3. Ручне регулювання швидкості

Для реостатного регулювання швидкості в розглянутій схемі електропривода (див. рис. 4) використовуються пускові опори r₁ й r₂.

Кількість швидкостей при статичному моменті опору М_с = const дорівнює кількості додаткових опорів у ланцюгу якоря, включаючи нульове, тобто дорівнює трьом.

На пусковій діаграмі (див.рис. 5) цими швидкостями будуть:

- мінімальна швидкість у точці 2^// (положення 1 важеля керування командоапарата SA1);

- середня швидкість у точці 4^// (положення 2 важеля керування командоапарата SA1);

- максимальна (робоча) швидкість ω_р (положення 3 важеля керування командоапарата SA1) .

Системи ручного керування електроприводами застосовуються на старих механообробних верстатах, козлових і мостових кранах.

Недоліками ручного регулювання швидкості є відсутність плавності, низькі діапазон і точність регулювання, значні втрати електричної енергії, пов'язані з нагріванням пускорегулюючих опорів.

1.2 Основні функціональні вузли дискретних систем

автоматичного керування електроприводами

До основних функціональних вузлів дискретних систем автоматичного керування електроприводами відносяться:

- системи автоматичного пуску;

- системи автоматичного гальмування;

- захисти електроприводів;

- блокування небажаних режимів.

1.2.1 Системи керування автоматичним пуском електроприводів

Завданнями автоматизації пуску є:

1) підключення електродвигуна до живильної мережі з максимальним пусковим опором;

2) послідовне виведення пускових секцій з метою забезпечення плавності запуску.

Системи автоматичного пуску можуть забезпечувати:

- автоматичний пуск тільки до робочої (максимальної) швидкості;

- автоматичний пуск до будь-якої фіксованої швидкості.

У першому випадку використовують у неверсивному приводі двопозиційний командоапарат або дві кнопки керування «Пуск» й «Стоп» або трипозиційний командоапарат або три кнопки керування «Пуск уперед», «Пуск назад» й «Стоп» у реверсивному приводі.

У другому випадку використовують багатопозиційний командоапарат, кількість позицій якого визначається кількістю регульованих швидкостей і можливістю реверса.

Завдання автоматичного виведення пускових секцій може бути вирішена при наявності інформації про параметри електропривода. Так, наприклад, ознакою необхідності вмикання першого контактора прискорення КМU1 у схемі (див.рис. 6) є розгін приводу до швидкості ω₂ (див. рис. 5). Отже для автоматизації пуску необхідно контролювати цей рівень швидкості й при досягненні швидкості цього рівня автоматично включати контактор КМU1.

Залежно від контрольованого параметра (швидкості, струму, ЕРС, часу) розрізняють чотири принципи керування пуском [19]:

- пуск у функції швидкості;

- пуск у функції струму;

- пуск у функції ЕРС;

- пуск у функції часу.

1.2.2 Система керування автоматичним пуском асинхронного

електропривода у функції швидкості

Для контролю поточного значення швидкості в схемі на рисунку 7 використовується датчик швидкості (тахогенератор) BR.

ЕРС на виході датчика швидкості пропорційно швидкості

,

тому при двоступінчастому пуску необхідно контролювати два рівні швидкості, що забезпечуються двома реле напруги KU1 й KU2, підключеними до виходу датчика швидкості BR.

Схема керування, наведена на рисунку 8, забезпечує пуск у два стунені у функції швидкості, реверс і регулювання швидкості.

При переведенні рукоятки командоапарата SA2 у положення 3 «Уперед» або «Назад» привід розганяється до швидкості ω₂ (див. рис. 5), спрацьовує реле напруги KU1, що своїм контактом KU1 замикає ланцюг живлення обмотки управління контактора прискорення KМU1. У силовому ланцюгу (див. рис. 7) контакти цього контактора шунтують (виводять) першу пускову секцію r_1, і привід розганяється далі до швидкості ω₄ , спрацьовує реле напруги KU2, вмикається магнітний контактор прискорення KМU2, контакти якого шунтують у силовій схемі пускову секцію r₂. Далі привід розганяється до робочої швидкості ω_р.

При переведенні рукоятки командоапарата SA2 у положення 1 «Уперед» або «Назад» привід розганяється до швидкості і працює із цією швидкістю, тому що контактор KМU1 не спрацьовує через вимкнений у цьому положенні контакт SA2.3.

При переведенні рукоятки командоапарата SA2 у положення 2 «Уперед» або «Назад» привід розганяється до швидкості і працює із цією швидкістю, тому що контактор KМ2 не спрацьовує через вимкнений у цьому положенні контакт SA2.4.

У схемі керування не показані ланцюги керування гальмуванням противмиканням.