
- •Посібник до вивчення спецкурсу «хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Посібник до вивчення спецкурсу «Хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Передмова
- •Частина 1. Хімічна технологія виробництва бризантних вибухових речовин вибухові речовини як хімічна система
- •Класифікація бризантних вибухових речовин
- •Загальна характеристика бризантних вибухових речовин
- •Технологія виробництва бризантних вибухових речовин
- •Технологічне оформлення процесів нітрування
- •Порядок зливу компонентів
- •Число стадій процесу
- •Оборот кислот
- •Циклічність процесу
- •Кислотне господарство
- •Нітрувальна активність кислотних сумішей
- •Апаратурне оформлення процесів нітрування
- •Апарати для відокремлення нітропродуктів і відпрацьованих кислот
- •Схеми й конструкції установок
- •Технологія отримання основних ароматичних нітросполук (с-no2)
- •Технологія отримання тротилу
- •Технологія отримання динітронафталіну
- •Технологія отримання нітропохідних амінів (n – no2) Тетрил (2,4,6 - тринітро - n - метилнітроанілін)
- •Отримання тетрилу з диметиланіліну
- •Отримання тетрилу із динітрохлорбензолу й метиламіну
- •Технологія нітропохідних аліфатичних амінів
- •Технологія нітропохідних гетероциклічних амінів
- •Технологія отримання гексогену
- •Отримання гексогену нітролізом за дві стадії
- •Отримання гексогену оцтовоангідридним методом
- •Технологія отримання октогену
- •Бризантні вибухові суміші
- •Суміші й стопи індивідуальних вибухових речовин
- •Класифікація промислових вибухових речовин
- •Гранулотол і алюмотол
- •Промислові вибухові речовини на основі аміачної селітри
- •Аміачна селітра та її властивості
- •Найпростіші гранульовані вибухові речовини
- •Гранульовані амоніти й грамонали
- •Порошкоподібні вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини для відкритих робіт
- •Водомісткі вибухові речовини для підземних робіт
- •Емульсійні вибухові речовини
- •Вибухові речовини зі вмістом нітроефірів
- •Запобіжні вибухові речовини
- •Вогнегасники в складі запобіжних вибухових речовин
- •Особливості селективно - детонуючих запобіжних вибухових речовин
- •Асортимент вітчизняних запобіжних вибухових речовин
- •Список рекомендованої літератури
- •Е.О.Спорягін, о.Ю.Нестерова
- •Посібник до вивчення спецкурсу
- •«Хімічна технологія
- •Високомолекулярних сполук»
Кислотне господарство
Споживання й оборот кислот на заводах у кілька разів перевищує кількість продукції, що випускається. Тому на заводах повинні бути сховища й спеціальні пункти для прийому кислот від постачальників, а також майстерні для очищення й переробки відпрацьованих кислот. Ця система називається кислотним господарством заводу. Вона включає ще абсорбційні установки зі вловлювання випарів і газів, що виходять із нітраторів.
Нітрувальна активність кислотних сумішей
Нітрування більшості ароматичних сполук проводять сірчано-азотними кислотними сумішами, причому співвідношення між сірчаною і азотною кислотами повинне бути таким, щоб азотна кислота практично повністю витрачалася на нітрування. Нітрувальна активність сірчано-азотної кислотної суміші визначається співвідношенням її компонентів. У кислотній суміші це співвідношення в міру витрати азотної кислоти на нітрування змінюється, тому що на 1 моль використаної кислоти виділяється 1 моль води. Здатність кислотної суміші повністю віддавати азотну кислоту на нітрування характеризується співвідношенням сірчаної кислоти й води у відпрацьованій кислоті. Якщо склад кислотної суміші витримати в мольних відсотках, концентрація сірчаної кислоти в процесі нітрування буде постійною. Концентрація кислот у масових відсотках у процесі нітрування визначається формулою Холево:
,
(1.1)
де S1,N1 – концентрації сірчаної та азотної кислот відповідно в будь-який момент нітрування, % мас.; Sсум.,Nсум – концентрації сірчаної та азотної кислот відповідно у вихідній кислотній суміші відносно загальної кількості суміші, % мас.
Якщо в цьому виразі N1=0, то S1 набуде певного значення, названого Холево граничним фактором нітрувальної активності кислотної суміші. Його позначають Ф і обчислюють за формулою
.
(1.2)
Фактор нітрувальної активності виражає концентрацію сірчаної кислоти у відпрацьованій кислоті за умови повного використання азотної кислоти в процесі нітрування. За наведеною формулою можна розрахувати Ф кислотної суміші, якщо вона не містить оксидів азоту. Під час використання відпрацьованої кислоти для приготування суміші в ній, як правило, наявні розчинений нітропродукт і оксиди азоту, які вступають у реакцію із сірчаною кислотою, зв'язуючи її в нітрозил- сірчану кислоту з виділенням води:
2H2SO4+N2O3→2HNSO5+H2O.
У процесі взаємодії 1 частини (мас.) N2O3 зв'язується 2,58 частини (мас.) H2SO4 і виділяється 0,24 частини (мас.) H2O і 3,34 частини (мас.) HNSO5. Розраховуючи Ф потрібно виходити з активного складу суміші (без оксидів азоту й нітропродуктів):
,
(1.3)
де а – кількість N2O3 у кислотній суміші, % (мас.); b – кількість розчиненого нітропродукту, % (мас.).
Цю формулу можна застосовувати у виробництві для розрахунку Ф за результатами аналізу відпрацьованої кислоти Фвих.суміші = Фвідпр.кислоти , отриманої після використання цієї суміші, тільки в тому випадку, якщо під час нітрування не відбувалися окисні процеси.
Приклад
розрахунку складу кислотних сумішей:
необхідно приготувати G
кг кислотної суміші, що містить N%
HNO3,
%
H2SO4
і
%
H2O
із кислотних сумішей I, II і III, що містять
S1,S2
і S3%
H2SO4;
N1,N2
і N3%
HNO3;
W1,W2
і W3%
H2O
відповідно. Припустимо, що для виконання
поставленого завдання необхідно змішати
X
кг суміші I, Y
кг суміші II і Z
кг суміші III. У цьому випадку можна
скласти такі рівняння:
X+Y+Z=G (баланс за масою суміші)
XS1+YS2+ZS3=GS (баланс за масою сірчаної кислоти)
XN1+YN2+ZN3=GN (баланс за масою азотної кислоти)
XW1+YW2+ZW3=GW (баланс за масою води).
Спільний розв'язок цієї системи рівнянь дозволяє знайти шукані величини. Аналогічно можуть бути розраховані оцтово-азотні й інші кислотні суміші.