неоднорідне, аморфно, суперечливо, лабільно і розмито.

Масова свідомість виникає не просто в силу подібності умов, в яких живуть і діють численні «масові індивіди», не в силу однієї лише «однаковості» їх індивідуального досвіду. Воно виникає в силу того, що люди завжди, тим чи іншим чином, безпосередньо або опосередковано, навіть у відсутності безпосередньо спільної діяльності, все-таки взаємодіють один з одним у просторі та часі. У ході такої взаємодії вони спільно виробляють загальні уявлення, почуття, думки, фантазії і т.д. - компоненти загального для них масової свідомості.

Розриття ж масової свідомості залежить від масштабу охоплення людей загальними психічними станами. Дозріваючи спочатку в рамках традиційно виділяються груп, окремі компоненти масової свідомості можуть поширюватися, захоплюючи представників інших груп і прошарків суспільства і збільшуючи тим самим масу, а можуть, навпаки, і скорочуватися, звужуючи розміри суб'єкта масової свідомості і поведінки.

В якості макроформ масової свідомості в певні періоди розвитку виступають громадська думка і масові настрої. Громадська думка-стан масової свідомості, укладає в собі приховане або явне відношення тієї чи іншої спільності, або сукупності спільнот, до подій і існуючим явищам. Громадська думка діє практично у всіх сферах життя суспільства.

Про тотальне, в рамках всього суспільства, масовій свідомості можна говорити, лише маючи на увазі якесь конкретне явище, всеосяжно захоплююче практично всіх членів суспільства і приводить їх в тому чи іншому вимірі свідомості до якогось «спільного знаменника». Таким конкретним явищем може бути реклама.

Можливості управління масовою свідомістю і поведінкою пов'язані з дією цілого ряду елементів, що лежать у сфері несвідомого. Найбільш значимі з них з точки зору масового впливу - це установки і стереотипи [10].

Установка - це стан внутрішньої готовності суб'єкта реагувати певним чином на об'єкти дійсності або на інформацію про них.

Крім власного соціального досвіду особистості, установка може бути продуктом стихійної або цілеспрямованої комунікації, особливо тих видів масової комунікації, які передбачають високий ступінь співпереживання подіям.

Більшість установок купуються людиною в готовому вигляді з соціального досвіду і культури. Масова свідомість вкрай рідко прагне виробити ставлення до соціальних і політичних явищ і процесів. Воно воліє отримувати його в готовому вигляді зі ЗМІ.

Так, в СРСР більшість громадян щиро вірили в «жахи капіталізму», тиражовані радянською пропагандою, а частина американців продовжує вважати окупацію Іраку американськими військами «визвольною місією».

Особливо міцне положення в масовій свідомості займають расові, етнічні та конфесійні установки. Так, багато росіян, що володіють негативною установкою по відношенню до кавказців, євреям або вахабітами, можливо, ніколи не брали участь в реальних конфліктах з представниками зазначених груп, однак бачили по телевізору, читали або чули від знайомих відповідні оповідання. Це дозволяє деяким не дуже порядним політикам при необхідності актуалізувати зазначені установки в конкретних політичних цілях, наприклад для отримання масової підтримки на виборах.

У цих випадках можна говорити про групові або масових установках. Слід підкреслити, що саме в результаті дії неусвідомлюваних самим оповідачем установок відбувається загострення або навіть додавання конкретних деталей в процесі передачі слуху.

Позитивна установка по відношенню до коханої людини змушує підсвідомо не помічати і не запам'ятовувати інформацію протилежного характеру (не випадково народна мудрість говорить, що любов сліпа).

Негативна установка не дозволяє бачити у суб'єкті нічого позитивного. Негативна установка направляє особистісний або масове увагу лише на одну сторону об'єкта, здійснює своєрідний відбір інформації.

У перекладі з грецької стереотип - «твердий відбиток» чого-небудь. Стереотипи - стійкі, мало залежні від емпіричного пізнання образи навколишніх предметів або явищ. Строго кажучи, формування в свідомості образу предмета завжди включає елемент стереотипізації, тобто певний ступінь спрощення, виділення значущих і витіснення неважливих для суб'єкта його сторін і характеристик.

Однак стійкість образів, що визначаються як стереотипи, додають особливості процесу їх формування.

По-перше, стереотип завжди далекий від власного досвіду. У сучасному суспільстві основним джерелом стереотипів все частіше стають відповідним чином підібрані повідомлення ЗМІ. Наприклад, постійний читач газети «Московський комсомолець» незалежно від свого бажання буде уявляти собі типового кавказця як бандита або члена кримінального співтовариства.

По-друге, стійкість стереотипу додає його безпосередній зв'язок з установкою, яка певним чином захищає стереотип від можливої ​​трансформації або руйнування.

Найбільш віддаленими від безпосереднього емпіричного досвіду людини і тому найбільш стійкими є політичні стереотипи. Звичайна людина бачить тільки зовнішній прояв політичних процесів.

Установки та стереотипи масової свідомості відіграють значну роль у формуванні образу світу, як окремої людини, так і великих соціальних і культурних спільностей.

Висновки

Масова свідомість - специфічний тип суспільної свідомості. Носієм масової свідомості є маса. Виникає масову свідомість з процесом масовізації суспільного життя, так як процеси суспільства вимагають участі мас. Впровадження мас в різні сфери життя це об'єктивний процес. Розглянуте явище має надзвичайно важливе значення в житті людства. Саме в цьому різке підвищення ролі народних мас в історії, посилення їх участі в економічному, соціальному, культурному, політичному, ідеологічному управлінні.