
- •Посібник до вивчення спецкурсу «хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Посібник до вивчення спецкурсу «Хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Передмова
- •Частина 1. Хімічна технологія виробництва бризантних вибухових речовин вибухові речовини як хімічна система
- •Класифікація бризантних вибухових речовин
- •Загальна характеристика бризантних вибухових речовин
- •Технологія виробництва бризантних вибухових речовин
- •Технологічне оформлення процесів нітрування
- •Порядок зливу компонентів
- •Число стадій процесу
- •Оборот кислот
- •Циклічність процесу
- •Кислотне господарство
- •Нітрувальна активність кислотних сумішей
- •Апаратурне оформлення процесів нітрування
- •Апарати для відокремлення нітропродуктів і відпрацьованих кислот
- •Схеми й конструкції установок
- •Технологія отримання основних ароматичних нітросполук (с-no2)
- •Технологія отримання тротилу
- •Технологія отримання динітронафталіну
- •Технологія отримання нітропохідних амінів (n – no2) Тетрил (2,4,6 - тринітро - n - метилнітроанілін)
- •Отримання тетрилу з диметиланіліну
- •Отримання тетрилу із динітрохлорбензолу й метиламіну
- •Технологія нітропохідних аліфатичних амінів
- •Технологія нітропохідних гетероциклічних амінів
- •Технологія отримання гексогену
- •Отримання гексогену нітролізом за дві стадії
- •Отримання гексогену оцтовоангідридним методом
- •Технологія отримання октогену
- •Бризантні вибухові суміші
- •Суміші й стопи індивідуальних вибухових речовин
- •Класифікація промислових вибухових речовин
- •Гранулотол і алюмотол
- •Промислові вибухові речовини на основі аміачної селітри
- •Аміачна селітра та її властивості
- •Найпростіші гранульовані вибухові речовини
- •Гранульовані амоніти й грамонали
- •Порошкоподібні вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини для відкритих робіт
- •Водомісткі вибухові речовини для підземних робіт
- •Емульсійні вибухові речовини
- •Вибухові речовини зі вмістом нітроефірів
- •Запобіжні вибухові речовини
- •Вогнегасники в складі запобіжних вибухових речовин
- •Особливості селективно - детонуючих запобіжних вибухових речовин
- •Асортимент вітчизняних запобіжних вибухових речовин
- •Список рекомендованої літератури
- •Е.О.Спорягін, о.Ю.Нестерова
- •Посібник до вивчення спецкурсу
- •«Хімічна технологія
- •Високомолекулярних сполук»
Гранульовані амоніти й грамонали
Поява в асортименті промислових ВР гранульованих сполук, що містять тротил (грамонітів, грамоналів і гранітолів), обумовлена необхідністю створення недорогих ВР, придатних для механізованого заряджання шпар. Збільшення діаметра шпар забезпечує достатню детонаційну здатність цих ВР від проміжного детонатора й повноту вибуху. У шпурових зарядах із діаметром 150 мм немає різниці в параметрах детонації тонкодисперсної аміачно-селітряної ВР і грамоніту 79/21 того ж хімічного складу. ВР обох типів детонують у цих умовах зі швидкістю 4500 м/с.
Завдяки наявності тротилу в складі ВР даного типу, що є пальним і сенсибілізатором, гранульовані амоніти й амонали мають той або інший ступінь стійкості до води. Він залежить від вмісту тротилу й структури ВР. На основі цих факторів ВР цього типу можна розподілити на істинно й умовно водостійкі.
До першого типу належать ВР, із яких селітра вимивається вкрай повільно завдяки надзвичайній структурі гранул, що мають малу пористість і високі гідрофобні властивості (гранітоли, одержують за емульсійною технологією).
До другого – належать ВР, що являють собою механічні суміші гранульованої селітри із тротилом, іноді з домішками інших горючих компонентів (грамоніти). У них поверхня гранул селітри швидко розчиняється у воді. Проте завдяки наявності у ВР тротилу вони вибухають із повним або частковим виділенням тепла. Якщо стовп води над зарядом невеликий і розчин АС зберігається в об'ємі заряду між гранулами (лусочками) тротилу, то при вибуху реалізується вся потенційна енергія ВР, тому що селітра й у розчиненому стані бере участь у загальному процесі вибуху. У разі значного стовпа води в шпарі або її циркуляції АС вибуває із зони вибуху й енергія вибуху наближається до енергії вибуху ВР із тротилу. Водонаповнення грамонітів і грамоналів у результаті заповнення порожнеч між гранулами розчином АС так само, як і у випадку водонаповнення гранулотолу зменшує dкр, збільшує швидкість детонації. Це обумовлено збільшенням тиску й інерційною дією маси наповнювача, що перешкоджає радіальному розльоту речовини в детонаційній хвилі. Водяний наповнювач діє в цьому випадку як внутрішня оболонка.
До середини 80 – х років ХХ століття випускали кілька марок грамонітів зі вмістом тротилу від 21 до 70%. Зараз залишився тільки грамоніт 79/21. Він являє собою механічну суміш гранульованої АС із лускатим тротилом. Призначений для частково обводнених шпар на підземних роботах і для створення камерних зарядів. Залежно від діаметра шпар грамоніт зберігає детонаційну здатність за умов вмісту в ньому води до 20 – 25%. Оптимальний вміст води становить
10 – 12%, при цьому ефективність вибухів збільшується порівняно з вибухом сухого грамоніту, зберігається досить висока сприйнятливість до детонаційного імпульсу. Унаслідок змішування грамоніту 79/21 з водою частина селітри розчиняється і насичений розчин заповнює міжгранульний простір. Відбуваються усадка й ущільнення заряду і збільшується місткість шпари. При цьому Qвиб водомісткої маси зменшується на 770 кДж/кг порівняно із сухою ВР, але об'ємна енергія збільшується на 1670 кДж/л. Для шпар із великим вмістом води ефективне використання грамоніту 79/21 забезпечується шляхом попереднього їх осушення. При цьому залежно від об’єму води ВР або засипають безпосередньо в шпару, або в поліетиленову оболонку. Застосовують також після відкачування води нагнітання в шпару ПАР, що утворює піну, яка заповнює тріщини й перешкоджає припливу ґрунтової води.
Переваги грамоніту (знижене пилоутворення, краща сипкість і менша злежуваність) обумовлюють доцільність його застосування для заряджання шпар замість порошкоподібного амоніту (табл.13).
Гранітоли – водотривкі сполуки, у яких гідроізоляція водорозчинних компонентів досягається в результаті утворення емульсій солей-окиснювачів у тротилі в присутності ПАР. Ці ВР витіснили грамоніти з високим вмістом тротилу. Кількість АС, яка розчиняється під час витримки гранітолу-1 у воді протягом 4 год, становить 6,2%. Гранітол-7А містить у своєму складі порошок алюмінію. У результаті витримки його у воді протягом 4 год розчиняється 3% АС. Після витримки гранітолів у воді в сталевій трубі діаметром 40 мм протягом 10 діб і більше вони повністю детонують.
Таблиця 13 – Фізичні властивості грамоніту й гранітолу
Показники |
Грамоніт 79/21 |
Гранітол-1 |
Гранітол-7А |
Кисневий баланс |
0,02 |
-34,4 |
-52 |
Qвиб, кДж/кг |
4330 |
3990 |
4620 |
V, л/кг |
895 |
820 |
800 |
Повна ідеальна робота вибуху, кДж/кг |
3570 |
3280 |
3740 |
Працездатність, см3 |
360–370 |
320–340 |
400–420 |
Тротиловий еквівалент за балістичним маятником |
1,05 |
0,95 |
– |
Бризантність у сталевому кільці від шашки ТНТ із m=0,005кг, мм |
20–25 |
25–28 |
26–28 |
D, м/с |
3200–4000 |
5000–5500* |
5000–5300* |
dкр у паперовій оболонці, мм |
40–60 |
40–60 |
40–50 |
Чутливість до удару, % |
12–24 |
4–12 |
12–24 |
* – у воді.