- •Посібник до вивчення спецкурсу «хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Посібник до вивчення спецкурсу «Хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Передмова
- •Частина 1. Хімічна технологія виробництва бризантних вибухових речовин вибухові речовини як хімічна система
- •Класифікація бризантних вибухових речовин
- •Загальна характеристика бризантних вибухових речовин
- •Технологія виробництва бризантних вибухових речовин
- •Технологічне оформлення процесів нітрування
- •Порядок зливу компонентів
- •Число стадій процесу
- •Оборот кислот
- •Циклічність процесу
- •Кислотне господарство
- •Нітрувальна активність кислотних сумішей
- •Апаратурне оформлення процесів нітрування
- •Апарати для відокремлення нітропродуктів і відпрацьованих кислот
- •Схеми й конструкції установок
- •Технологія отримання основних ароматичних нітросполук (с-no2)
- •Технологія отримання тротилу
- •Технологія отримання динітронафталіну
- •Технологія отримання нітропохідних амінів (n – no2) Тетрил (2,4,6 - тринітро - n - метилнітроанілін)
- •Отримання тетрилу з диметиланіліну
- •Отримання тетрилу із динітрохлорбензолу й метиламіну
- •Технологія нітропохідних аліфатичних амінів
- •Технологія нітропохідних гетероциклічних амінів
- •Технологія отримання гексогену
- •Отримання гексогену нітролізом за дві стадії
- •Отримання гексогену оцтовоангідридним методом
- •Технологія отримання октогену
- •Бризантні вибухові суміші
- •Суміші й стопи індивідуальних вибухових речовин
- •Класифікація промислових вибухових речовин
- •Гранулотол і алюмотол
- •Промислові вибухові речовини на основі аміачної селітри
- •Аміачна селітра та її властивості
- •Найпростіші гранульовані вибухові речовини
- •Гранульовані амоніти й грамонали
- •Порошкоподібні вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини для відкритих робіт
- •Водомісткі вибухові речовини для підземних робіт
- •Емульсійні вибухові речовини
- •Вибухові речовини зі вмістом нітроефірів
- •Запобіжні вибухові речовини
- •Вогнегасники в складі запобіжних вибухових речовин
- •Особливості селективно - детонуючих запобіжних вибухових речовин
- •Асортимент вітчизняних запобіжних вибухових речовин
- •Список рекомендованої літератури
- •Е.О.Спорягін, о.Ю.Нестерова
- •Посібник до вивчення спецкурсу
- •«Хімічна технологія
- •Високомолекулярних сполук»
Загальна характеристика бризантних вибухових речовин
Із великого різноманіття вибухових сполук практично використовують обмежене число їх представників. Як штатні БВР застосовують:
- тротил (тринітротолуол, ТНТ) – С6Н2(NO2)3CH3;
- тетрил (тринітрофенілметилнітроамін) – C6H2(NO2)3NNO2CH3;
- тен (пентаеритриттетранітрат, пентрит) – С(СН2ОNO2)4;
- гексоген (циклотриметилентринітроамін) – (CH2 N-NO2)3;
- октоген (циклотетраметилентетранітроамін) – (CH2 N-NO2)4.
Менше використовують такі БВР, як:
- діна (діетанолнітроаміндинітрат) – (CH2CH2ONO2)2NNO2;
- една (етилендинітроамін) – (CH2NHNO2)2.
Найменш чутливим до всіх видів початкового імпульсу є ТНТ, який в чистому вигляді застосовують для спорядження осколкових і осколково-фугасних боєприпасів, а також для виготовлення підривних зарядів і детонаторів. Шифр тротилу «Т». Особливо широко використовують ТНТ у сумішевих ВР. Деякі ВР через підвищену чутливість і незадовільні технологічні властивості в чистому вигляді застосовують обмежено. Так, чистий тетрил (шифр «ТЕТР») використовують для виготовлення детонаторів, чистий ТЕН, тетрил, гексоген – у вторинних зарядах капсулів – детонаторів. У таблиці 1 наведені основні фізичні властивості індивідуальних БВР.
Таблиця 1 – Фізичні властивості БВР
Характеристика |
ТНТ |
ТЕТРІЛ |
ТЕН |
ГЕКСОГЕН |
ОКТОГЕН |
ДІНА |
ЕДНА |
||
Температура плавлення (затвердіння), 0С |
80,85 |
129,5-141,5* |
141-142* |
202-205* |
276-280 |
49,5-51,5 |
175-178* |
||
Максимальна можлива густина, кг/м3 |
1663 |
1730 |
1773 |
1820 |
1960 |
1670 |
1750 |
||
Щільність, що досягається під час пресування, кг/м3 |
1540-1620 |
1500-1650 |
1600-1700 |
1730-1780 |
1900 |
1500-1600 |
1600-1620 |
||
Розчинність у воді |
T=150С |
- |
- |
- |
0,01 |
- |
- |
- |
|
T=200С |
0,013 |
0,08 |
- |
- |
0,003*** |
- |
0,6 |
||
T=1000С |
0,147 |
0,184 |
0,035 |
0,15 |
0,02*** |
- |
16 |
||
Гігроскопічність, % |
0,05 |
0,02 |
0 |
0,1 |
0 |
- |
- |
||
Температура початку розкладання, 0С |
150 |
110 |
130 |
203 |
260-280 |
165 |
110 |
||
Кисневий баланс |
-74 |
-47 |
-10 |
-22 |
-22 |
-26,7 |
-32 |
||
Температура спалаху, 0С |
τ=5хв |
290-300 |
190 |
215 |
230 |
290 |
240 |
180 |
|
τ=5с |
475 |
257 |
225 |
260 |
355 |
260 |
190 |
||
Чутливість до удару (m=10кг, h=0,25м), % |
4-8 |
50-60 |
100 |
70-80 |
70-90 |
80-90 |
50-60 |
||
Сприйнятливість до детонації за величиною граничного заряду Pb(N3)2,г |
0,09 |
0,025 |
0,03 |
0,05 |
- |
- |
- |
||
Теплота вибуху, кДж/кг |
4230 |
4610 |
5866 |
5740 |
5110 |
5237 |
5342 |
||
Температура вибуху, К |
3500 |
3800 |
4600 |
4000 |
- |
3540 |
- |
||
Питомий об'єм продуктів вибуху, м3/кг |
0,73 |
0,76 |
0,79 |
0,91 |
0,94 |
0,875 |
0,908 |
||
Швидкість детонації (ρ=1600 кг/м3), м/с |
7000 |
7500 |
8200 |
8200 |
7900 |
7700 |
8000 |
||
Працездатність за розширенням у свин- цевому блоці, см3 |
285-305 |
340 |
480-500 |
450-520 |
430-470 |
480 |
450 |
||
Бризантність за обтисненням свинцевих стовпчиків, мм |
16 |
19 |
25** |
25** |
- |
- |
17,5 |
||
* - плавиться з розкладанням; ** - заряд 0,025 кг; *** - розчинність, %.