
- •Міністерство освіти та науки україни
- •До практичних занять з курсу
- •Заняття № 1 тема: "Гірничопрохідницькі роботи"
- •1. Класифікація інженерно-геологічних виробок
- •1.2. Основні способи проходки свердловин
- •Заняття № 2 тема: "Польові методи визначенні деформаційних властивостей ґрунтів".
- •I. Основні поняття.
- •2. Штамподосліди
- •8 Дерев’яне кріплення
- •Випробування гвинтовим штампом
- •Заняття № 3 пресіометрія
- •3.1. Радіальні пресіометри
- •3.2. Лопатеві пресіометри
- •4. Дилатометрія
- •Заняття № 4 тема: "Визначення властивостей ґрунтів зондуванням"
- •1. Основні поняття
- •2. Статичне зондування
- •3. Динамічне зондування
- •5.2. Методика польових випробувань
- •5.3.5 Проведення досліджень методом консолідованого зрізу
- •5.3.6. Обробка результатів випробувань
- •5.4. Випробування на зріз у бурових свердловинах
- •5.4.1. Обертальний зріз у свердловині та масиві
- •5.4.2. Дослідження кільцевим зрізом
- •5.4.3. Дослідження поступальним зрізом
- •2. Методика проведення випробувань
- •Обробка результатів досліджень
- •3. Розрахунок несучої здатності паль за даними польових досліджень ґрунтів еталонною палею
- •2. Коротка характеристика методів геофізичних досліджень
- •Список використаної літератури
2. Коротка характеристика методів геофізичних досліджень
Электророзвідка - заснована на різних електричних властивостях (питомому електричному опорі, поляризованості, діелектричних постійних) ґрунтів різного генезису, що знаходяться в сухому чи водонасиченому стані (табл. 7.1).
Таблиця 7.1
Питомий електричний опір (ПЕО) деяких порід
Гірська порода |
Стан гірської породи |
ПЕО, Ом м |
Рослинний шар |
Вологий |
50 – 10 000 |
Піски |
Маловологі Вологі Насичені водою |
4 000 – 150 000 150 – 2 000 40 - 400 |
Супіски |
Тверді та пластичні Текучі |
40 – 170 20 - 70 |
Глини |
Тверді та м`якопластичні Текучопластичні та текучі |
2 –26 1 -16 |
Галечники чисті |
Вологі Водонасичені |
400 – 10 000 200 – 1 000 |
Скельні породи |
Вивітрілі Невивітрілі |
30 – 400 250 – 1х108 |
Для одержання необхідних характеристик вивчаються як природні, так і штучно створені в земній корі електромагнітні поля. Основні способи цих досліджень такі:
- вертикальне електричне зондування (ВЭЗ) - для вивчення геологічного розрізу по вертикалі;
- електропрофілювання (ЭП) - для вивчення зміни розрізу в горизонтальному напрямку.
Сейсморозвідка заснована на збуджені та реєстрації сейсмічних хвиль різних типів з метою вивчення будови, речовинного складу та напруженого стану гірських порід.
Особливості розповсюдження пружних хвиль в земній корі залежать від показників пружності та щільності середовища.
Пружні властивості можуть бути повністю з’ясовані за допомогою двох параметрів: швидкості розповсюдження поперечних та повздовжніх хвиль (табл. 7.2).
Таблиця 7.2
Швидкість пружних хвиль
Гірська порода |
Стан породи |
Швидкість повздовжніх пружних хвиль Vp, м/с |
Швидкість поперечних пружних хвиль V, м/с |
Рослинний шар |
Вологий |
40 –500 |
15 - 200 |
Піски |
Маловологі Вологі Насичені водою |
80 – 400 200 –1000 1500 - 1900 |
40 – 300 100 – 700 - |
Супіски |
Тверді та пластичні Текучі |
300 – 700 1700 - 1900 |
100 - 350 |
Глини |
Тверді та м`якопластичні Текучопластичні та текучі |
1100 – 1300
1750 - 2200 |
200 –700
- |
Галечники чисті |
Вологі Водонасичені |
500 –1 100 2 000 – 3 300 |
300 – 800 - |
Скельні породи |
Вивітрені Невивітрені |
1000 – 3 300 2 000 – 7 000 |
200 – 600 1000–4000 |
Основні методи, які використовуються при проведенні сейсморозвідки, такі:
- відбитих хвиль;
- переломлених хвиль.
У практиці також одержав широке поширення метод мікросейсморозвідки. Даний метод дозволяє одержати крім відомостей про розріз, властивості та стан ґрунтів ще й відомості про сейсмічність території.
Ядерні методи в практиці вишукувань використовуються при виконанні радіоактивного каротажу (тобто для вивчення складу та стану ґрунтів у стінках свердловин). Відповідно до виду реєстрованого випромінювання розрізняють гамма-каротаж і нейтронний каротаж.
Метод гамма-каротажу ґрунтується на вивченні інтенсивності гамма-випромінювання, обумовленого природною радіоактивністю ґрунтів. Метод гамма-гамма-каротажу заснований на реєстрації вторинного гамма-випромінювання після штучного опромінення ґрунтів джерелом гамма-квантів.
Метод гамма-нейтронного каротажу ґрунтується на реєстрації нейтронного випромінювання, що виникає в ґрунтах при штучному опроміненні їх джерелами гамма-квантів.
Методом нейтронного каротажу реєструються параметри багаторазово розсіяних теплових нейтронів, що утворюються в результаті уповільнення в ґрунтах швидких нейтронів (нейтрон-нейтронний каротаж) чи гамма-квантів, що виникають при захопленні повільних нейтронів у ґрунтах (нейтронний гамма-каротаж). Методи ядерних досліджень є одними з найбільш достовірних, що дозволяють одержати якісні показники властивостей ґрунтів без проходки свердловини, добору зразків та їхнього наступного вивчення в лабораторних умовах. Також вони є незамінними в складних ґрунтових умовах при неможливості добору якісних зразків непорушеної структури (монолітів).
При виконанні польових робіт можливо застосовувати такі комбінації методів:
- статичного зондування і каротажу (СПК, СР-79, СП-69);
- динамічного зондування і каротажу.
Найбільше поширення одержала установка СПК- станція пенетраційного каротажу (зонд, що містить джерело випромінювання, вдавлюється в ґрунт гідравлічним домкратом).
Станція забезпечує дослідження властивостей ґрунтів шляхом одночасного виміру їх деформаційних і міцносних властивостей механічним шляхом (по опору зануренню зонда), а також щільності, пористості та вологості ґрунтів ядерними методами. У процесі занурення зонда інтенсивність випромінювання нейтронів і гама-часток реєструється датчиками і кабелем передається на пульт наземної апаратури.
В табл. 7.3 наведено основні принципові схеми геофізичних методів досліджень.
Таблиця 7.3.
Геофізичні методи досліджень властивостей ґрунтів
|
Вид дослід-жень |
Розташування стосовно поверхні землі приймача та джерела збудження фізичного поля |
Схема спостережень, де - джерело - приймач |
Основний параметр, одержуваний при інтерпретації, та його поширення |
Основні розв'язувані задачі |
|
Приймач |
Джерело |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
I. Сейсморозвідка |
1. Сейсмо-зонду-вання (СЗ) |
На поверхні |
На поверхні |
|
VP, S - по глибині |
Встановлення глибини залягання корінних порід, потужності талих порід у мерзлоті, рівня ґрунтових вод, зон вивітрювання |
2. Верти-кальне сейсмічне профілю-вання (ВСП) |
На глибині |
На поверхні |
|
VP, S - по глибині |
Те ж саме, у тому числі розчленування верхньої частини розрізу з виділенням слабких прошарків |
Продововження таблиці 7.3.
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
I. Сейсморозвідка |
3. Ультразвуковий каротаж (УЗК) |
На глибині |
На поверхні |
|
VP, S - по глибині |
Оцінка зон вивітрювання, тектонічних порушень, детальне вивчення пружних і фізико-механічних властивостей порід |
4. Сейсмічне просвічування |
На глибині |
На глибині |
|
VP, S - у вертикальній площині |
Детальне вивчення розрізу, виявлення анізотропії швидкостей розповсюдження пружних хвиль |
|
II. Электророз-відка |
1. Вертикальне електричне зондування (ВЭЗ) |
На поверхні |
На поверхні |
|
к - по глибині |
Детальне літологічне розчленовування верхньої частини розрізу, визначення рельєфу корінних порід, виявлення карстових зон і вивітрілих порід, рівня ґрунтових вод |
Продововження таблиці 7.3.
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
2. Электропрофілювання |
На поверхні |
На поверхні |
|
к - на постійній глибині уздовж профілю |
Виявлення і трасування тектонічних порушень, кишень вивітрювання, карстових порожнин і потужності інтрузивних тіл |
3. Электро каротаж (ЭК) |
На глибині |
На глибині |
|
К по глибині |
Визначення положення водопроникних і водотривких шарів, рівня ґрунтових вод, напрямку та швидкості руху підземних вод |
|
III. Радіоізотопні методи |
1. Эманацій-на зйомка |
На глибині ( 0,5 - 0,7 м) |
На глибині |
|
І, інтенсивність розпаду еманацій уздовж по профілю |
Виділення зон існуючих гравітаційних зміщень (зсувів, розломів і т. ін.) |
2. Радіометричний каротаж |
На глибині |
На глибині |
|
- об'ємна вологість; W – щільність ґрунту по глибині |
Визначення щільності, вологості та ступеня водонасиченості ґрунтів |