
- •1 Дискретні системи керування електроприводами
- •Основні функціональні вузли дискретних систем ручного
- •Типові схеми підключення електроприводів до живильної
- •1.1.2 Системи ручного керування пуском
- •Ручне регулювання швидкості
- •1.2 Основні функціональні вузли дискретних систем
- •1.2.1 Системи керування автоматичним пуском електроприводів
- •1.2.2 Система керування автоматичним пуском асинхронного
- •1.2.3 Система керування автоматичним пуском електропривода
- •1.2.4 Система керування автоматичним пуском асинхронного
- •– Стале значення швидкості при пуску з I -ої пусковим ступенем. Розв’язання рівняння (1) має вигляд
- •Час розгону до I -ої швидкості, що встановилася, із включеним пусковим ступенем Ri визначається з 5% погрішністю за значеннями I - ої електромеханічної постійної часу Tмi
- •1.3 Системи автоматичного гальмування електроприводів
- •1.3.1 Система керування динамічним гальмуванням асинхронного
- •1.3.2 Система керування динамічним гальмуванням електропривода
- •1.3.3 Система керування гальмуванням противмиканням асинхронного електропривода у функції ерс
- •1.4 Основні функціональні вузли захистів електроприводів
- •1.4.1 Струмове відсічення
- •1.4.2 Максимальний струмовий захист
- •1.4.3 Тепловий захист
- •1.4.4 Захист мінімальної напруги
- •1.4.5 Нульовий захист
- •1.5 Блокування в схемах керування електроприводів
- •1.5.1 Блокування кнопки «Пуск»
- •1.5.2 Блокування одночасного вмикання контакторів «Уперед»
- •1.5.3 Блокування в схемах послідовного запуску й гальмування
- •1.6 Синтез безконтактних схем автоматичного керування
1.2.3 Система керування автоматичним пуском електропривода
постійного струму у функції ЕРС
Для автоматичного керування пуском у функції ЕРС за допомогою тахометрического моста, що включає опір обмотки якоря rя , опір rдп обмотки додаткових полюсів LMD і два резистори rm1 й rm2 , у силовій схемі (рис. 9) зазначають сигнал, пропорційний ЕРС. При пуску у два ступені необхідно контролювати два рівні ЕРС, які пропорційні відповідним рівням швидкості.
Ці рівні ЕРС контролюються двома реле напруги КЕ1 і КЕ2.
Значення резисторів rm1 й rm2 підбирають так, щоб дотримувалася умова балансу тахометрического моста:
.
Схема
автоматичного керування двоступінчастим
пуском ДПС у функції ЕРС наведена на
рисунку 10.
При переведенні рукоятки командоапарата SA1 у положення 3 привід розганяється до швидкості ω2 (див. рис. 5), спрацьовує реле напруги KE1, що своїм контактом KE1 замикає ланцюг живлення обмотки управління контактора прискорення KМU1. У силовому ланцюгу (див. рис. 9) контакти цього контактора шунтують першу пускову секцію r1, і привід розганяється далі до швидкості ω4 , спрацьовує реле напруги KE2, включається магнітний контактор прискорення KМU2, контакти якого шунтують у силовій схемі пускову секцію r2. Далі привід розганяється до робочої швидкості ωр.
При переведенні рукоятки командоапарата SA1 у положення 1 привід розганяється до швидкості і працює із цією швидкістю, тому що контактор KМU1 не спрацьовує через вимкнений у цьому положенні контакт SA1.2.
Після переведення рукоятки командоапарата SA1 у положення 2 привід розганяється до швидкості і працює із цією швидкістю, тому що контактор прискорення KМ2 не включиться через вимкнений у цьому положенні контакт SA1.3.
1.2.4 Система керування автоматичним пуском асинхронного
електропривода у функції часу
Якщо наведений до швидкості вала електродвигуна сумарний момент інерції J не змінюється, застосовують керування пуском у функції часу. У цьому випадку немає необхідності встановлювати датчики швидкості, струму й ЕРС, що підвищує надійність системи керування.
Швидкість при пуску залежить від часу, й ця залежність ω(t), якщо зневажити електромагнітною інерційністю електропривода, описується диференціальним рівнянням першого порядку:
,
(1)
де
–
електромеханічна постійна часу
електропривода, що залежить від величини
i
– го пускового опору Ri
;
(2)
– Стале значення швидкості при пуску з I -ої пусковим ступенем. Розв’язання рівняння (1) має вигляд
,
(3)
де
–
швидкість на початку i-го
перехідного процесу.
Час розгону до I -ої швидкості, що встановилася, із включеним пусковим ступенем Ri визначається з 5% погрішністю за значеннями I - ої електромеханічної постійної часу Tмi
.
(4)
Час перерваного перехідного процесу, наприклад, у точці 2 пускової діаграми (див. рис. 5) визначиться за формулою
.
(5)
Таким чином, розгін приводу від однієї до іншої точки статичних і динамічної пускових діаграм при с = const відбувається за чіткі інтервали часу.
Для контролю за цими інтервалами часу в релейно-контакторних системах керування використовують реле часу.
На рисунку 11 як приклад наведена схема керування двоступінчастим пуском АД у функції часу. Силова схема АД для цього випадку аналогічна схемі на рисунку 7 (датчик швидкості BR і реле напруги KU1 й KU2 у цьому випадку не потрібні). Схема керування дає можливість регулювання швидкості при роботі «Уперед» й «Назад».
П
ісля
перемикання рукоятки командоапарата
SA3
з положення 0
у положення 3
привід плавно розганяється до швидкості
ωp
по
точках 1→
2 → 3 → 4 → 5 → а
(див. рис. 12).
При цьому контакт SA3.3 запускає реле часу КТ1, що своїм контактом КТ1 через час tпп1 замикає ланцюг живлення обмотки управління контактора прискорення KМU1. У силовому ланцюгу (див. рис. 7) контакти цього контактора шунтують першу пускову секцію r1 і привід розганяється далі до швидкості ω4 , у цей момент часу контакт SA3.4 і блок-контакт KMU1 запускають реле часу КТ2, що своїм контактом КТ2 через час tпп2 включає магнітний контактор прискорення KМU2, контакти якого шунтують у силовій схемі пускову секцію r2. Далі привід розганяється до робочої швидкості ωр.
П
ри
переведенні рукоятки командоапарата
SA3
у
положення 1
привід розганяється до швидкості ω2/
(см. рис. 12) і працює із цією швидкістю,
тому що контактор KМ1
не спрацьовує через вимкнений у цьому
положенні контакт SA3.3.
При
переведенні рукоятки командоапарата
SA3
у
положення 2
привід розганяється до швидкості
у
функції часу й працює із цією швидкістю,
тому що контактор KМ2
не спрацьовує через вимкнений у цьому
положенні контакт SA3.4.