
- •Посібник до вивчення спецкурсу «хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Посібник до вивчення спецкурсу «Хімічна технологія високомолекулярних сполук»
- •Передмова
- •Частина 1. Хімічна технологія виробництва бризантних вибухових речовин вибухові речовини як хімічна система
- •Класифікація бризантних вибухових речовин
- •Загальна характеристика бризантних вибухових речовин
- •Технологія виробництва бризантних вибухових речовин
- •Технологічне оформлення процесів нітрування
- •Порядок зливу компонентів
- •Число стадій процесу
- •Оборот кислот
- •Циклічність процесу
- •Кислотне господарство
- •Нітрувальна активність кислотних сумішей
- •Апаратурне оформлення процесів нітрування
- •Апарати для відокремлення нітропродуктів і відпрацьованих кислот
- •Схеми й конструкції установок
- •Технологія отримання основних ароматичних нітросполук (с-no2)
- •Технологія отримання тротилу
- •Технологія отримання динітронафталіну
- •Технологія отримання нітропохідних амінів (n – no2) Тетрил (2,4,6 - тринітро - n - метилнітроанілін)
- •Отримання тетрилу з диметиланіліну
- •Отримання тетрилу із динітрохлорбензолу й метиламіну
- •Технологія нітропохідних аліфатичних амінів
- •Технологія нітропохідних гетероциклічних амінів
- •Технологія отримання гексогену
- •Отримання гексогену нітролізом за дві стадії
- •Отримання гексогену оцтовоангідридним методом
- •Технологія отримання октогену
- •Бризантні вибухові суміші
- •Суміші й стопи індивідуальних вибухових речовин
- •Класифікація промислових вибухових речовин
- •Гранулотол і алюмотол
- •Промислові вибухові речовини на основі аміачної селітри
- •Аміачна селітра та її властивості
- •Найпростіші гранульовані вибухові речовини
- •Гранульовані амоніти й грамонали
- •Порошкоподібні вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини
- •Водомісткі вибухові речовини для відкритих робіт
- •Водомісткі вибухові речовини для підземних робіт
- •Емульсійні вибухові речовини
- •Вибухові речовини зі вмістом нітроефірів
- •Запобіжні вибухові речовини
- •Вогнегасники в складі запобіжних вибухових речовин
- •Особливості селективно - детонуючих запобіжних вибухових речовин
- •Асортимент вітчизняних запобіжних вибухових речовин
- •Список рекомендованої літератури
- •Е.О.Спорягін, о.Ю.Нестерова
- •Посібник до вивчення спецкурсу
- •«Хімічна технологія
- •Високомолекулярних сполук»
Класифікація промислових вибухових речовин
Промислові ВР можна згрупувати в такий спосіб:
– індивідуальні ВР типу нітросполук, нітратів, нітроамінів і їх суміші, у тому числі суміші з металами;
– ВР на основі аміачної селітри (АС):
1) суміші гранульованої АС із невибуховими горючими речовинами – найпростіші ВР( грануліти, ігданіти);
2) суміші АС із ТНТ або іншими нітросполуками (амоніти). Амоніти й амонали, виготовлені з гранульованої АС, називають відповідно грамонітами й грамоналами;
3) суміші АС із Аl або іншими металами;
4) водомісткі суміші, пластифіковані водяним гелем (акватоли, акваніти, акванали, «slurry»);
– нітроефірвмісткі ВР, у тому числі порошкоподібні, які утримують не більше 15% нітроефірів (детоніти, вугленіти), і напівпластичні й пластичні сполуки, які утримують більше 15% нітроефірів – динаміти;
– хлоратні й перхлоратні ВР;
– вибухові суміші на основі рідких окиснювачів (нітропарафіни та інші).
Зазвичай під типом ВР розуміють деяку якісну спільність за хімічним складом і технологією виготовлення, а під сортом або маркою ВР – конкретну рецептуру. Чинна в Україні класифікація за сферою застосування охоплює ВР, використовувані в гірничодобувній промисловості й будівництві. Відповідно до цієї класифікації ВР за умовами застосування розподіляють на незапобіжні – для вибуху тільки на земній поверхні (клас І); запобіжні – для вибуху на земній поверхні й у вибоях підземних виробок, у яких або відсутнє виділення горючих газів і пилу, або застосовують інертизацію привибійного простору, яка виключає запалення вибухонебезпечного середовища в разі вибуху (ІІ клас); ПВР, допустимі в шахтах і підземних рудниках із пилогазовим режимом (класи ІІІ – VІІ).
ВР І класу не мають особливих обмежень, крім загальних вимог із безпеки використання й достатніої детонаційної здатності. До цього класу належать: ігданіт, карботоли ГЛ-10У; ГЛ-15Т; СРТ-10; Т-20; ГЛТ-20; акванал А-10; гранулотол; алюмотол.
ВР ІІ класу не повинні виділяти під час вибуху токсичних газів більше припустимої норми. Цей показник регулюється КБ. Чим ближче КБ до нуля, тим менше в продуктах вибуху отрутних газів: V(CO + 6,5NO2) ≤ 40 л на 1кг ВР. До ІІ класу належать: амоніт 6ЖВ, амонали: 200, М-10, амоніт скельний №3, амоніт скельний №1, детоніт, динафталін.
Запобіжні ВР поділяють на п'ять класів за ступенем запобіжності – чим вищий клас, тим вищий ступінь запобіжності.
Клас ІІІ – ПВР для висадження тільки породи у вибоях підземних виробок, у яких є виділення СН4 і відсутній вибуховий пил. До ІІІ класу належить амоніт
АП-5ЖВ.
Клас ІV – ПВР для висадження за вугіллям й/або за породою, чи пальним сланцям у вибоях підземних виробок, небезпечних за вибухом вугільного або сланцевого пилу за відсутності виділення СН4; або для висадження по вугіллю й/або породі у вибоях підземних виробок, проведених по вугільному шару, у якому є виділення СН4, крім вибоїв, які належать до особливо небезпечних за метаном; для струсового висадження у вибоях підземних виробок. Представником цього класу ПВР є амоніт Т-19.
Клас V – ПВР для висадження по вугіллю або породі в особливо небезпечних умовах за СН4, у забоях підземних виробок, проведених по вугільному шару, коли виключений контакт бічної поверхні шпурового заряду з метано-повітряною сумішшю, наявною, або в тріщинах гірського масиву, що перетинають шпур, або у виробках. До цього класу ПВР належить вугленіт Е-6.
Клас VІ – ПВР для висадження по вугіллю й/або породі в особливо небезпечних умовах за СН4, для робіт у забоях підземних виробок, проведених в умовах можливого контакту поверхні шпурового заряду з метано-повітряною сумішшю, наявною або в тріщинах гірського масиву, що перетинають шпур, або у виробці; або у вугільних і змішаних забоях, у яких виділяється СН4, по довжині виробок більше 20м і проведення їх без попередньо пробурених шпар, що забезпечують провітрювання за рахунок загальної шахтної депресії. Представником даного класу ПВР є вугленіт 12-ЦБ.
Клас VІІ – ПВР і вироби із ПВР VІ – VІІ класів для проведення спеціальних робіт із водорозпилення й розпилення порошкоподібних інгібіторів, для вибухового перебивання дерев'яних стійок під час обвалення покрівлі, у ході ліквідації зависань гірської маси у вуглеспускних виробках для дроблення негабаритів, у забоях підземних виробок, у яких можливе утворення вибухонебезпечної концентрації СН4 і вугільного пилу з іншими матеріалами. До цього класу ПВР належить іоніт.
Крім семи основних виділений спеціальний клас, що охоплює ряд ВР спецпризначення. До них належать чотири групи:
1) ВР застосовують для підривних робіт на земній поверхні: імпульсна обробка металів (зварювання вибухом); ініціювання шпарових і зосереджених зарядів; контурне висадження для зачищення уступів; руйнування мерзлих ґрунтів; вибухове дроблення негабаритних шматків породи; сейсморозвідкувальні роботи в шпарах; створення загороджувальних смуг під час локалізації лісових пожеж та інші спеціальні роботи;
2) ВР використовують у вибоях підземних вироблень, небезпечних за газом і пилом; під час висадження сульфідних руд; дроблення негабаритних шматків породи; контурного висадження тощо;
3) ВР застосовують під час прострільно-вибухових робіт у розвідницьких, нафтових і газових шпарах;
4) ВР для підривних робіт у сірчаних, нафтових і інших шахтах, небезпечних за вибухом сірчаного пилу, Н2, випарів важких вуглеводнів.