11.Розвиток української філософії у діаспорі.

Дмитро Чижевський-історик, культуролог, мовознавець.займався історією філософії, зокрема в Україні. Специфіку укр.філософії мислитель виводив з головних рис укр.світогляду, серед яких виділяв емоціоналізм, нахил до духовного усамітненя,гармонію між зовнішнім та внутрішнім. Субєктом історичного розвитку вважав націю.Історія людини виступає як процес взаємодії і поступу окремих етносів, націй. Тому нація виступає реальним суб’єктом філософського мислення.

О. Кульчицький-психолог,філософ, педагог. Представник українського персоналізму. Розглядав загальні проблеми філософії. Філософія не наука, а світоглядне універсальне знання, яке скероване на осягнення загальності і сутності буття. Мета філософії – дійти до правди, як ідеалу людини. Треба поставити людину в центр філос. досліджень. Центральним пунктом філософії вважав онтологію.

І. Лисяк Рудницький­-політолог,публіцист.В центрі його інтересів-історія української нації. Особливості укр.нації:1) Україна в історичному і геопол становищі, українці і сусіди,2) осн течії укр. суспільної Пол. думки, 3)політичні мислителі україни. Основне в мислителя є тлумачення нації. Кожна нація в історії –індивідуально-неповторна. Специфіка нації в національному характері. Виокремлював 2 типи націй –історичні та неісторичні.Проаналізував осн напрямки суспільно-політичної думки. Націоналізм – орієнтація на націю, її пріоритети.

10.Соціально-філософські погляди в. Липинського та д. Донцова

В’ячеслав Липинський розглядав історію як всесвітній процес реалізації вищої мети і правди людства. Головною в житті народу вважав духовну силу,а головними націотворчими факторами В.Липинський вважає національну державу, культуру, політичну активну верству.Без національної ідеології інші чинники не будуть формувати націю. Розкриваючи В.Липинський сформулював свою концепцію української нації, історії й політики. В ній на першому місці обґрунтовував ідею створення української держави, без якої не може бути повноцінної нації. Українська держава не тому мусить існувати, щоб вигідніше жилося її мешканцям, а тому, що має син­тезувати дві культури, дві нації, об'єднати Схід із Заходом. Відповідним методом дер­жавотворення в Україні має бути "класократичний", а не демок­ратичний і не охлократичний. Головна теза Липинського– через державу до нації. Головною силою суспільного розвитку є насильство. Обстоював ідею про виняткову роль української шляхти. Ніхто нам не здобуде держави, поки ми самі її не здобудемо. Ніхто з нас не зробить нації, поки ми самі нею не захочемо бути.

Дмитро Донцов-укр.публіцист,теоретик ідеології інтегрального націоналізму.Визначною працею мислителя є “Націоналізм” в якій проведена ідея самостійної, сепаратистської укр. держави. Сповідав позицію волюнтаризму, схилявся до думки, що в самій нації вирішальна роль належить еліті, завдання якої полягає у тому, щоб змусити народ стати рішучим та незламним. Теоретична і практична діяльність пов’язана з розробкою і захистом ідеології українського націоналізму.Не розум, а воля є рушійною силою розвитку суспільства. Нація мусить бути об’єктом турбот суспільства.Донцов формулює головні принципи націоналізму,а саме : зміцнювати волю нації до життя;ідея здорової нації. Серед рис націоналізму виділяв фанатизм та романтизм.