- •Миколаївський національний університет імені в.О.Сухомлинського Факультет філології та журналістики
- •Історія української літератури 1798-1840-х років
- •Тематика практичних занять Практичне заняття № 1. Традиції і новаторство і.П.Котляревського у створенні поеми “Енеїда”
- •Література
- •Практичне заняття № 2. Значення і.Котляревського в становленні нової української драматургії
- •Практичне заняття № 3. Розвиток жанру байки (п.Гулак-Артемовський, є.Гребінка): антична і давньоукраїнська традиція
- •Література
- •Практичне заняття № 4. Сентиментально-реалістична проза Григорія Квітки-Основ’яненка
- •Література
- •Практичне заняття № 5. Розвиток української романтичної балади
- •Література:
- •Практичне заняття № 6. Багатоплановість осмислення історичного минулого у творчості Миколи Костомарова
- •Запитання для дискусії
- •Література
- •Практичне заняття № 7. Художній світ українських романтиків в.Забіли і м.Петренка
- •Література
- •Практичне заняття № 8. Українські повісті Миколи Гоголя
- •Література:
- •Практичне заняття № 9 Поезія і проза Євгена Гребінки
- •Практичне заняття № 10 Пісенна творчість поетів-романтиків
- •Література
- •Практичне заняття № 11. Нова література на Західній Україні. Творчість “Руської трійці”
- •Запитання для дискусії
- •Література
- •Практичне заняття № 12. Тарас Шевченко як поет-романтик
- •Література
- •Практичне заняття № 13. Сучасне прочитання збірки т.Шевченка “Три літа”
- •Запитання для дискусії
- •Література
- •Практичне заняття № 14. Лірика т.Шевченка періоду заслання як “контекст долі поета”
- •Запитання для дискусії
- •Література
- •Практичне заняття № 15. Творчість останніх років життя Тараса Шевченка
- •Література
- •Список художніх текстів
- •Самостійна робота
Практичне заняття № 5. Розвиток української романтичної балади
План
Характеристика історичного розвитку жанру балади у світовій та українській літературах (визначення і жанрові ознаки, співвідношення ліричних, епічних та драматичних компонентів; балада як жанр усної народної словесності і її вплив на розвиток української літературної балади).
Перші спроби П.Гулака-Артемовського у жанрі балади (“Твардовський”, “Рибалка”).
Художня й тематична специфіка балад А.Метлинського (“Козак та буря”, “Підземна церква”, “Покотиполе”, “Старець”, “Козачая смерть”, “Смерть бандуриста”). Романтичний образ народного співця.
Народно-міфологічна основа, тематика та образна структура балад Л.Боровиковського (“Маруся”, “Чарівниця”, “Ледащо”, “Молодиця” та ін.), їх зв’язок з фольклорними жанрами.
Завдання:
Виписати та вивчити значення літературознавчих термінів: балада, мотив, тема, ідея, пейзаж, лірика, ліризм, демонізм, колорит.
Опрацювати самостійну роботу № 8.
Література:
Гнідан О. Мотиви лірики Амвросія Метлинського // Гнідан О. Історія української літератури ХІХ – початку ХХ ст.: Практичні заняття. – К., 1987.
Єременко О. Українська балада ХІХ ст.: Історія жанру. – Суми, 2004.
Єфремов С. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995.
Зеров М. Українське письменство 19 століття // Зеров М. Твори: У 2 т. – Т.2. – К.: Дніпро, 1990. – С.86-94.
Коцаренко Т. Думка як голос душі. Діяльність Амвросія Метлинського на фольклористичній і літературній нивах // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007 – №2.
Нудьга Г.А. Українська балада. – К.: Дніпро, 1970.
Сидоренко О. Історіософська концепція Амвросія Метлинського // Літературознавчі обрії: Праці молодих учених України. Вип. 2. – К., 2001.
Хропко П. Нетлінні барви української романтичної поезії // І прадіди в струнах бандури живуть: українська романтична поезія. – К.: Веселка, 1991. – С.5-16.
Чижевський Д. Історія української літератури (від початків до доби реалізму). – Тернопіль: Феміна, 1994. – С.362-420.
Практичне заняття № 6. Багатоплановість осмислення історичного минулого у творчості Миколи Костомарова
План
Трактування історичного минулого в баладах М.Костомарова (“Брат з сестрою”, “Явір, тополя і береза”, “Співець Митуса” та ін.)
Трагедія “Сава Чалий”: фольклорна основа і її авторська інтерпретація. Особливості побудови сюжету, образної структури, їх значення для втілення основної ідеї твору. Своєрідний підхід автора до висвітлення історичних подій.
Неоднозначність авторської концепції історичної епохи у драмі “Переяславська ніч”. Психологічний конфлікт і художні прийоми творення образу Лисенка як виразно романтичного героя.
Запитання для дискусії
З’ясуйте провідні мотиви поезій (“На добраніч”, “Діти слави, діти слави!”, “Спить Вкраїна та руїни”). Встановіть, чи є тенденція у творчості поета до зміни жанру та особливостей вираження ліричного почуття ? На прикладі однієї поезії проаналізуйте жанрові особливості, ідейно-тематичну основу, образ ліричного героя.
Чи перегукуються ідейно поезія і драматургія М.Костомарова? Якщо так, то в чому полягає цей перегук (на рівнях ідейного змісту і художньої форми)? Дайте аргументовану відповідь.
Завдання:
Ідейно-художній аналіз одного прозового твору.
