
- •1 Дискретні системи керування електроприводами
- •Основні функціональні вузли дискретних систем ручного
- •Типові схеми підключення електроприводів до живильної
- •1.1.2 Системи ручного керування пуском
- •Ручне регулювання швидкості
- •1.2 Основні функціональні вузли дискретних систем
- •1.2.1 Системи керування автоматичним пуском електроприводів
- •1.2.2 Система керування автоматичним пуском асинхронного
- •1.2.3 Система керування автоматичним пуском електропривода
- •1.2.4 Система керування автоматичним пуском асинхронного
- •– Стале значення швидкості при пуску з I -ої пусковим ступенем. Розв’язання рівняння (1) має вигляд
- •Час розгону до I -ої швидкості, що встановилася, із включеним пусковим ступенем Ri визначається з 5% погрішністю за значеннями I - ої електромеханічної постійної часу Tмi
- •1.3 Системи автоматичного гальмування електроприводів
- •1.3.1 Система керування динамічним гальмуванням асинхронного
- •1.3.2 Система керування динамічним гальмуванням електропривода
- •1.3.3 Система керування гальмуванням противмиканням асинхронного електропривода у функції ерс
- •1.4 Основні функціональні вузли захистів електроприводів
- •1.4.1 Струмове відсічення
- •1.4.2 Максимальний струмовий захист
- •1.4.3 Тепловий захист
- •1.4.4 Захист мінімальної напруги
- •1.4.5 Нульовий захист
- •1.5 Блокування в схемах керування електроприводів
- •1.5.1 Блокування кнопки «Пуск»
- •1.5.2 Блокування одночасного вмикання контакторів «Уперед»
- •1.5.3 Блокування в схемах послідовного запуску й гальмування
- •1.6 Синтез безконтактних схем автоматичного керування
Ручне регулювання швидкості
Для реостатного регулювання швидкості в розглянутій схемі електропривода (див. рис. 4) використовуються пускові опори r1 й r2.
Кількість швидкостей при статичному моменті опору Мс = const дорівнює кількості додаткових опорів у ланцюгу якоря, включаючи нульове, тобто дорівнює трьом.
На пусковій діаграмі (див.рис. 5) цими швидкостями будуть:
-
мінімальна швидкість
у
точці 2//
(положення 1
важеля
керування командоапарата SA1);
-
середня швидкість
у точці 4//
(положення 2
важеля керування командоапарата SA1);
- максимальна (робоча) швидкість ωр (положення 3 важеля керування командоапарата SA1) .
Системи ручного керування електроприводами застосовуються на старих механообробних верстатах, козлових і мостових кранах.
Недоліками ручного регулювання швидкості є відсутність плавності, низькі діапазон і точність регулювання, значні втрати електричної енергії, пов'язані з нагріванням пускорегулюючих опорів.
1.2 Основні функціональні вузли дискретних систем
автоматичного керування електроприводами
До основних функціональних вузлів дискретних систем автоматичного керування електроприводами відносяться:
- системи автоматичного пуску;
- системи автоматичного гальмування;
- захисти електроприводів;
- блокування небажаних режимів.
1.2.1 Системи керування автоматичним пуском електроприводів
Завданнями автоматизації пуску є:
1) підключення електродвигуна до живильної мережі з максимальним пусковим опором;
2) послідовне виведення пускових секцій з метою забезпечення плавності запуску.
Системи автоматичного пуску можуть забезпечувати:
- автоматичний пуск тільки до робочої (максимальної) швидкості;
- автоматичний пуск до будь-якої фіксованої швидкості.
У першому випадку використовують у неверсивному приводі двопозиційний командоапарат або дві кнопки керування «Пуск» й «Стоп» або трипозиційний командоапарат або три кнопки керування «Пуск уперед», «Пуск назад» й «Стоп» у реверсивному приводі.
У другому випадку використовують багатопозиційний командоапарат, кількість позицій якого визначається кількістю регульованих швидкостей і можливістю реверса.
Завдання автоматичного виведення пускових секцій може бути вирішена при наявності інформації про параметри електропривода. Так, наприклад, ознакою необхідності вмикання першого контактора прискорення КМU1 у схемі (див.рис. 6) є розгін приводу до швидкості ω2 (див. рис. 5). Отже для автоматизації пуску необхідно контролювати цей рівень швидкості й при досягненні швидкості цього рівня автоматично включати контактор КМU1.
Залежно від контрольованого параметра (швидкості, струму, ЕРС, часу) розрізняють чотири принципи керування пуском [19]:
- пуск у функції швидкості;
- пуск у функції струму;
- пуск у функції ЕРС;
- пуск у функції часу.
1.2.2 Система керування автоматичним пуском асинхронного
електропривода у функції швидкості
Для контролю поточного значення швидкості в схемі на рисунку 7 використовується датчик швидкості (тахогенератор) BR.
ЕРС на виході датчика швидкості пропорційно швидкості
,
тому при двоступінчастому пуску необхідно контролювати два рівні швидкості, що забезпечуються двома реле напруги KU1 й KU2, підключеними до виходу датчика швидкості BR.
Схема керування, наведена на рисунку 8, забезпечує пуск у два стунені у функції швидкості, реверс і регулювання швидкості.
При переведенні рукоятки командоапарата SA2 у положення 3 «Уперед» або «Назад» привід розганяється до швидкості ω2 (див. рис. 5), спрацьовує реле напруги KU1, що своїм контактом KU1 замикає ланцюг живлення обмотки управління контактора прискорення KМU1. У силовому ланцюгу (див. рис. 7) контакти цього контактора шунтують (виводять) першу пускову секцію r1, і привід розганяється далі до швидкості ω4 , спрацьовує реле напруги KU2, вмикається магнітний контактор прискорення KМU2, контакти якого шунтують у силовій схемі пускову секцію r2. Далі привід розганяється до робочої швидкості ωр.
При переведенні рукоятки командоапарата SA2 у положення 1 «Уперед» або «Назад» привід розганяється до швидкості і працює із цією швидкістю, тому що контактор KМU1 не спрацьовує через вимкнений у цьому положенні контакт SA2.3.
При переведенні рукоятки командоапарата SA2 у положення 2 «Уперед» або «Назад» привід розганяється до швидкості і працює із цією швидкістю, тому що контактор KМ2 не спрацьовує через вимкнений у цьому положенні контакт SA2.4.
У схемі керування не показані ланцюги керування гальмуванням противмиканням.