Міністерство освіти та науки україни
ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
КАФЕДРА ОСНОВ ТА ФУНДАМЕНТІВ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
До практичних занять з курсу
„КОМПЛЕКСНІ ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНІ ВИШУКУВАННЯ”
Для студентів спеціальностей 6.092101, 6.092105
Дніпропетровськ 2005
Методичні вказівки до практичних занять з курсу “Комплексні інженерно-будівельні вишукування” для студентів спеціальностей 6.092101; 6.092105/ Укладачі: В.Ю. Ульянов, Л.Г. Любич, М.П. Захваткін, І.Я. Кабрель, С.М. Горлач. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2005. -57 с.
Методичні вказівки призначені для вивчення основних методів, які застосовуються при інженерно-будівельних вишукуваннях будіельних майданчиків, а також при вивченні і прогнозуванні небезпечних фізико-геологічних та інженерно-геологічних процесів і явищ.
Укладачі: В.Ю. Ульянов, ассистент кафедри О та Ф ПДАБА; Л.Г. Любич, кандидат технічних наук, доцент кафедри О та Ф ПДАБА; М.П. Захваткін, кандидат технічних наук, доцент кафедри О та Ф ПДАБА; І.Я. Кабрель, ассистент кафедри О та Ф ПДАБА; С.М. Горлач, , кандидат технічних наук, ассистент кафедри О та Ф ПДАБА.
Відповідальний за випуск: В.Б. Швець, доктор технічних наук, професор, зав. кафедрою О та Ф, ПДАБА
Рецензент: П.Н. Нажа, кандидат технічних наук, доцент
Затверджено на засіданні
кафедри О та Ф
Протокол № 7 від 17.02.2005 р.
Зав. кафедрою О та Ф, Швець В.Б.
Затверджено на засіданні
Президії методичної ради ПДАБА
Протокол № 6(34) від 30.06.2005 р.
ЗМІСТ
Стор.
Заняття №1. Гірничопрохідницькі роботи…………………………….... Заняття №2. Польові методи визначення деформаційних властивостей ґрунтів........................................................... Заняття № 3. Пресіометрія.............................................................................. Заняття № 4. Визначення властивостей ґрунтів зондуванням.................. Заняття № 5. Методи польових визначень показників міцності............ Заняття № 6. Визначення несучих властивостей ґрунтів при випробуванні еталонною палею................................... Заняття № 7. Геофізичні методи досліджень властивостей ґрунтів.......... Використана література.................................................................................
|
4
12 19 25 31
44 50 57
|
Заняття № 1 тема: "Гірничопрохідницькі роботи"
1. Класифікація інженерно-геологічних виробок
В табл. 1.1 наведено класифікацію гірничих виробок за видами, глибинами та умовами застосування
Таблиця 1.1
Класифікація гірських виробок
Найменування виробки |
Глибина, м |
Умови застосування |
Закопанки |
0,6 |
Для розкриття ґрунтів при потужності товщ, що перекривають, до 0,5м |
Розчистки |
1,5 |
Для розкриття ґрунтів на схилах при потужності відкладень до 1 м |
Канави |
3,0 |
Для розкриття крутопадаючих шарів при потужності відкладень до 2,5 м |
Шурфи, дудки |
25 |
Для розкриття ґрунтів, що залягають горизонтально |
Свердловини |
100 |
Для розкриття будь-яких ґрунтів |
У практиці інженерно-геологічних вишукувань найчастіше використовують такі типи виробок:
ШУРФ – вертикальна гірнича виробка квадратного чи прямокутного перерізу з розмірами в плані 1,25x1,25 м (рідше 1,5x1,5 м). Глибина до 10 м (але вище РПВ). Проходка виконується вручну чи механізованим способом. Призначення:
а) візуальний огляд ґрунтів та складання відповідної документації;
б) добір зразків ґрунтів (монолітів);
в) проведення польових досліджень ґрунтів;
г) розкриття фундаментів.
ДУДКА – шурф круглого перерізу діаметром від 0,5 до 1 м. Глибина до 25 м (але вище РПВ). Проходка здійснюється механізованим способом. Призначення:
а) візуальний огляд ґрунтів та складання відповідної документації;
б) добір представницьких монолітів.
СВЕРДЛОВИНА - виконана в ґрунті виробка невеликого діаметра, як правило, циліндричної форми. Початок свердловини з поверхні називають гирлом, нижню поверхню - вибоєм, бічну поверхню – стінкою.
Існують два основних способи проходки свердловин:
1) буріння суцільним вибоєм (безкернове);
2) буріння кільцевим вибоєм.
У
першому випадку породоруйнівним
інструментом (долотом) порода руйнується
по всій площі вибою (рис. 1.1, а), а у дугому
– вибурюється по кільцю (рис. 1.1, б),
залишаючи у центрі свердловини незайманий
стовпчик породи – керн.
Рис.1.1. Елементи бурової свердловини
а – при бурінні суцільним вибоєм, б – при бурінні кільцевим вибоєм
1 – гирло, 2 – вибій, 3 –стінка свердловини, 4 – керн
В табл. 1.2 наведено класифікацію свердловин.
Таблиця 1.2
Види свердловин за призначенням
Розвідницькі |
Технічні |
Режимні (довгострокові) |
початковий 151 мм кінцевий 108 мм |
початковий 273 мм кінцевий 127 мм |
початковий 127 мм кінцевий 89 мм |
для опису ґрунтів і добору проб |
для польових досліджень ґрунтів |
для стаціонарних спостережень за РПВ і добору проб води |
За глибиною свердловини підрозділяються на такі:
- не глибокі - менше 10 м;
- середньої глибини - 10...30 м;
- глибокі – більш ніж 30 м.
Добір зразків ґрунтів порушеної і непорушеної структури (монолітів), а також проб води з гірських виробок проводять згідно з вимогами і положеннями ДСТУ Б В.2.1-8-2001 "Відбирання, упакування, транспортування і зберігання зразків".