
- •Посібник до вивчення спецкурсу «хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Посібник до вивчення спецкурсу «Хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Передмова
- •Частина 1. Хімічна технологія виробництва бризантних вибухових речовин вибухові речовини як хімічна система
- •Класифікація бризантних вибухових речовин
- •Загальна характеристика бризантних вибухових речовин
- •Технологія виробництва бризантних вибухових речовин
- •Технологічне оформлення процесів нітрування
- •Порядок зливу компонентів
- •Число стадій процесу
- •Оборот кислот
- •Циклічність процесу
- •Кислотне господарство
- •Нітрувальна активність кислотних сумішей
- •Апаратурне оформлення процесів нітрування
- •Апарати для відокремлення нітропродуктів і відпрацьованих кислот
- •Схеми й конструкції установок
- •Технологія отримання основних ароматичних нітросполук (с-no2)
- •Технологія отримання тротилу
- •Технологія отримання динітронафталіну
- •Технологія отримання нітропохідних амінів (n – no2) Тетрил (2,4,6 - тринітро - n - метилнітроанілін)
- •Отримання тетрилу з диметиланіліну
- •Отримання тетрилу із динітрохлорбензолу й метиламіну
- •Технологія нітропохідних аліфатичних амінів
- •Технологія нітропохідних гетероциклічних амінів
- •Технологія отримання гексогену
- •Отримання гексогену нітролізом за дві стадії
- •Отримання гексогену оцтовоангідридним методом
- •Технологія отримання октогену
- •Бризантні вибухові суміші
- •Суміші й стопи індивідуальних вибухових речовин
- •Класифікація промислових вибухових речовин
- •Гранулотол і алюмотол
- •Промислові вибухові речовини на основі аміачної селітри
- •Аміачна селітра та її властивості
- •Найпростіші гранульовані вибухові речовини
- •Гранульовані амоніти й грамонали
- •Порошкоподібні вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини для відкритих робіт
- •Водомісткі вибухові речовини для підземних робіт
- •Емульсійні вибухові речовини
- •Вибухові речовини зі вмістом нітроефірів
- •Запобіжні вибухові речовини
- •Вогнегасники в складі запобіжних вибухових речовин
- •Особливості селективно - детонуючих запобіжних вибухових речовин
- •Асортимент вітчизняних запобіжних вибухових речовин
- •Список рекомендованої літератури
- •Е.О.Спорягін, о.Ю.Нестерова
- •Посібник до вивчення спецкурсу
- •«Хімічна технологія
- •Високомолекулярних сполук»
Оборот кислот
У процесі нітрування сірчано-азотною кислотною сумішшю сірчана кислота не витрачається, а лише розбавляється водою і виходить із виробництва у вигляді так званої відпрацьованої кислоти. Із метою економії сірчаної кислоти в разі багатостадійного виробництва полінітросполук відпрацьовані кислоти вищих стадій нітрування використовують для приготування нижчих стадій нітрування, що називається оборотом кислот. Раціональний оборот кислот забезпечує мінімальні видаткові коефіцієнти кислот у випадку великого виходу й високої якості продукту. Раціональною є протитечія продукту й кислоти. Відомі способи виробництва нітросполук:
а) без застосування обороту кислот;
б) із неповним оборотом кислот;
в) із повним оборотом кислот.
Повний оборот кислот найбільш вигідний, тому що водночас зі зниженням загальної витрати сірчаної кислоти зменшується також і витрата азотної кислоти, унаслідок повного її використання. Полегшується регенерація відпрацьованої кислоти під час денітрації, тому що вона виходить у вигляді слабкої відпрацьованої кислоти від перших стадій нітрування зі вмістом 66 - 68% сірчаної кислоти й незначної кількості нітросполук. Відгін азотної кислоти й розкладання нітрозилсірчаної кислоти під час денітрації відбувається тим легше, чим слабша сірчана кислота, у якій вони розчинені. Оборот кислот, у ході прямого зливу кислотної суміші допустимий лише за умови ретельного очищення відпрацьованої кислоти від розчинених нітросполук. Сьогодні прямий злив через труднощі регулювання і низьку продуктивність процесу застосовують рідко.
Під час зворотного зливу завжди є надлишок азотної кислоти. До нього додають вуглеводень, що відразу ж перетворюється на нітросполуку, не взаємодіючи з органічними домішками, наявними в кислотній суміші. Отже, відпрацьовані кислоти не потребують очищення і можуть бути відразу спрямовані в нітратор нижчої стадії, де їх змішують із азотною кислотою для одержання кислотної суміші. Такий оборот кислот називається “гарячим”. Наявність у відпрацьованих кислотах розчиненого нітропродукту (у невеликих кількостях) не є перешкодою для їх застосування.
Найбільш раціональним є замкнутий оборот кислот, коли відпрацьована кислота, що виходить із цеху нітрування, після денітрації й концентрування повністю повертається знову на нітрування. Сірчану кислоту використовують у виробництві в замкнутому циклі, до неї додають лише невелику кількість свіжої сірчаної кислоти для поповнення втрат.
Циклічність процесу
Залежно від характеру проходження в часі процеси розподіляють на періодичні (із коротким циклом) і безперервні (із довгим циклом, що переривається лише з особливих причин, наприклад у разі ремонту апаратури). Безперервний процес характеризують єдністю часу перебігу всіх стадій, що встановлюється станом і безперервним вивантаженням кінцевого продукту. Апарати безперервної дії звичайно з'єднані послідовно за ходом потоку реагуючих речовин. У кожному апараті здійснюють окремий етап певної операції і режим його роботи пристосований для виконання визначених функцій, що дозволяє реалізовувати ці етапи одночасно й безупинно. Параметри процесу в певній точці потоку реагентів не змінюються залежно від часу (режим стаціонарний) і їх автоматична підтримка, особливо температури, досягається легко. Тому безперервні процеси нітрування набагато безпечніші, легко автоматизуються, вимагають меншої витрати робочої сили, найбільш продуктивні й економічні.