- •Посібник до вивчення спецкурсу «хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Посібник до вивчення спецкурсу «Хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Передмова
- •Частина 1. Хімічна технологія виробництва бризантних вибухових речовин вибухові речовини як хімічна система
- •Класифікація бризантних вибухових речовин
- •Загальна характеристика бризантних вибухових речовин
- •Технологія виробництва бризантних вибухових речовин
- •Технологічне оформлення процесів нітрування
- •Порядок зливу компонентів
- •Число стадій процесу
- •Оборот кислот
- •Циклічність процесу
- •Кислотне господарство
- •Нітрувальна активність кислотних сумішей
- •Апаратурне оформлення процесів нітрування
- •Апарати для відокремлення нітропродуктів і відпрацьованих кислот
- •Схеми й конструкції установок
- •Технологія отримання основних ароматичних нітросполук (с-no2)
- •Технологія отримання тротилу
- •Технологія отримання динітронафталіну
- •Технологія отримання нітропохідних амінів (n – no2) Тетрил (2,4,6 - тринітро - n - метилнітроанілін)
- •Отримання тетрилу з диметиланіліну
- •Отримання тетрилу із динітрохлорбензолу й метиламіну
- •Технологія нітропохідних аліфатичних амінів
- •Технологія нітропохідних гетероциклічних амінів
- •Технологія отримання гексогену
- •Отримання гексогену нітролізом за дві стадії
- •Отримання гексогену оцтовоангідридним методом
- •Технологія отримання октогену
- •Бризантні вибухові суміші
- •Суміші й стопи індивідуальних вибухових речовин
- •Класифікація промислових вибухових речовин
- •Гранулотол і алюмотол
- •Промислові вибухові речовини на основі аміачної селітри
- •Аміачна селітра та її властивості
- •Найпростіші гранульовані вибухові речовини
- •Гранульовані амоніти й грамонали
- •Порошкоподібні вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини для відкритих робіт
- •Водомісткі вибухові речовини для підземних робіт
- •Емульсійні вибухові речовини
- •Вибухові речовини зі вмістом нітроефірів
- •Запобіжні вибухові речовини
- •Вогнегасники в складі запобіжних вибухових речовин
- •Особливості селективно - детонуючих запобіжних вибухових речовин
- •Асортимент вітчизняних запобіжних вибухових речовин
- •Список рекомендованої літератури
- •Е.О.Спорягін, о.Ю.Нестерова
- •Посібник до вивчення спецкурсу
- •«Хімічна технологія
- •Високомолекулярних сполук»
Водомісткі вибухові речовини для підземних робіт
Акваніт АР3-8Н (акваніт роздільного заряджання) складається із суміші АС, алюмінієвого порошку й водорозчинного згущувача. Виготовляють його за емульсійною технологією й випускають у вигляді гранул. Додавання води та пластифікацію здійснюють у процесі пневмозаряджання з використанням спеціальних пристроїв і зрошувальних насадок. Таким чином, в акваніті АР3-8Н поєднані переваги гранульованих і водонаповнених ВР: як гранульована ВР акваніт легко транспортується й заряджається за допомогою пневмозарядника, а в мокрому й пластифікованому стані добре ущільнюється в шпурах і шпарах помірного перетину. У разі введення води в процесі пневмозаряджання гранули акваніту пластифікуються й ущільнюються в заряді. Змочування акваніту під час заряджання усуває утворення пилу й електризацію.
Емульсійні вибухові речовини
Удосконалення ВВР обумовило створення складів, які не містять тротилу й алюмінію, а сенсибілізуються тільки горючими домішками (нафтопродуктами), якими або просочують пористі гранули селітри, які входять до складу твердої фази водної суспензії, або емульгують їх у водному розчині селітри, одержуючи прямі емульсії типу «олива у воді» чи зворотні типу «вода в оливі». Їх можна використовувати для наповнення твердими компонентами.
Емульсійні ВР (ЕВР) – різновид найпростіших аміачно-селітряних вибухових сумішей. Їх особливість полягає в тому, що на відміну від вибухівки типу АС – ДП, у яких ДП або інше рідке пальне вкриває гранули селітри й частково всмоктується всередину гранул, в емулітах рідке пальне вкриває тонкою плівкою краплю насиченого розчину АС, іноді змішаних розчинів АС і NaNO3 або лужноземельного металу з утворенням так званої зворотної емульсії.
Процес емульгування здійснюють за наявності емульгаторів у змішувачах із мішалкою, яка має велику швидкість обертання. Розмір крапель дорівнює близько 10-6м. Для таких сумішей на відміну від АС – ДП характерна висока водостійкість і фізична стабільність.
Для підвищення детонаційної здатності в емуліти, як і в акванали вводять газові пухирці. У такому стані, як і акванали емуліти стають чутливими до імпульсу КД і мають малі величини dкр. В емулітах досягається висока поверхня контакту між окиснювачем (розчин АС) і пальним (нафтомастило). За показником щільності в процесі заряджання вони трохи поступаються вибуховим суспензіям типу акватолів, але перевершують гранульовані ВР і патроновані амоніти. Залежно від вмісту рідкої фази вони можуть мати як текучі, так і пластичні властивості. Для підвищення енергетичних показників емульсійних ВР вводять
тонко – дисперсний алюміній.
Технологія виготовлення зворотних емульсій «ДП – водні розчини АС» передбачає такий процес. Спочатку готують водний розчин селітри, окремо – суміш ДП із ПАР за умов циркуляції насосом. Далі відбувається процес емульгування фаз, що забезпечує синтез зворотної емульсії.
Густина зарядів дорівнює 1200 – 1300 кг/м3, її досягають введенням
газоутворюючого компонента в невеликих кількостях за температури емульсії 70˚С. За цих умов при щільності 1220кг/м3 для відкритих зарядів dкр дорівнює 20мм; швидкість детонації D = 4900 – 5200 м/с, Qвиб ≈ 3500 кДж/кг.
Як емульгатори для ВР, що містять АС, Н2О, нафтове мастило й нітропохідні парафінових вуглеводнів використовують солі лужноземельних металів жирних кислот, похідні поліоксиетилену, ефіри сорбіту й жирних кислот, оксазоліни.
ЕВР рекомендують застосовувати в породах із коефіцієнтом міцності до 12. Вони зберігають свої вибухові властивості протягом 7 – 14діб перебування у воді. Для порід міцністю вище 12 в ЕВР уводять високоенергетичні домішки (Аl). Розроблені ЕВР випускають на спеціалізованих заводах у вигляді патронів різного діаметра й на гірських підприємствах у вигляді малов’язкой текучої маси. ЕВР є досить перспективними завдяки доступності, дешевій сировині, високому ступеню безпеки виробництва й застосування, високій водостійкості й ефективності висадження.
