Практичне заняття № 3. Розвиток жанру байки (п.Гулак-Артемовський, є.Гребінка): антична і давньоукраїнська традиція

План

1. Творчість П.Гулака-Артемовського і бурлескна традиція. “Ода до Пархома” – переробка Горація.

2. Жанрові різновиди байок П.Гулака-Артемовського:

• байка-казка “Пан та Собака”: використання сюжету І.Красіцького і його авторська інтерпретація;

• національний колорит та сатиричне спрямування байок “Солопій та Хівря або горох при дорозі”, “Тюхтій та Чванько”, “Дві пташки в клітці”, “Рибка”), їх фольклорна основа.

3. Збірка Є.Гребінки “Малороссийские приказки”. Просвітницький характер і суспільно-сатиричне спрямування байок “Школяр Денис”, “Пшениця”, “Рибалка”, “Будяк і Коноплиночка”, “Рожа да хміль”, “Ведмежий суд”, “Ячмінь”, “Віл”, “Лебідь і Гуси” та ін.

4. Особливості форми байок Л.Боровиковського: жанрові різновиди міні-байки (байка-приказка, байка-прибаютка) і їх тематична специфіка.

Завдання:

1. Виписати та вивчити значення літературознавчих термінів: байка, алегорія, сатира, езопова мова.

2. Проаналізувати на прикладі байки одного з вказаних авторів риси народного гумору, манеру розповіді, народну мову, деталі побуту, пейзажне оформлення тощо.

3. Опрацювати самостійну роботу № 3.

Література

1. Задорожна Л. Євген Гребінка: Літературна постать. – К., 2000.

2. Зеров М. Котляревщина. П.П.Гулак-Артемовський // Зеров М. Твори: У 2 т. – К., 1990. – Т. 2.

3. Зубков С.Д. Байкар і поет Гребінка // Гребінка Є. Байки Поезії. – К., 1990.

4. Кочубей Я. Творчість Євгена Гребінки. – К., 1999.

5. Куценко Л. Байка П.Гулака-Артемовського “Пан та Собака” // Дивослово. – 2003. – №8.

6. Федченко П. Слідом за Котляревським: Є.Гребінка: сатиричне і ліричне // Урок української. – 2003. – №1.

Практичне заняття № 4. Сентиментально-реалістична проза Григорія Квітки-Основ’яненка

План

1. Сентименталізм як напрям і його особливості у творах українського письменника.

2. Національний колорит і роль побутово-етнографічних картин у повісті “Маруся”. Проблематика повісті.

3. Особливості трактування теми зведення паном дівчини-селянки у повісті “Сердешна Оксана”.

4. Суспільно-викривальний характер повісті “Козир-дівка”, співвідношення рис сентименталізму та реалізму.

Завдання:

1. Виписати та вивчити значення літературознавчих термінів: реалізм, сентименталізм, повість, оповідання, автор, оповідач (наратор), персонаж, етнографізм, фольклоризм.

2. Опрацювати самостійну роботу №4, 5.

Література

1. Буторіна Н. Національні мотиви у творчості Григорія Квітки-Основ’яненка // Слово і час. – 2005.

2. Вільна В. Гуманізм прози Г.Квітки-Основ’яненка і засади соціодетермінізму в оцінці творчості письменника // Слово і час. – 2004. – № 9.

3. Ковалець Л. Про Квітчину “Сердешну Оксану” і не лише про неї // Дивослово. – 1998. – № 5.

4. Трофименко В. Творчість Г.Ф. Квітки-Основ’яненка і західноєвропейська просвітительська естетика. – Суми, 2000.

5. Ятищук О. Григорій Квітка-Основ’яненко в духовній історії України. – Тернопіль, 2003.